|
Версія для друку На головну Чемпіони «Шкіряного м’яча» Микола МОТОРНИЙ.
ФІНТИ, неймовірні голи, радість перемоги, сльози переможених — усе це
можна побачити на всеукраїнських змаганнях «Шкіряний м’яч». Крізь горнило цих
спортивних випробувань пройшли сотні тисяч хлопців з усіх куточків країни. 52 роки тому
у всесоюзній газеті «Пионерская правда» з’явилося повідомлення про відкриття
клубу «Шкіряний м’яч». Усіх охочих закликали організовувати дитячі команди,
будувати футбольні майданчики і грати у футбол. Як гриби після дощу з’явилися
тисячі дворових, а потім і шкільних колективів з 11-14-річних хлопчиків. Багато
хто із зірок радянського футболу розпочав свій шлях до чемпіонства з сільських,
міських, районних, обласних, республіканських і всесоюзних турнірів. Особливе
місце на дитячій футбольній карті всесоюзного «Шкіряного м’яча» посідала багата
на спортивні таланти Україна. Так, у перші роки існування клубу «Шкіряний м’яч»
на Закарпатті змагалося майже 300 команд. На Запоріжжі юні футболісти разом із
дорослими обладнали більш ніж тридцять футбольних майданчиків. Щосезону
українські команди були головними претендентами на призові місця. Славну
сторінку в історію «Шкіряного м’яча» вписали луганська «Хвиля», київський
«Ентузіаст», луганський «Вимпел», донецький «Металіст», рівненська «Зоря»,
дніпропетровський «Дніпро»… Після розпаду Радянського Союзу вогник колись
найулюбленіших дитячих турнірів ледве жеврів. Якби не титанічні зусилля
бізнесмена і мецената Федора Івановича Шпига, котрий об’єднав довкола себе
однодумців, сьогодні масового дитячого футболу в Україні не було б. Днями понад
60 делегатів з усіх регіонів України зібралися в київському Будинку футболу для
участі в VII звітно-виборній конференції Асоціації аматорського футболу України
(ААФУ), під крилом якої гріється і «Шкіряний м’яч». У своєму виступі перший
віцепрезидент Аматорської асоціації Олександр Каденко запевнив, що організація
дитячих футбольних турнірів на призи Всеукраїнського клубу «Шкіряний м’яч» у
чотирьох вікових групах серед 11-14-річних футболістів залишатиметься одним із
головних пріоритетів у роботі організації. Особлива увага надаватиметься
змаганням на початкових етапах турніру — сільському, селищному, районному,
міському та на рівні територіальних громад. Також на
конференції були підбиті попередні підсумки проєкту «11х11 чемпіонів. Футбол
заради розвитку молоді та регіонів», який реалізовується в Україні за
фінансової підтримки уряду Німеччини. Зокрема, у його рамках вперше було
проведено навчання для менеджерів аматорських і дитячих футбольних клубів за
німецькою методикою. Загалом в усіх регіонах відбулося 80 семінарів, пройшли
навчання 1950 менеджерів і волонтерів. А усі переможці обласних змагань
«Шкіряного м’яча» отримали комплекти футбольної форми з логотипом проєкту. Похвалилися
на конференції й тим, що «Шкіряний м’яч» уже має двох своїх чемпіонів світу. Це
Олексій Хахльов і Владислав Кучерук, які 2010-го грали у фіналі цих змагань на
стадіоні імені Віктора Баннікова. Через дев’ять років у складі молодіжної
збірної України на світовій першості в Польщі вони стали чемпіонами. Крім того,
вихованці популярного дитячого турніру нині виступають у вітчизняних футбольних
клубах України та Старого світу. Так, Віктор Коваленко — гравець донецького
«Шахтаря», а Мар’ян Швед — шотландського «Селтіка». Обидва футболісти також на
провідних ролях і в національній збірній. Делегати
конференції одноголосно переобрали президентом ААФУ Федора Шпига, який керує
асоціацією з моменту її заснування 1998 року. Його першим заступником
залишається Олександр Каденко. Віцепрезидентами стали: легендарний динамівець,
заслужений майстер спорту Андрій Біба та авторитетний у минулому футбольний
рефері Тарас Клим. На
фото автора: під час конференції Федір Шпиг (ліворуч) отримав від президента
УАФ Андрія Павелка футболку збірної України із автографами її гравців. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Побули, та й поїхали ЧитатиМІСІЯ Міжнародного валютного фонду
завершила роботу в Україні. За підсумками візиту оприлюднено пресреліз, в якому
дипломатичною мовою зазначено таке: «Команда… провела конструктивні та плідні
обговорення з представниками влади України, …віддала належне істотному
прогресу, що його було досягнуто останні кілька місяців на шляху поступу реформ
та дотримання виваженої економічної політики». В МВФ заявили, що триватимуть
дискусії навколо заходів у грошово-кредитному, податково-бюджетному та
фінансовому секторах, очікують реформ, спрямованих на поліпшення
бізнес-середовища, посилення верховенства права і нарощування економічного
зростання.
Кому ж дістанеться «десерт»? ЧитатиПРИСТРАСТІ навколо «ПриватБанку» спалахнули з
новою силою. Його колишній власник І. Коломойський, який повернувся в Україну з
твердим наміром відвоювати колишній вплив та авторитет і якого пов’язують із
Президентом В. Зеленським, заявив виданню Kyiv Post: «Міжнародний валютний фонд
знає, що «ПриватБанк» буде повернуто найближчим часом». Водночас джерело
«Економічної правди» в Нацбанку повідомило, що МВФ для продовження співпраці
вимагає законодавчо заборонити повернення банків колишнім власникам, і така
ініціатива вже готується. Прем’єр О. Гончарук публічно запевнив: у нього,
Президента й уряду є «чітке розуміння», що ця справа показова для всього світу,
тому нічого попереднім акціонерам не дістанеться. А керівник Офісу президента
А. Богдан, відомий своєю роботою на І. Коломойського, прокоментував заяви
колишнього (а втім, хтозна…) «патрона» таким чином: він просто хоче привернути
до себе увагу. Чи зможе влада розрубати цей гордіїв вузол із користю для
держави, залишається тільки гадати.
Хоч тут грошей дали ЧитатиМІЖ УКРАЇНОЮ та Європейським
інвестиційним банком і Європейським банком реконструкції та розвитку укладено
дві угоди загальною сумою 900 млн євро щодо проєкту співфінансування дорожніх
робіт. Планують реконструювати трасу М05 Київ — Одеса, яку Прем’єр О. Гончарук
амбітно назвав майбутнім «першим автобаном європейського рівня по всій
протяжності», а також прокласти північну ділянку об’їзної дороги навколо Львова.
Обіцяють більше ліків ЧитатиУЛЯНА Супрун, з чиєїсь «легкої» руки
названа «Доктором Смертю», свого часу започаткувала програму, згідно з якою
люди, що мають серцево-судинні захворювання, бронхіальну астму та діабет ІІ
типу, отримують медикаменти або безкоштовно, або з незначною доплатою (у списку
254 найменування). Ця ініціатива, як відомо, дістала назву «Доступні ліки».
Теперішня очільниця МОЗ З. Скалецька повідомила, що ефективну програму
розширять — фінансування збільшиться вдвічі, а з 1 квітня наступного року додасться
інсулін (який досі інсулінозалежні хворі одержували за іншою програмою —
реімбурсації, тобто відшкодування).
Відчайдушний крок ЧитатиАДВОКАТ Є. Закревська, яка працює з
родинами героїв Небесної сотні, оголосила голодування через неухвалення
поправки до законопроєкту про роботу Держбюро розслідувань, яка б дала змогу
перевести без конкурсу або за спрощеною процедурою слідчих Генпрокуратури, що
займалися «майданівськими» справами, до ДБР у зв’язку із втратою першою функцій
із розслідування. За словами юристки, тепер усі справи «зависли», і не відомо,
як вирішиться їхня доля. Водночас у Генпрокуратурі запевняють: слідство не
зупинятиметься. У ДБР уже створили спеціальний слідчий підрозділ, якому
передадуть 50 проваджень, ще 43 спрямують Національному антикорупційному бюро,
решту — Національній поліції, СБУ та Державній податковій службі.
Ви — нам, ми — вам Читати1 ЛИСТОПАДА Естонія скасувала видавання
безкоштовних довгострокових віз українцям. Пояснили це так: близько 90%
заявників мають на меті працевлаштування, отже, підтримувати «пільгове»
ставлення вже не виправдано, хоча Україна залишається важливим партнером у
Східній Європі. Наш уряд відповів дзеркально і скасував торішнє розпорядження
про безоплатні візи естонцям. Пояснили, що це в жодному разі не «сварка», а дотримання
принципу взаємності у відносинах.
Парадокси народних уподобань ЧитатиЯК ПОВІДОМИЛИ у виданні Assosiated Press,
за результатами проведеного у 18 країнах дослідження українці опинилися на другому
місці за рівнем… антисемітизму (46%, 2016-го був 32%). Хто б міг подумати,
особливо після результатів виборів… Лідери в цьому антирейтингу — «гонорові»
поляки (48%, 37% — 2015-го), треті — угорці (42%, 40% — 2016-го). Найнижчі
показники у Швеції — 4%, Данії — 10%, Франції — 17% та Бельгії — 24%.
|