Наша пошта

• Точка зору

Будуйте, а не обдирайте

Віталій ШМАЛІЙ.

с. Бабайківка

Царичанського району

Дніпропетровської області.

ПАМ’ЯТАЮ, як раділи люди, коли була проголошена незалежність. Бо знали, що країна багата на корисні копалини, ліси, річки, родючі чорноземи, працьовиті руки. Надіялись, що заживемо щасливо, після виходу на пенсію подорожуватимемо світом, як інші європейці. А вийшло все навпаки: скалічили медицину, занедбали науку, промисловість, розвалили сільське господарство. У нашому селі КСП процвітало. Нині копійки ніде заробити. Колгосп збудував у селі школу, лікарню, дитячий садок, дороги, будинки, провів газифікацію... За сучасних керманичів село вмирає на очах. Наша молодь піднімає економіку Європи і Росії, але не України, не рідне село, в якому катма роботи. Якщо раніше в приватних господарствах утримувалось понад 500 корів, то нині й сотні не набереться. В Бабайківці виставлено на продаж 52 будинки, та вони нікому не потрібні.

У людей забирають пасовища і сінокоси. Після того як в області відбудеться укрупнення районів, село взагалі зникне. А ми надіялись, що наші діти колись повернуться додому. Так куди ж вони повернуться і до чого? Оті розорані пасовища вже перейшли багачам. Атовці, для яких нібито ці землі брали, навіть в очі їх не бачили. Віддали чи продали. Для скоробагатьків закону не існує, вони втратили будь-яке почуття міри в жадобі особистого збагачення. Що хочуть, те й витворяють. Захотіли мати мисливські угіддя — будь ласка. Побудували дамби на річці Оріль (на Полтавщині) — і є заплави, є озера. А до того, що внаслідок цього на Дніпропетровщині Оріль пересихає, їм байдуже. Тепер місцева влада складає проєкти очищення річки, яке коштуватиме мільйони гривень. То зруйнуйте, панове, ті дамби, й Оріль сама очиститься.

Годі обдирати народ, будуйте людям щасливе життя, міцну державу, щоб вас пам’ятали за добрі справи і через століття.