Версія для друку До списку статтей П’ятдесят золотих, нерозмінних Ганна КЛІКОВКА. Запорізька область. І ЯК ВОНИ
непомітно підкралися, оті 50! Наче ж побралися вчора, і «гірко» було солодке, і
вельон нареченої за модою 1970-х. А ось уже й золотий ювілей на порозі. Євдокія
Іванівна й Василь Гнатович Маловічки зустрічали гостей у своїй затишній оселі у
рідній Новопетрівці, що у Запорізькому районі. Привітати подружжя, яке прожило
50 щасливих літ прийшли, передусім найдорожчі — троє доньок зі своїми родинами,
п’ятеро внуків, двоє правнуків. Сімейка нівроку! Батьки не натішаться своїм
золотим скарбом. Бо статки — річ відносна, а діти — найдорожче надбання
піввікового шлюбного життя. У селі
родина Маловічків завжди була на виду й у пошані. Працьовиті, відповідальні,
сумлінні, чесні й справедливі. «У Новопетрівку вони приїхали молодими
спеціалістами невдовзі, як побралися, в 1970-му, — розповіла голова
Миколай-Пільської ветеранської організації Лідія Олександрівна Пильщик. —
Євдокія закінчила технікум із агрономії, займалася рослинництвом, завідувала
фермами у Федорівці, Новопетрівці, працювала на інших дільницях тодішнього
колгоспу «Шлях до комунізму», нині це СВК «Дніпрові хвилі». Василь трудився
трактористом, водієм — має чоловік золоті руки. Люди їх поважають. Подружжя
виховало прекрасних доньок — Ольга працює ветлікарем, Антоніна вчителює в
сільській школі, найменша Алла в Новопетрівці медсестрою. Всі доньки за
прикладом батьків створили гарні родини, мають хороших дітей і мешкають у
селі». Самодіяльний
колектив «Джерело» подарував ювілярам пісні їхньої молодості. До артистів
приєдналися друзі й односельці. Гарне видалося сімейне свято! Родина
підготувала золотим ювілярам не лише подарунки і щирі слова, а й сюрприз —
оформили генеалогічне дерево «Родовід». Зростати йому й зростати на благодатному
батьківському потужному корінні! Євдокію
Іванівну та Василя Гнатовича Бог і доля наділили щасливим рідкісним талантом
будувати стосунки на любові й повазі. Вони завжди разом долали труднощі й
випробування, які випали на 50 їхніх спільних літ. Тому й очі «молодят» цього
дня випромінювали тепло, щастя і радість. Версія для друку До списку статтей | |