Архів
П’ятниця,
6 грудня 2019 року

№ 95 (19742)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта

Весела світлиця

 Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.

Малюнки Анатолія Василенка.


Версія для друку          До списку статтей
  • Із почутого

Роззява

Василь ІВАЩЕНКО.

м. Суми.

Зустрілися двоє знайомих. Один із них запитує:

— А хто це тобі, Іване, всі передні зуби повибивав?

На що той мовив:

— Та їхала тут недавно возом одна роззява та й влучила голоблею мені прямісінько в рота...

Хто хитріший

Поскаржився малий Мишко на старшого брата батькові:

— Тату, а Володька матюки гнув.

— А як же він казав? — питає той.

Мишко подумав, крутнув головою і каже:

— Ні, тату, краще ви переказуйте усі матюки, які знаєте, а як скажете той, що Володька казав, то я кивну головою.

На що та Галя?

Зустрів Кіндрат знайомого парубка та й питає:

— А чому це ти, Петре, зачастив у садок до моєї Галі?

— Так у вашому, дядьку, садку груші ой які ж солодкі...

Версія для друку          До списку статтей

Ей-флоризми

Флоріан БОДНАР.

м. Чернівці.

У Жаби кожен кум...

У житті, як у фігурному катанні: є обов’язкова програма, а є і довільна.

Скупатися в променях слави найбільше мріють облиті помиями.

Кожен Козел знає: щоб тебе допустили до капусти, не треба бути Бараном.

Скільки б не лежав на печі, в якої б висоти кріслі не сидів — штани протираються на колінах.

Скільки разів у нас міняли переправу, а коні все ті ж.

Повна хата гостей, тому дах і поїхав.

 

— Дивись, куди лізеш!

— Дядьку! Купи картоплю на зиму!

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове