|
Версія для друку На головну Що залишиться в національній пам’яті? Руслана ЗІНЧЕНКО. КАБІНЕТ
міністрів України призначив нового директора Українського інституту
національної пам’яті. Як відомо, попередній його чільник, Володимир В’ятрович,
відомий радикальною проукраїнською позицією та критикою низки вчинків і
висловлювань Президента Володимира Зеленського та його команди, був звільнений зі
своєї посади у вересні цього року. Після цього
був оголошений конкурс на заміщення посади директора закладу, у якому взяли
участь 17 осіб. Переможцем став доцент кафедри культурології Національного
педагогічного університету ім. Драгоманова, керівник освітніх програм
Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», експерт із питань культури і освіти
Інституту суспільно-економічних досліджень Антон Едуардович Дробович. Це кадрове
призначення Зекоманди викликало неоднозначну реакцію як серед науковців, так і у
суспільстві. Нинішні працівники УІНП називають нового керівника «лобістом
російської концепції меморіалу в Бабиному Яру», згідно із яким там має
з’явитися найбільший у світі музей Голокосту, у якому, зокрема,
висвітлюватимуться і «складні теми українсько-єврейської історії». На думку
декого із українських істориків, на догоду спонсорам проєкту, представники
українських визвольних рухів можуть бути там представлені чи не співучасниками
злочину нацистів. Антону Дробовичу активно опонував Володимир В’ятрович. Згідно
із концепцією, розробленою Інститутом національної пам’яті за його керівництва,
меморіал у Бабиному Яру має бути символом людоненависницької політики
тоталітарних режимів загалом, де про масове знищення євреїв розповідатиметься
як про одну із трагічних сторінок історії України у Другій світовій війні. Як і
про загибель у Бабиному Яру представників інших національностей. Перший проєкт
лобіюють російські олігархи єврейського походження, другий — українська
історична спільнота і представники інтелігенції, серед яких, до речі, є й
євреї. Володимир
В’ятрович, який нині є народним депутатом від «Європейської солідарності»,
прокоментував призначення Антона Дробовича так: «Це вже не помилка, а розворот
в інший бік. В національній пам’яті може не лишитися місця для України та
українців». Чимало
українців також негативно сприйняли призначення Дробовича. «Чи було б можливе
призначення не єврея керівником закладу в Ізраїлі, аналогічного Українському
інституту національної пам’яті? Важко навіть уявити таке. А в «зеленій» Україні
не знайшлося жодного гідного кандидата серед українців…» — ось один із
коментарів у соціальній мережі. До речі,
відповідаючи на запитання журналістів «Історичної правди» напередодні свого
призначення, Дробович наголосив, що хоче «зробити офіційну політику пам’яті в
Україні виваженішою та ліберальнішою». Ліберальнішою з яких питань? Голодомору?
Операції «Вісла»? А про діяльність свого попередника відгукнувся так: «Мені
подобаються аж ніяк не всі рішення і методи, якими вони діяли. Деякі речі
хочеться переробити або завершити в інший спосіб». Мабуть, із меморіалу в
Бабиному Яру «перероблення» й почнеться… Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
«Куй залізо, не відходячи від каси» ЧитатиНАЙІМОВІРНІШЕ, саме цією фразою «шефа» із
радянської кінокласики послуговується в земельному питанні наша влада. Керівник
Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства Т. Милованов
заявив: «Нормальна робота ринку землі принесе лише за три місяці наступного
року близько 9 мільярдів додаткових гривень росту ВВП, за нашими оцінками... У
2021 році таке зростання очікується на рівні додаткових 30 мільярдів гривень».
Відтак зі зняттям «шкідливого» мораторію не треба зволікати, адже «нам потрібні
довгі дешеві гроші», аби аграрна галузь могла розвиватись. Міністр визнав, що є
дуже багато ризиків, однак часу для наведення ладу в роботі державних установ
буцімто достатньо — до 1 жовтня наступного року мають встигнути. Проте чи
справді достатньо часу і чи є політична воля створити добру основу для
відкриття земельного ринку, велике питання.
Роздержавитись шикуйсь! ЧитатиОДЕСЬКИЙ припортовий завод, Об’єднана
гірничо-хімічна компанія, «Електроважмаш», «Президент-готель» і шахта
«Краснолиманська» — ось така перша п’ятірка об’єктів для приватизації. Щодо
боргів ОПЗ перед компаніями Д. Фірташа ситуація поки що не певна. Заступник
міністра економіки, торгівлі та сільського господарства П. Кухта заявив, що на
заводі працює інвестиційний радник, який запропонує варіанти дій. Крім того,
міністерство збирається скасувати державну монополію на виробництво спирту, а
заводи «Укрспирту» (яких насправді два — концерн і держпідприємство, всього 83
виробництва) після цього продати.
Заборонять законодавчо ЧитатиЗГІДНО з інформацією, яка опинилась у
розпорядженні ресурсу «Європейська правда», законопроєкт про заборону колишнім
власникам банків забирати їх назад буде готовий до кінця року. Стосується він
насамперед «ПриватБанку» та І. Коломойського. Поки що не відомо, хто «ризикне»
його подати, крім того, документ, судячи з усього, не встигнуть цього року
зареєструвати в парламенті. Законопроєкт уже погоджений з МВФ, який знає, що
правоохоронна і судова системи в нас недореформовані, відтак законодавча
заборона у цьому разі є оптимальним рішенням.
Шлях на Захід ЧитатиФОНД «Демократичні ініціативи» імені
Ілька Кучеріва провів опитування, результати якого такі: 53% респондентів
вважають, що Україна повинна приєднатися до Європейського Союзу. 24% — за
«нейтралітет». Серед опитаних знайшлися й 13%, що бажають приєднатися до РФ,
Білорусі та Казахстану. Регіональна картина традиційна: найбільше
проєвропейських громадян на заході (71%) та в центрі (60%), на півдні цифра
становить 32%. На сході 34% опитаних за ЄС, 30% — за «нейтралітет», а 27%
хочуть у «Євразію». Електоральний зріз такий: найбільше прихильників
євроінтеграції серед виборців партії «Європейська солідарність» (90%) та «Слуга
народу» (54%).
Домовилися щодо нафти Читати«УКРТРАНСНАФТА» та російська
«Транснефть» уклали додаткову угоду до договору про транзит нафти територією
України, яка продовжує його чинність на 10 років (1 січня 2020 року — 1 січня
2030-го). Наша сторона підкреслила, що це гарантує безпеку та стабільну роботу
нафтотранспортної системи України на довгостроковій основі. При цьому базові
принципи співробітництва, зокрема порядок оплати послуг і механізм технічної
взаємодії, залишилися без змін.
Наші умови «неприйнятні» ЧитатиНА СПІЛЬНІЙ прес-конференції з
президентом Сербії О. Вучичем російський керівник В. Путін зазначив, що у Відні
ведуться переговори з Україною щодо укладення угоди про транзит газу, і «це
ніякий не секрет». При цьому він підкреслив: «Правда, умови, які нам пропонують
можливі українські транзитери, вони економічно неприйнятні. Поки що. Але я
сподіваюся, що це запитна позиція — вдасться якось позиції погодити». В тому,
що росіяни будуть з усіх сил «погоджувати», не сумнівається ніхто. Головне, аби
наша сторона вистояла і уклала контракт на вигідних насамперед нам умовах.
Скандал в аграрній науковій спільноті ЧитатиНАЦІОНАЛЬНА аграрна академія наук
потрапила під посилену увагу правоохоронців. Президента Я. Гадзала підозрюють у
втручанні в діяльність працівника правоохоронного органу. Служба безпеки
України затримала двох службовців середньої ланки, які продавали за мільйон
доларів посаду керівника одного з підприємств академії. Крім того, поліцейські
протягом 2015—2019 років вели розслідування за 315 кримінальними провадженнями.
Встановлено, що основними причинами недоотримання доходу та збитків НААН
України стало укладання свідомо збиткових договорів про спільну діяльність,
зокрема здавання в оренду земельних ділянок за явно заниженими цінами. Також
мають місце документальне заниження врожайності і подальше привласнення
зібраного збіжжя, розтрата земельних ділянок та майна, коштів, виділених на
закупівлю сільгосппродукції, гербіцидів тощо.
|