• Освітня панорама

_{Різниця суттєва}

Олена БЕГМА.

УКРАЇНСЬКІ 15-річні школярі уперше взяли участь у міжнародному дослідженні PISA (Program for InternationaStudent Assessment), яке вже два десятиліття проводиться у 80 країнах із метою порівняння ступеня опанування старшокласниками читацької, математичної та природничо-наукової компетенцій. PISA не перевіряє, чи засвоїли учні зміст освітньої програми, а оцінює, наскільки вони здатні застосовувати набуті знання та вміння в реальному житті. На жаль, результати не потішили…

Наші учні продемонстрували доволі посередній рівень життєвих компетентностей у порівнянні з ровесниками з інших країн. А з математикою взагалі біда: 36% українських підлітків не опанували навіть базового, мінімального для їхнього 15-річного віку, рівня. Водночас дослідження вкотре підтвердило суттєву відмінність у досягненнях учнів міських і сільських шкіл. Зокрема, у великих містах середній бал становить 499,4 (із 1000 можливих), тоді як у їхніх ровесників, що проживають у селах і хуторах, — 420,6. Власне, такий самий результат із року в рік демонструє і ЗНО.

_{Фахові іспити для педагогів}

ЯК УЖЕ повідомлялося, цього року 857 учителів початкової школи з різних областей на добровільних засадах уперше взяли участь у професійній сертифікації. Для цього вони не лише виконали спеціальні тести ЗНО (ускладненого рівня), а й пройшли експертне оцінювання досвіду роботи щодо володіння фаховими компетенціями та світоглядної ерудованості. З усіма завданнями успішно впоралися 705 педагогів. Сертифікат, виданий їм, який дає право на надбавку до зарплати, буде чинним 3 роки. «Я б хотіла подякувати всім учителям, що взяли участь у сертифікації, незалежно від результату. Кожен із вас зробив свій внесок для вдосконалення механізму сертифікації. Саме на основі ваших результатів ми вдосконалюватимемо процедуру на майбутнє», — наголосила міністерка освіти Ганна Новосад.

_{Меблі недоброякісні, ще й небезпечні}

ПРО безпрецедентні видатки з держбюджету на освітню реформу «нагорі» відрапортовано чимало. Якщо перефразувати вислів «театр починається з вішалки», то і Нова українська школа починається зі створення нового освітнього простору. Зокрема, лише на придбання для перших класів спеціального комплекту меблів, у тому числі столів і стільців на одного учня, із держбюджету витрачено 359,5 млн грн субвенції. Щоб перевірити ефективність використання коштів, Рахункова палата провела аудит у школах Дніпропетровської, Донецької, Київської, Львівської, Одеської, Сумської, Харківської, Хмельницької областей та у Києві. За його результатами виявлено завданих державі збитків на 50 млн грн.

«Більшість меблів, закуплених для початкових класів у рамках оновлення освітнього простору, є недоброякісними. В окремих випадках виникли сумніви щодо їх безпечності», — повідомила Рахункова палата. Окрім того, 32 млн грн використано з порушеннями законодавства у сфері публічних закупівель, 8 млн грн — неекономно. Також «встановлено 24 випадки використання коштів субвенції з ознаками кримінальних правопорушень»… Хто з владців за це відповість?

_{Поза всесвітньою мережею}

ХХІ століття — час стрімкого розвитку комп’ютеризації і цифрових технологій. У країні підростають покоління, які вже змалечку з ними на «ти», бо батьки, усвідомлюючи важливість справи на майбутнє, купують дітям комп’ютери і ноутбуки, смартфони… Здавалось би, саме школа має стати тим місцем, де кожний учень матиме можливість удосконалювати свої знання і навички. Тим часом серед 15,5 тисячі шкіл України 9 000 мають незадовільний доступ до Інтернету (швидкість до 30 Мб/с). При цьому 700 загальноосвітніх навчальних закладів взагалі позбавлені доступу до нього. Йдеться про сільські школи. Їхніх педагогів і учнів Прем’єр-міністр Олексій Гончарук нещодавно ощасливив новиною: «Уряд підписав меморандум з мобільними операторами стосовно Інтернету поза містами. Головна мета — мобільний інтернет 4G у селах, зокрема для шкіл».

_{Привілей для дітей з окупованих територій}

ВИПУСКНИКИ шкіл з окупованих територій зможуть вступати до будь-якого українського вишу за спрощеною процедурою — без складання ЗНО. Для цього вступникові з окупованої території потрібно звернутися в освітній центр «Донбас-Україна» або «Крим-Україна», заповнити освітню декларацію і скласти три вступних іспити. При цьому не обов’язково мати український паспорт та сертифікати ЗНО, повідомило Міністерство освіти.

Наразі кримчани без складання зовнішнього незалежного оцінювання і без українського атестата можуть вступити лише в кілька вишів у південних областях. А випускники з так званих ДНР і ЛНР на таких же умовах — тільки у переміщені з окупованих територій Донбасу університети, інститути та коледжі. Для вступу в решту вищих навчальних закладів України випускники з окупованих територій мають здавати ЗНО й отримати український атестат, який можна здобувати заочно. Сьогодні 4468 дітей з непідконтрольних територій здобувають українську освіту шляхом дистанційного навчання, тобто мають доступ до електронних освітніх ресурсів, підручників, зв’язок із певною школою на підконтрольних Україні територіях, вчителі якої дають, а потім перевіряють виконані завдання.

_{Знання державної мови — життєва необхідність}

СТАНОМ на 2019/2020 навчальний рік в Україні діють 194 російськомовні загальноосвітні школи, серед яких 43 — приватні. З вересня 2020-го Міністерство освіти і науки почне переводити їх на українську мову викладання. Таку реформу передбачає ухвалений у 2017 році закон, який відводить на цей процес три роки. Перехід стосуватиметься як державних, так і приватних закладів. Сьогодні шкіл із російською мовою викладання найбільше в Харківській (66), Запорізькій (35), Одеській (34) і Дніпропетровській областях (31). У Києві діють чотири російськомовні школи. Однак! У парламенті незабаром голосуватимуть за законопроєкт «Про повну загальну середню освіту», який все ж передбачає правову шпарину для незгодних — дає дозвіл «викладати будь-якою іншою мовою» у приватних школах. Якщо закон ухвалять, неважко передбачити, що додасться приватних навчальних закладів саме із російською мовою навчання. Власне, приватний освітній бізнес і лобіює нині ухвалення цього закону.

_{Штрафи за прогули}

ДЛЯ батьків, чиї неповнолітні діти прогулюють уроки без поважної причини, від нового року запроваджуються чималі штрафи. Про це йдеться в постанові Кабміну №684, яка прописує процедуру накладання адміністративного стягнення. Поважною причиною вважаються хвороба, відпочинок із батьками (нехай їхня відпустка і припадає на розпал контрольних у школі) або «інші сімейні обставини». У пункті 13-му урядової постанови зазначається: за відсутності учнів на навчальних заняттях протягом 10 робочих днів поспіль з невідомих або без поважних причин навчальний заклад зобов’язаний надати інформацію службі у справах дітей, а ті, за необхідності, — повідомити поліцію.

Отже, якщо для прогулів є поважна причина, один із батьків повинен письмово повідомити про неї шкільний заклад. Якщо ж син або дочка хворіли і зверталися до лікаря, тоді пред’являють меддовідку. Якщо дитина систематично прогулює, а школа не має інформації про те, де перебуває учень, батьків можна притягнути до адміністративної відповідальності. Такі справи розглядають на засіданнях суду. На перший раз суд може призначити попередження або накласти штраф від 850 до 1700 грн. Якщо ситуація повториться, батькам загрожує штраф у розмірі від 1700 до 5100 грн без урахування судового збору.