Вівторок, 17 грудня 2019 року № 98 (19745)
http://silskivisti.kiev.ua/19745/print.php?n=44264

  • Медицина глибинки

Лікуватися «у приймах»?

Ганна Кліковка.

Запорізька область.

Прикрими несподіванками, що дошкуляють людям, коли вони мають справу з галуззю, яка повинна оберігати їхнє здоров’я, нині когось важко здивувати. Реформи наче й самі не знають, куди і навіщо прошкують, немов заблукали у темному лісі. Але почасти в медичній галузі не від недолугих реформ гірко, а через звичайнісіньку нерозторопність людей, покликаних дбати про наближення медичних послуг до людей.

ДЛЯ прикладу візьмемо ситуацію з обслуговуванням дитячого населення у Гуляйпільському районі Запорізької області. Досить промовисто змалювала її мешканка райцентру Тетяна Рябко, яка очолила групу з небайдужих восьми активістів, котрим болить доля центральної районної лікарні, обслуговування населення, зокрема дитячого.

— За нашими підрахунками, у Гуляйпільській, Воздвижівській ОТГ та загалом у Гуляйпільському районі проживає близько п’яти тисяч дітей, яких мали б обслуговувати щонайменше чотири педіатри, — розповіла Тетяна Володимирівна. — Досі цим займалася районний педіатр Наталя Азарова, останні роки на ній трималося дитяче відділення Гуляйпільської ЦРЛ. І це начебто всіх влаштовувало. Аж ось із 28 листопада лікар пішла у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами. Як і належить, вона завчасу, ще у серпні, попередила про це керівництво лікарняного закладу в особі виконуючого обов’язки головлікаря Анатолія Трусова. Але з’ясувалося, що впродовж чотирьох місяців питання з укомплектуванням посади так і не вирішилося, тому керівництвом Гуляйпільського району ухвалено рішення: дітей, які потребують госпіталізації, направляти на лікування до педіатричного відділення Пологівської БЛІЛ.

Ми, батьки, з цим не можемо змиритися, тому створили ініціативну групу активістів, які на різних рівнях порушували проблему, спонукаючи до її позитивного вирішення. Заручилися підтримкою місцевого населення, зібравши понад десять тисяч підписів людей, які взагалі мають багато питань щодо медичного обслуговування».

Пані Тетяна надіслала письмовий запит до головного лікаря Гуляйпільської ЦРЛ з проханням повідомити й про вжиті заходи стосовно пошуку спеціаліста. Цікавилася, до кого зверталися, щоб знайти потрібного лікаря, на яких ресурсах розміщували оголошення, кому офіційно пропонували замістити вакансію, тощо.

Відповідь за підписом в.о. директора КНП «Гуляйпільська районна лікарня» Анатолія Трусова частково містила відповіді на запитання активістки. Зокрема, йшлося про те, що питання укомплектування посади розглядалося на нарадах різних інстанцій, оголошення «висіли» в районній газеті та популярній соціальній мережі. Зверталися до кількох лікарів, які свого часу працювали за таким фахом, але ті відмовилися взяти на себе таке навантаження, зокрема через закінчення дії сертифікатів. Одне слово, навіч постала проблема, гостроактуальна сьогодні, на жаль, не лише на теренах Гуляйпільщини: кадровий голод на вкрай затребувані спеціальності медиків, у тому числі педіатрів. І це в області, де лікарів готує потужний медичний університет, підвищує їхню кваліфікацію медична академія післядипломної освіти! Що вже казати про інші регіони, де немає такого ресурсу?

Чим, як кажуть, серце заспокоїлося, зокрема, у Тетяни Рябко?

— А нічим хорошим, — констатує активістка. — Ще раз упевнилися в безпорадності місцевої влади. Бо таки хто шукає вихід, завжди його знаходить. Нині ж діє рішення про те, що дітей, які проживають на території Гуляйпільської та Воздвижівської громад і Гуляйпільського району, госпіталізовуватимуть до Пологівської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування, головний лікар закладу Роман Кравченко це підтвердив. За його словами, медичні працівники педіатричного відділення готові взяти на себе додаткове навантаження.

Усе це начебто правильні рішення для відписок. А уявіть тільки, що мають переживати батьки, які у разі захворювання дитини змушені доправляти її в сусідній район, відтак лягати з нею у стаціонар. А родичам, що провідуватимуть їх, чи зручно кататися автобусами у холоднечу? Це важко зрозуміти тим, хто не їздив нашими дорогами! І, зрештою, чому ми маємо лікуватись «у приймах» за наявності в районі своєї лікарні, яка в минулому мала досить пристойну репутацію, котра тепер зійшла нанівець?

Багато запитань, на жаль, риторичних. Громада району продовжує сподіватися на те, що таки станеться диво і у районі з’явиться кваліфікований спеціаліст педіатричної спеціальності. До речі, за словами Тетяни Рябко, тут готові його радо зустріти, забезпечити житлом і взагалі оберігати й леліяти. Тож, може, знайдеться такий фахівець чи подружня пара лікарів. Гуляйпілля — край цікавий, самобутній, люди тут уміють цінувати професіоналів і віддячувати добром.