Архів
Середа,
10 січня 2020 року

№ 1 (19749)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Січень Наша пошта
  Версія для друку          На головну
  • Духовність

Невмирущість роду українського

Віктор МИРОНЧЕНКО,

заслужений журналіст

України.

У Національному музеї літератури України відбулася презентація нової книжки письменника Вадима Пепи «Віч-на-віч з вічністю». Ведучий доктор філологічних наук, літературознавець Михайло Наєнко охарактеризував автора як відданого історичній тематиці, твори котрого пробуджують українську національну свідомість, утверджують неперервність буття українського етносу на білому світі.

І УТВЕРДЖУЮТЬ із такого ж давнього давня, як і «В непробудимому Китаї, В Єгипті темному… І понад Індом і Євфратом».

Так провіщав наступним поколінням Тарас Шевченко в написаній за лічені місяці до останнього подиху поезії «Саул». Заявлене Пророком конкретизував у своєму виступі Вадим Пепа.

Українські предки залишили для археологів сліди свого існування з Мізинської археологічної культури, до зачину якої близько… двадцять три тисячоліття!

Мисливці на мамонтів, північних оленів, носорогів, диких коней та іншу крупну звірину не лише полювали, ловили рибу і збирали дармові плоди земні, а й співали і танцювали під супровід найдавнішого у світі оркестру ударних музичних інструментів, різьбили на кістках орнаменти, які дотепер озиваються в керамічних і гончарних виробах, у тканні, килимарстві, вишивках, мереживах.

Ті надбання сповна успадковує Трипільська археологічна культура. Її, цю культуру, час би вже визнати Трипільською цивілізацією. Реальні картини з її розквіту доносять до сучасності колядки та щедрівки й пісні календарно-обрядових дійств на Різдво, Великдень, Зелену неділю та на Купала, не кажучи вже про зажинки, обжинки, свята врожаю.

Сім тисяч років тому наші пращури заходилися сіяти жито, пшеницю й усяку пашницю. Відтоді вони одвічні хлібороби. А їхня предковічна поетична творчість — Святе письмо українського народу.

Мова зароджується з появою перших родів. Єдинокровні об’єднуються в племена, які у VІІІ ст. н. е. заявляють про себе на міжнародній арені з найменуванням український народ. Пам’ять мови незглибима. У ній, зокрема в етнонімах і топонімах, угадуються свідчення про вічність українського роду на справіку рідній Матері-Землі, ні від кого не віднятій, не загарбаній, а успадковуваній від попередніх поколінь наступними.

Проголошене автором книжки «Віч-на-віч з вічністю» Вадимом Пепою обговорювали, висловлювали слушні зауваження, доповнювали й поглиблювали Герой України Дмитро Павличко, мовознавець професор Іван Ющук, земляк Вадима Івановича доктор філософських наук Володимир Ятченко, знаменитий хірург, академік, письменник, талановитий художник Анатолій Радзіховський, народний артист України поет Вадим Крищенко, учений секретар Товариства «Знання» письменник Василь Василашко, керівник Геополітичного центру «Євро-Азія» Михайло Гречка, доктор біологічних наук письменник Богдан Мацелюх.

Від імені Київської організації НСПУ та Черкаського земляцтва «Шевченків край» у Києві письменник Борис Пономаренко також тепло привітав колегу, побажавши подальшого творчого натхнення.

Високе піднесення пробудили в серцях і душах присутніх на презентації книги народні пісні у виконанні хору «Просвіта».

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Бандера не дає спокою...
Читати
Грип завдав смертельного удару
Читати
«Нові обличчя» зі старими звичками
Читати
Не заважають — але й не сприяють
Читати
Телебачення: нові правила
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове