• Повертаючись до надрукованого

Будинок, у якому поселилася радість

Микола ЯСЕНЬ.

Дніпропетровська область.

У статті «Безкарне директорське свавілля» («Сільські вісті» №16 від 26 лютого 2019 року) йшлося про свавілля директора Верхньодніпровського дитбудинку-інтернату №2 Геннадія Феденка.

ВИХОВАНЦІ інтернату постійно скаржилися на недоїдання. Голодні діти просили милостиню на вулицях, намагалися знайти посильну роботу за харчі. Як інвалідам, їм належать соціальні пенсії, 25% яких мають видавати на руки. Дехто з них здатен користуватися банківськими картками. Однак Феденко усе це скасував: мовляв, інтернат відкладає гроші дітям на майбутнє, але насправді не відомо, що відбувалося з цими коштами. Співбесіди директора з вихованцями нерідко закінчувалися побиттям нещасних дітей. Від стусанів директора постраждала й техпрацівниця Лідія Сидельникова, яка після цього з серцевим нападом потрапила до лікарні.

Про свавілля Геннадія Феденка колектив інтернату повідомляв керівників райради, правоохоронні органи. Навіть організував пікет під стінами Дніпровської облради… Зрештою директора Феденка таки усунули з посади.

Рік тому директором інтернату призначили Євгена Баса. Почав він із ремонту будівлі, сходи і вхід якої нагадували барикади. Роботи із надання належного вигляду прилеглій території тут іще тривають. Зате змін сповна зазнало внутрішнє оздоблення основного житлового корпусу. Їдальня, кімнати з донедавна обшарпаними стінами і проваленою у багатьох місцях підлогою тепер не впізнати. Скрізь чисто й охайно. У кожній кімнаті не тільки нові ліжка, повні шафи книжок і приладдя, а й комп’ютери, Інтернет. Тепер і ці діти живуть інтересами, схожими з інтересами своїх ровесників у не відомому їм житті поза інтернатом. А їхній одяг нині не заношене лахміття, а добротні, підібрані за розміром речі. Словом, усе як і має бути.

«Це суто зовнішні зміни, — говорить заступник директора з виховної роботи Олександр Завгородній. — Поряд із ними маємо й набагато оптимістичніші. Клімат, атмосфера в інтернаті зараз інші — тут поселилися радість, взаємна приязнь між вихованцями у спілкуванні, повага і довіра у стосунках вихователів і нянь із дітьми».

Такого в інтернаті не спостерігалося давно. Не було тут раніше і танцювального колективу «Дніпровець», яким керує хореограф Олена Мамченко. З’явився й тренер із футболу Олександр Драй, а разом із ним і футбольна команда. «Дніпровець» брав участь у районних фестивалях та оглядах, виступав на святкуванні Дня Верхньодніпровська, а футбольну команду запросили на турнір Міжнародної ліги «Сенікап» (для дітей з обмеженими можливостями). Інтернатські футболісти завоювали призове третє місце.

Зараз вихованці чималими групами регулярно їздять у Дніпро на циркові та інші вистави, футбольні поєдинки. Для них це незабутні виїзди «у світ» і неповторні уроки поводження поміж людьми за межами інтернату. Подією, котрої ще не знали ні Верхньодніпровськ, ні весь район, став приїзд до дитбудинку-інтернату ансамблю «Лісапетний батальйон». Цю зустріч, кажуть вихованці, вони ніколи не забудуть.

За які ж кошти розкошує сьогодні інтернат, адже тих, які перепадають із бюджету, катастрофічно не вистачає? Нинішній директор інтернату Євген Бас із вдячністю згадує спонсорів-благодійників і показує три теплиці, де діти під орудою вихователів і наставників із праці вирощують для себе овочі й зелень. На відкритому ґрунті посадили по 100 кущів малини й ожини і 200 — полуниць. Порадував минулого літа урожай із присадибного баштану. Підростає і власний сад, у якому, зокрема, 120 яблунь різних сортів.

Зміни на краще були б ще вагоміші, вважає Євген Бас, «якби нам не заважали». Мова про «ображене» колишнє керівництво. З дивовижною регулярністю, кожні три місяці, хтось із них пише у вищі інстанції скарги-наклепи про «страшні недоліки» в роботі інтернату та зловживання нової дирекції. Наслідок усіх ретельних перевірок один: «недоліків не виявлено».

Ось, наприклад, недавня скарга стосувалася медичного обслуговування. А що виявилося насправді? Чільниця медичного підрозділу Тетяна Омельницька не без гордості розповіла, що за матеріалами перевірки комісія рекомендувала… поширити досвід роботи медиків інтернату. Опікуються інтернатом медична клініка «Верде» з Києва, ТОВ «Модерн-експо» з Волинської області та «Клініка сімейної медицини» з Дніпра. Завдяки спонсорській підтримці інтернат має власного стоматолога, чим інші подібні заклади не можуть похвалитися.

Завдання спеціалізованих дитячих будинків-інтернатів не обмежуються тільки тим, щоб у пристойних побутових умовах під наглядом медиків і вихователів інваліди з психічними та розумовими проблемами перебували до своїх 18 років. Надто важливо підготувати їх до дорослого життя, коли доведеться полишити інтернат. Для вихованців передбачено посильну навчально-освітню програму, програму з реабілітації і прищеплення навичок ліплення, шиття, майстрування тощо. Стан справ із цим перевіряла авторитетна комісія з області (знову через скаргу). Претензій до роботи інструктора з трудових тренінгів Андрія Кременчуцького і реабілітолога Алли Іванової немає. Натомість члени комісії порадили подати на обласний огляд вироби інтернатських скульпторів, миловарів і свічкарів…