Лютий

Cторінку підготував Микола ЮРЧИШИН.

• Дивосвіт навколо нас

Світлозар

Михайло МОРОЗ.

НА СЕМИ вітрах мчав лютий. Квапився, щоб не згаяти жодної хвилини. Та це й зрозуміло — найкоротший він серед братів своїх, а клопоту чимало. Бо багато чого не зробили грудень і січень. Тож він намагатиметься надолужити згаяне. Зокрема, у зими відчутно зносилося біле вбрання, а в окремих місцях і зовсім воно не з’явилося, а чи, навпаки, — почорніло. Доведеться обновити, обсипати снігом. І взагалі з ним сутужно. Таке враження, що снігові млини чи на ремонті, чи зовсім вийшли з ладу. Словом, у кліматичному господарстві природа має проблеми, от мороз теж не може набрати сили. Вряди-годи навідуються осінні дощі та тумани. Тож часом створюється враження, що лютий виправдовує давню народну приказку, що він хоч і лютує, але весну чує. Однак йому більше до вподоби зимові турботи, дружба зі снігом і морозом, аніж відлига.

Здавна другого лютого за старим стилем протягом багатьох століть відзначали Стрітення, коли, вважали, зима із весною зустрічається. За народними прикметами, саме цього дня буває останній великий мороз, а тому у другій половині дня чекали відлиги, яку пов’язували із раннім приходом весни. Тож як не крути, а позиції у лютого не зовсім стійкі. І природа змушена із цим рахуватися.

Не випадково фенологи називають лютневу пору «весною світла» — світлозаром. Природа починає поступово пробуджуватися. Зокрема, за своїм власним календарем прокидаються від зимової сплячки дерева. Найперше, це роблять ті, на які потрапляє багато сонячних променів. Особливо чутливі до тепла верба, вільха, які причепурюються різними шишечками, сережками, котиками. У кронах дерев починає пульсувати сік. Відчувають потепління трава, лісові квіти. Так, не встигне розтанути сніг, як на теплих прогалинах з’являються рожеві та сині медунки, яскраво-жовті вітряниці. Проте найсміливіші із квітів підсніжники: через тиждень-два розгребіть сніг — і побачите зелені паростки.

У другій половині лютого починається так званий лісовий самосів. Ялинкові, соснові шишечки починають випускати на волю свої насінини, які, підхоплені вітром, сіються навкруги. Цікава статистика цієї природної сівби. Зокрема, з кожної ялинової шишки вилітає в середньому 100 і більше насінин. А всього гектар густого лісу висіває на сніг до двох центнерів насіння. Не зовсім їм щастить вирости ялинками, бо частину поїдять птахи, але значна кількість укоріниться, поповнить лісові масиви.

Саме у лютому заспівають і перші птахи — зокрема, порадує своїм співом велика синиця. Все частіше вибігають на галявини повзики, підкоришники, випробовують голоси снігурі, омелюхи. А у молодих шишкарів уже перші вильоти новонароджених малят.

У багатьох звірів у лютому починається шлюбний період, зокрема, у пошуках нареченої лісами і полями блукають вовки. Місячними лютневими ночами залицяльні ритуали влаштовують зайці.

В усіх лісових жителів передвесняний настрій. І хоч би як лютий не намагався внести серйозні зимові корективи у графіки їхнього життя, йому не вдасться цього зробити. Весна уже в дорозі. І зима це відчуває, поступово готуючи дім природи до приходу своєї сестри.