Архів
Вівторок,
4 лютого 2020 року

№ 8 (19756)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Лютий
  Версія для друку          На головну
  • Запитання — відповідь

Право на спадщину

Підготувала

Надія ПРОЦКО.

«Нещодавно померла моя бабуся. Я її єдиний родич. Підкажіть, що мені треба робити, з чого починати, щоб правильно оформити й отримати спадщину?» — запитує Микола СЕМЕНОВ із Луганщини.

СПАДКУВАННЯ — це перехід прав і обов’язків від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування, відповідно до чинного законодавства, здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо воно невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна, а за його відсутності — рухомого. Якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження або це тимчасово окупована територія, тоді місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, яка свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Законодавством визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від неї це право одержують особи, визначені Цивільним кодексом України (спадкоємці за законом). Спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем, автоматично приймає спадщину, якщо впродовж шести місяців він не заявив про відмову від неї. Водночас спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається особисто.

З метою заведення спадкової справи необхідно звернутися до нотаріуса протягом шести місяців із часу відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини або про відмову від спадщини. Разом із заявою необхідно мати при собі паспорт, у разі наявності — свідоцтво про смерть особи, документ, що підтверджує місце відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини законодавством встановлено строк шість місяців, який починається із часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець упродовж шести місяців з часу відкриття спадщини не подав заяви про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий. Слід зазначити, що спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої першою заяви.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом або законом перевіряє факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.

Нотаріусу подаються: паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податку, документи, що посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно (державний акт на земельну ділянку, сертифікат на право на земельну частку (пай), свідоцтво про право на спадщину, посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай), рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) і витяг з Державного земельного кадастру), оплата нотаріальної дії тощо.

У разі заведення спадкової справи та встановлення складу спадкового майна нотаріус надає спадкоємцю письмову довідку щодо переліку документів, необхідних для оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину, із зазначенням розміру плати за вчинення відповідних нотаріальних дій.

За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз’яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Собака не зможе — субсидія допоможе
Читати
Вважають, що впораємося
Читати
Гарантували — та й умивають руки
Читати
Визнали стороною
Читати
Хто бажає розширити горизонти
Читати
Підвищуватимуть тричі
Читати





Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове