Архів
Вівторок,
11 лютого 2020 року

№ 10 (19758)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господар
  Версія для друку          На головну

Працюємо за харчі?

Олена КОЩЕНКО.

Останніми роками вартість харчів та житлово-комунальних послуг зросла в рази, у той час як заробітки (годі вже казати про пенсії) підвищуються значно меншими темпами. От і виходить: що заробляємо, те здебільшого проїдаємо та сплачуємо за комірне.

Показник добробуту нації

ЗА ДАНИМИ Держстату, сьогодні кожна друга сім’я в країні сукупно витрачає тільки на їжу щонайменше 46,5% свого доходу. Але офіційна статистика брала до уваги старий споживчий кошик, сформований 20 років тому. Нині ж, за підрахунками незалежних експертів, значна частина населення витрачає на продукти не менш як 53-56% від заробленого або ж від пенсії.

Цифра вражає. Надто з огляду на світові стандарти, що базуються на економічному законі оцінювання добробуту націй, сформульованому ще 1857 року німецьким ученим Ернстом Енгелем. Згідно з ним, чим розвиненіша та багатша країна, тим менше зі свого доходу населення країни витрачає на придбання товарів найпершої життєвої необхідності. Натомість «чим бідніша країна, тим більша частка загальних витрат сімей іде на забезпечення продовольством».

Щороку такі дослідження у понад ста країнах світу проводить спеціальний міжнародний орган — Економічна і соціальна рада ООН. Найменше витрачають із загального сімейного бюджету на харчові продукти жителі Люксембургу та Великої Британії — 8,3 та 9,3% відповідно. Традиційно вгорі рейтингу США, Сінгапур, Ірландія, Канада, Швейцарія, Австралія та Австрія, жителі яких витрачають на їжу близько 9,5% своїх доходів. У Німеччині, що має четверту в світі економіку за ВВП і п’яту — за паритетом купівельної спроможності, цей показник не перевищує 11,7% сімейного бюджету. В Нідерландах, Фінляндії, Катарі, Бельгії, Південній Кореї — 14%, у Польщі, Словаччині, Угорщині, Ізраїлі, Уругваї, Кувейті, Китаї, Туреччині — у межах 15-24%, у Білорусі, Грузії, Росії, Узбекистані, а також Йорданії, Індії, Македонії та Парагваї — 29-30%...

Україна ж, навіть за офіційною статистикою, на 93-му місці цього рейтингу, випереджаючи Уганду, де частка витрат на харчування становить 44,2%, Казахстан (44,9%), Анголу (48,6%), Бангладеш (53,5%) і Нігерію (60,0%), яка взагалі на останньому місці в списку.

Як бачимо, витрати на їжу в Україні чи не найвищі у світі. Така ось складається картина добробуту української нації.

М’ясо стало делікатесом

ТО СКІЛЬКИ ж саме витрачаємо на харчування і які продукти на нашому столі переважають?

Держстат підрахував, що впродовж минулого року домогосподарство з двох-трьох осіб пересічно витрачало на придбання продуктів, як мінімум, 4070 гривень на місяць. При цьому майже четверта частина цієї суми — 961 грн — була віддана за м’ясо і м’ясо-продукти. Проте не через те, що багато їх їмо, а тому, що ця провізія дуже дорога. Ще півтисячі (14,5%) — це хліб і хлібопродукти. Далі йдуть молоко, сир і яйця (12%, або 488 грн на місяць), овочі і фрукти (10,2%, або 415 грн), цукор, мед, шоколад та кондитерські вироби (7,5%, або 305 грн)…

Певно, кожний читач, виходячи зі своєї зарплати або пенсії, зможе внести відповідні «харчувальні корективи» до цього звіту Держстату. Надто пенсіонери, яким доводиться виживати на мізерні виплати від держави. Багато хто з них, маючи великий трудовий стаж і в січні «ощасливлений» підвищенням пенсії, повідомили редакцію про цю «копійчану показушну щедроту уряду», яка здебільш навіть не потягнула на кілограм м’яса. Зокрема, розповіли про своє життя-буття читачі з міста Прилуки на Чернігівщині — Петро Іванович Лебідь разом із дружиною, в якої понад 35 років стажу, «а пенсія така від держави, що доводиться зуби на полицю класти». Зателефонув і 72-річний Віктор Іванович Лопатін із селища Березнегувате на Миколаївщині, який вік протрудивсь, а заробив пенсії «аж»… 2256 грн 16 копійок. Так само не живуть, а виживають, відмовляючи собі у найнеобхіднішому, і мешканці Жашкова на Черкащині, — 77-річний Леонід Григорович та 71-річна Валентина Олександрівна Синчак, які на двох мають понад 80 років стажу, а в січні одержали копійчану добавку до пенсії. Так само й 68-річна Тамара Михайлівна Коваль із села Чубинське Бориспільського району на Київщині, яка досі мусить працювати…

Тим часом уряд продовжує видавати на-гора оптимістичні економічні прогнози. Зокрема щодо того, що у грудні минулого року споживча інфляція сповільнилася на 4,1% і стала мінімальною за останні шість років. Нехай і так, але як це реально позначилося на добробуті народу? Адже торік найбільше і швидше за офіційну інфляцію зростали ціни на товари щоденного вжитку, насамперед на їжу, а також на транспорт і комунальні послуги.

Нема сенсу казати про те, що, якби люди мали більше грошей, то харчування було б ще й і здоровішим. Зараз усі намагаються заощаджувати, тому продукти купують найчастіше недоброякісні, часом небезпечні. Чи не тому за останні п’ять років статтею витрат, яка показала найбільше зростання (майже вдвічі!), стали ліки та лікування? Є над чим замислитись.

Суцільний імпорт

ДОРОЖНЕЧА продуктів, зокрема, пояснюється тим, що багато їх завозиться з інших країн.

Так, за даними вітчизняної Асоціації споживачів, картоплю Україна імпортує переважно з Нідерландів та Білорусі. Причому, у великих обсягах! Дожилися, що вітчизняним фермерам не вигідно вирощувати картоплю, бо в Україні занизькі закупівельні ціни на неї.

Цибулю до нас везуть з Узбекистану, Казахстану і тих же Нідерландів. Капусту — з Македонії, Італії та Нідерландів. Моркву, столові буряки, редьку, селеру — з Білорусі, Польщі та Ізраїлю. Помідори традиційно експортує до нас Туреччина (86% усього помідорного імпорту), власне, як і огірки (71%).

Зернові культури, приміром, гречка та просо, переважно прибувають із Казахстану (77% від імпорту всіх круп), м’ясо та їстівні субпродукти птиці — з Польщі, Німеччини та Угорщини (хоча курятина займає лише 0,09% від усього імпорту, а українська курятина їде до країн ЄС, швидко вибираючи встановлені квоти).

Свинину постачають Польща та Нідерланди, а яловичину доправляють з-за океану. Майже 60% усього імпорту свіжої та охолодженої яловичини перебрали на себе США. Щодо мороженого м’яса, то яловиче до нас везуть із Литви (77% усього імпорту мороженого м’яса), Білорусі (11%) та Німеччини (6%). Найбільше в Україну привозять риби, адже зі своєю в країні взагалі біда. Доправляють в основному з Ісландії, Норвегії та США.

Звичайно, деякі продукти в нашій країні дешевші, ніж у Європі, але чимало є дорожчих. Це легко пояснюється. В ЄС дуже великі дотації, до 40% бюджету (а це десятки мільярдів євро) витрачається на виплати аграріям. Плюс податки на харчові продукти там нижчі. Скажімо, у тій же Польщі ПДВ на харчі вдвічі менший, аніж у нас. У країнах ЄС це 10-15%, в Україні — 20%.

Важка робота, низька зарплата

ВОДНОЧАС в Україні оплата праці чи не найнижча серед країн Європи. За цим показником нас уже випереджає Молдова і деякі африканські країни. Згідно з даними МВФ, Україна — найбідніша європейська країна. Величезний розрив між високою вартістю життя і низькою ціною праці є найгострішою нашою соціальною проблемою. А зумовлена вона тим, пояснюють експерти, що в нашій державі від початку незалежності владна «еліта» провадила хибну політику дешевої робочої сили та будувала сировинну модель економіки.

Як наслідок — знецінення праці, зниження рівня професійності робітників, бідність і масова трудова міграція. Майже 7 мільйонів співвітчизників працюють за кордоном. Бо там різниця в оплаті праці настільки істотна, що навіть величезне бажання збільшити мінімальну зарплату в країні на 10-15% нічого принципово не змінить, наголошують експерти.

Тому на часі передовсім економічні реформи, в результаті яких ми не продаватимемо за кордон здебільшого сировину, а самі вироблятимемо з неї товари. Поки цього не станеться, матимемо слабку економіку і, як наслідок, низькі зарплати. Скільки б їх штучно не підвищували за «ініціативою згори».

І насамкінець. Нещодавня обіцянка влади суттєво підвищити пенсії людям старше 80 років уже цього року на 400-1100 гривень поки що залишається тільки обіцянкою. А ті додаткові 17-19 гривень, що накинули тим, хто має мінімальну пенсію, стали можливими завдяки підвищенню прожиткового мінімуму.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Збиткова — закрити
Читати
Гряде кадрова реформа
Читати
Перший етап завершено
Читати
Зміни в структурі
Читати
Реванш диктатури
Читати
Готуються до евакуації
Читати
Зустрічайте: сніг, ожеледь і вітер
Читати






При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове