• Екологічна панорама

_{Хто нищить Світязь}

Олена БЕГМА.

«СЛІДЧЕ управління ГУ Нацполіції Волинської області розслідує факти зловживання службовим становищем посадовими особами органів держвлади Волині в інтересах третіх осіб, які могли призвести до різкого падіння рівня води в Шацьких озерах, у тому числі одному з найбільших озер України — Світязь», — ідеться у повідомленні місцевої прокуратури.

З’ясувалося, що чиновники Держекоінспекції тривалий час у себе під носом не помічали варварського використання природних ресурсів низкою місцевих підприємств, розташованих неподалік нині зникаючих озер. «Одне з них на орендованій території площею 230 га побудувало штучні водні об’єкти і здійснює з них водозабір для поливу саджанців лохини на площі понад 150 га. При цьому Держекоінспекція області не звернулася з позовом до суду для припинення протиправної діяльності підприємства», — повідомили в прокуратурі. Така сліпота держінспекторів, вочевидь, має корупційний душок.

_{Рада тварин захистила}

ВЕРХОВНА Рада у першому читанні ухвалила поправки до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного світу. Йдеться про заборону санітарно-епідеміологічним службам проводити на вулицях рейди з пошуку безпритульних чотирилапих і їх вбивства. Натомість чисельність тварин регулюватимуть методом стерилізації з подальшою вакцинацією та ідентифікацією шляхом чипування. Серед іншого законопроєктом пропонується доповнити Кримінальний процесуальний кодекс України статтею, яка передбачатиме суворе покарання за такі нелюдські вчинки.

Поки пишуться і ухвалюються правильні закони, порятунком безпритульних братів менших опікуються небайдужі громадяни і громадські організації. Вони підгодовують чотирилапих безхатьків на вулицях, облаштовують для них прихистки, утримують притулки тварин власним коштом...

_{Батарейки поїдуть до Румунії}

ЗАГАЛЬНОВІДОМО, що батарейки не можна викидати на смітник через уміст у них дуже отруйних для довкілля речовин. Тривалий час екологи і комунальні підприємства їх просто збирають у населення та нагромаджують-складують. Бо в Україні немає жодного заводу із повного циклу їх переробки.

Комунальне підприємство «Київкомунсервіс» підписало угоду з румунським підприємством «GreenWEEE» на переробку партії 70 тонн раніше зданих населенням батарейок. Як значиться у повідомленні КМДА, перша партія відпрацьованих елементів живлення (за обсягом найбільша в Україні) буде відправлена для безпечної утилізації у квітні.

_{Iнвентаризація лісів}

ЛІСИ України, які, згідно з енциклопедичними даними, посідають тільки 15% території держави (для країни Центральної Європи це вкрай низький показник!), сьогодні вирубуються так масово, ще й часом безконтрольно, що вже навіть Міністерство екології і природних ресурсів не назве достеменно, яка площа їх залишилась. Часом у реєстрових документах, що припадають пилом у чиновницьких кабінетах, значиться «ліс», а в реальності від нього давно залишились самі пеньки.

Щоб навести лад у тінізованій лісовій промисловості, Мінекології анонсувало на цей рік загальнонаціональну інвентаризацію лісових угідь і відповідне перезавантаження загальнонаціональної лісової карти, яка, обіцяють, стане відкритою в Інтернеті для загального доступу, а відтак — і для народного контролю на місцях. Екологи очікують, що завдяки цьому нарешті буде отримана достовірна оцінка загальних запасів лісових насаджень і взято під контроль їх вирубування.

_{Енциклопедія світових біомів}

УКРАЇНСЬКІ полярники, вчені Національного антарктичного наукового центру МОН (а саме він щороку споряджає експедиції з України на далекий крижаний континент), долучилися до створення «Енциклопедії світових біомів». Нагадаємо: біоми — це екосистеми найвищого рангу, які являють собою одночасно і цілий клас ландшафтів, і сталий набір функціональних зв’язків між тваринами і рослинами (хоч види, які до них відносяться, можуть дуже різнитися). Прикладами біомів є, зокрема, тропічний ліс, тайга, тундра або коралові рифи. «Енциклопедію світових біомів» у трьох томах підготувало всесвітньо відоме наукове видавництво «Elsevier». Вона вийде друком у червні 2020 року. У ньому зібрана інформація про всі екосистеми найвищого рангу на нашій планеті. Авторами розділу про суходільні екосистеми Антарк­тиди стали наші полярники Іван Парнікоза та Ірина Козерецька.

_{Технології на службі у громади}

У ТРОСТЯНЦІ на спиртовому заводі взялися до побудови унікальної для України випарної станції. Технологія, за якою працюватиме система, дасть змогу переробляти відходи виробництва — мелясну барду. 600 тонн барди станція здатна перетворити на 60 тонн переробленої маси, що стане добривом, а також слугуватиме паливом для промислових котелень. Субстанція стає концентрованішою, зменшується в об’ємі і в довкілля потрапляє лише технічна вода. Вона виходить у вигляді чистих конденсатів, які знову можуть бути задіяні в технологічному циклі або скинуті в каналізацію…

Ця розробка Інституту харчової біотехнології та геноміки НАНУ здатна вирішити екологічні питання, що тривалий час непокоять місцеву громаду. Досі мешканці Тростянця скаржилися на неприємний запах і не раз влаштовували акції протесту проти роботи спиртозаводу. Нині ж кажуть, що якщо завод «смердітиме менше», то нехай працює, адже робочі місця дуже потрібні.

_{Варвар скрізь варвар}

ЗАДЛЯ будівництва в Криму автобану «Таврида» окупанти вирубали сотні тисяч дерев і кущів, серед яких і занесені до Червоної книги. Це їм знадобилося для прокладання як нових ділянок, так і розширення наявної дороги. Тільки поблизу Севастополя під сокиру потрапили 20 тисяч сосен, зазначають екологи.

Місцеві мешканці вже й не плекають надії на те, що хтось відновить колишню лісосмугу вздовж траси, яку тут почали висаджувати ще в середині минулого століття. «Російський варвар — він скрізь варвар. Буде, як у Краснодарі, — всюди голий степ навколо траси», — один із відгуків на цю інформацію у соціальній мережі.