|
Версія для друку На головну Як «слуга» із народом спілкувався Микола Нечипоренко. Дніпропетровська область. У СЕЛІ Богданівка Павлоградського району сталася подія, новина про яку
облетіла всю Україну. Прибув сюди
народний депутат Роман Коптєлов. Ще рік тому він був тут, на Західному Донбасі,
у виборчому окрузі №36, нікому не відомий, займався, кажуть, реалізацією
дитячих іграшок, а тепер цей обранець від партії «Слуга народу» заходився
повчати тамтешній люд, що окремо існуюча Богданівська об’єднана територіальна
громада геть нікому не потрібна, зайва. А треба, мовляв, мерщій прислухатися до
поради Мінрегіону і приєднуватися до міста Тернівка. Коли ж селяни категорично
з ним не погодилися, нардеп дозволив собі висловитись у тому дусі, начебто не
розумно це — іти своїм стрибом. Тобто «дискусія» завершилася тим, що Роман
Володимирович став у позу великого й мудрого державного діяча і наставляв
селян, як їм краще жити. А «невдячний» люд ні щоб подякувати — заходився гуртом
скандувати сумновідомий оклик: «Ганьба!» Коптєлов зреагував
«відповідно»: звинуватив голову ОТГ Олексія Грищенка в тому, що він навмисне
звіз на зустріч із ним «своїх» людей-крикунів, яких хлібом не годуй, а дай
позбиткуватися над нині чинною владою. За версією Романа Володимировича,
Грищенко буцімто якісь власні шкурні інтереси протягує, котрі, певен нардеп,
нічого спільного не мають з інтересами місцевого населення. Виявляється, він,
як представник «Слуги народу», краще знає потреби селян, ніж чільник ОТГ і вся
тутешня сільська інтелігенція разом і вроздріб. Більше того, на прощання
Коптєлов пообіцяв неодмінно «розібратися» і з Грищенком, і з «навмисне
налаштованим» проти нього активом. Коротко
кажучи, скінчилася ця надміру «тепла» зустріч народного депутата зі своїми
виборцями мало не бійкою. І, будемо відверті, люди, котрих обранець і слухати,
по суті, не хотів, а чув лише себе, сердешного, дійсно готові були добряче
прикластися руками до «дорогого» гостя. Роману Коптєлову з переляку не
залишилося нічого іншого, як, поки не пізно, викликати поліцію та під
супроводом її наряду тікати з дискусії. Судячи з
усього, поважний гість відбув, так і не зрозумівши, що насправді відбувається у
сільській глибинці. Не дано йому цього. Скандал і сварка, на його переконання,
виникли тільки тому, що народ тут затурканий і недалекий — далі свого носа,
мовляв, не бачить. Тим паче далі свого села. Не те що він — народний депутат,
слуга народу, заряджений порадами Мінрегіону! Люди у Богданівці, мовляв, побачили
в ньому втілення усіх їхніх нинішніх негараздів та бід, хоча, упевнений нардеп,
усе зло йде від сільського голови Олексія Грищенка, який «боїться говорити
правду, боїться відповідальності, тому ховається за спинами людей». У своїй
натхненній промові ображений нардеп чомусь ні словом, ні пів словом не
обмовився про те, що децентралізація, за законом, має відбуватися
згідно з принципом добровільності і верховенства волі народу. А останній,
нема ніяких сумнівів, на голову вище будь-якого державного діяча. Особливо
сьогодні, коли у верхи не з кращих причин потрапили так звані слуги народу і
відразу забули про те, що вони так палко і з гумором обіцяли виборцям. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Любов народу ох непостійна ЧитатиСОЦІОЛОГИ провели свіжі заміри суспільної
думки і дізналися таке: у лютому порівняно з торішнім груднем із 62 до 47%
зменшилося число респондентів, котрі схвалюють дії Президента В. Зеленського,
натомість із 25 до 40% зросла кількість незадоволених його роботою. До самого
очільника держави у лютому позитивно ставилися 47% опитаних, а негативно — 24%
(у грудні — 60 і 14% відповідно). Верховну Раду за звичкою зненавиділи дуже
швидко: з 35 до 19% поменшало тих, хто її дій не схвалює, і з 49 до 70%
побільшало критиків. Відставки уряду О. Гончарука хочуть 44% опитаних.
Запевняють: до епідемії готові ЧитатиСТАНОМ на сьогодні серед країн Європи — не
членів ЄС вірусу COVID-19 поки що немає в Україні, Молдові, Боснії та
Герцеговині, Чорногорії, Албанії, Сербії, Туреччині та Вірменії. Але ВООЗ
застерігає: думати, що якась держава вбережеться від коронавірусу, — помилка.
Україна готується протидіяти епідемії. 67 мільйонів гривень, що залишилися
після закупівлі препаратів для онкохворих, спрямували на придбання засобів для
протидії поширенню вірусу. Головний санлікар В. Ляшко запевнив, що в кожному
регіоні визначено по дві госпітальні бази з інфекційними боксами — їх близько 2,5
тисячі (загалом в інфекційній мережі лікарень понад 12 тисяч ліжок) і
спеціальні бригади «Швидкої екстреної допомоги». Також за потреби інші
відділення перепрофільовуватимуть, як це відбувається щороку в період спалахів
грипу.
Кадровий «струс» ЧитатиНЕДОВГО протрималася «єдність» у владній
команді: у середу, 4 лютого, на вимогу Президента В. Зеленського депутати
зберуться на позачергове засідання, за повідомленням джерел, головним чином із
приводу кадрових змін в уряді. Поширюється інформація про заміну керівників
МЗС, МОЗ, Мінсоцполітики, МінТОТВПО та, можливо, віце-прем’єра з питань
промисловості. Циркулює інформація про відставку Прем’єра О. Гончарука (хоча
Голова ВР Д. Разумков запевнив, що відповідної заяви від глави уряду не
надходило). Раніше з’явилося припущення, що главою уряду може стати «творець»
пенсійної реформи часів В. Януковича С. Тігіпко, але у фракції «Слуга народу»
його спростували.
Новації для педагогів-пенсіонерів ЧитатиЗГІДНО з Законом «Про повну загальну
середню освіту», ухваленим у січні, вчителі пенсійного віку з 1 липня будуть
переведені на контракт терміном 1 рік. Профспілка працівників освіти і науки
б’є на сполох: це в подальшому може призвести до одночасного звільнення понад
70 000 вчителів. Однак у МОН заспокоюють, що такого не буде. Залишати на роботі
пенсіонера чи звільнити, визначатимуть директори шкіл, які своєю чергою теж
працюють за контрактом і відповідно мають бути зацікавленими у доборі фахового
педколективу. У міністерстві пояснили, що цим законом хочуть запровадити
максимум інструментів, аби мотивувати всіх освітян працювати на результат. Що з
цього вийде, побачимо пізніше.
Хто не встиг — покваптеся Читати1 КВІТНЯ розпочнеться другий етап
медреформи. Підсумки перебудови «первинки» підбила міністр охорони здоров’я З.
Скалецька: станом на 1 березня декларацію з сімейними лікарями уклали 29
мільйонів українців. Через місяць запрацює Програма медичних гарантій,
відповідно до якої пацієнт із направленням сімейного лікаря зможе отримувати
оплачену державою амбулаторну і стаціонарну медичну допомогу, хірургічне
втручання, пройти обстеження, зробити вакцинацію, аналізи, діагностику тощо. У
міністерстві закликали тих громадян, які ще не уклали декларації, оперативно це
зробити.
Комунального «дива» не сталося ЧитатиВИСОКІ цифри у платіжках стали чи не головним
батогом минулої влади, а бажання великої частини населення платити за спожиті
послуги суттєво менше — ледь не основним сподіванням на владу нинішню. З
«комуналкою» справді біда: за даними Держстату, заборгованість населення у
січні зросла на 6,7% і сягнула 61,5 мільярда гривень (без електроенергії). Від
початку року укладено 4,9 тис. договорів про реструктуризацію боргів на
загальну суму 38,6 млн грн. Першого місяця року домогосподарства сплатили за послуги
19,5 млрд грн — 83,1% нарахованої суми, за електрику — 5,5 млрд грн. Найвищий
рівень оплати у Київській, Тернопільській та Сумській областях, найнижчий — у
Донецькій, Луганській, Одеській і Черкаській. Свіжі результати соцопитування
свідчать про таке: у лютому 21% респондентів указали, що витрачають на
«комуналку» понад половину доходу сім’ї (2015-го — 6%). А 46% вважають, що вона
за рік збільшилась.
Корупційний «віз» у землю вріс ЧитатиКУРЦІ — просо, а українцю — переживання
щодо корупції у вищих ешелонах влади, які курсують від виборів до виборів. Торік
вони загострилися ледь не до масової істерії в інформпросторі й спричинили
«електоральну революцію». Прийшла весна, а з нею і розчарування 83%
респондентів, які повідали соціологам, що, на їхню думку, боротьба з корупцією
у владі неуспішна (прогрес побачили лише 12% опитаних). Також 80% респондентів
у лютому (в грудні — 71%) не бачать просування в розслідуванні резонансних
кримінальних справ. В оцінці успішності влади у припиненні воєнних дій на
Донбасі також спад: успіх бачать лише 25% опитаних (у грудні — 40%).
|