Карантин: хроніка подій

Станом на час, коли верстався цей номер газети, в Україні зареєстровано вже 73 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, три з яких — летальні.

ОСЬ ОПЕРАТИВНІ дані МОЗ по регіонах і столиці: Чернівецька область — 25 випадків (один — летальний, один — одужання); Житомирська область — два (один летальний); Київська область — п’ять випадків; Донецька область — один; Дніпропетровська — два; Івано-Франківська — п’ять (один летальний); Львівська — два; Тернопільська — один; Черкаська область — один випадок; м. Київ — 29 випадків.

Усього від початку року до Центру громадського здоров’я надійшло 645 повідомлень про підозру на COVID-19. Національна вірусологічна референс-лабораторія нині досліджує зразки біологічного матеріалу не тільки людей із безпосередньою підозрою щодо інфікування, а й визначених контактних осіб. Загалом проаналізовано вже майже тисяча зразків.

Із МОЗ є й хороша новина: в Україні перша людина одужала від коронавірусу. Це пацієнт із Чернівців, повторний тест якого на коронавірус показав негативний результат.

А тим часом зростає потік співвітчизників, які повертаються додому з-за кордону. Спецрейсами вже прибуло понад 60 тисяч наших співгромадян, ще більш як 27 тисяч очікують повернення.

Також у державі потроху поліпшується ситуація із протиепідемічним медичним забезпеченням. Так, учора в Житомирську, Тернопільську, Дніпропетровську, Вінницьку, Рівненську, Львівську, Запорізьку області та Київ було додатково доставлено німецькі тест-системи для виявлення коронавірусу COVID-19. У повідомленні МОЗ наголошується: усі тести сертифіковані ВООЗ, «набори розроблені з максимально можливим профілем виявлення для достовірного визначення коронавірусу». Також із Китаю до України прибув літак з вантажем тестів, масок та апаратів інтенсивної вентиляції легень.

ТИМ ЧАСОМ у світі ситуація з поширенням нової недуги вже набула розмаху пандемії. За даними ВООЗ, зареєстровано 339 259 випадків захворювання на COVID-19, із яких 225 932 — за межами материкового Китаю.

Останній все ще залишається лідером за кількістю занедужалих у світі— загалом 84 тисячі випадків, із яких 3241 — летальні. Втім, згідно з інформацією Центру системних досліджень при Університеті Джонса Гопкінса, за добу там підтверджено менш як 100 нових випадків інфікування. Це вселяє надію на те, що у Піднебесній поширенння небезпечної недуги упродовж трьох місяців, відколи там діагностували перший випадок зараження коронавірусом, удалося взяти під контроль. Попри це у країні все ще діють жорсткі карантинні заходи. Щодо Італії, яка є другим найбільшим осередком захворюваності поза межами Китаю, то там за добу зареєстровано понад вісім тисяч нових випадків захворювання, наразі це 60 тисяч чоловік. Від COVID-19 у країні померли 5 476 людей, 7 024 одужали. Третьою країною у світі за кількістю зареєстрованих випадків COVID-19 стали Сполучені Штати Америки. Там нараховується 40 206 інфікованих, із яких 471 людина померла. На четвертому місці — Іран із 18 тисячами, де вірус забрав життя 1135 чоловік…

Тим часом ВООЗ повідомляє вже по 152 тисячі випадків захворювання на COVID-19 на території європейського регіону, із яких 8 тисяч — летальні. За масштабами поширення на першому місці Італія з 60 тисячами нових діагнозів. Далі список має такий вигляд: Іспанія — 25 200, Німеччина — 22 550, Франція — 15 450…

Олена КОЩЕНКО.

_{Штабів достобіса, а масок катма}

НА ХАРКІВЩИНІ створили аж два штаби для боротьби з епідемією. В першому головують бізнесмен Олександр Ярославський, якого Президент Зеленський під час зустрічі з олігархами нібито призначив старшим по організації «спротиву» коронавірусу в регіоні, та одіозний мер Геннадій Кернес. У другому, що під орудою Кабміну, «рулить» голова Харківської ОДА Олексій Кучер. Як і в усій Україні, органів понастворювали достобіса, а масок як не було в аптеках, так і немає.

СИТУАЦІЯ ЗІ штабами, які посварилися, нагадує відомий твір Миколи Гоголя «Як посварилися Іван Іванович з Іваном Ничипоровичем». Пригадуєте, почали герої оповідання сваритися після того, як один з них обізвав іншого гусаком. Представник же влади мирив їх і ніяк не міг помирити. У Харкові ж мирити бізнесмена і очільника області нікому, бо міський голова Геннадій Адольфович взяли сторону Олександра Владленовича Ярославського.

Власне, сваритися вони почали після того, як Ярославський на засіданні штабу, де обговорювали, хто й скільки дасть грошей на боротьбу з коронавірусом, пообіцяв внести в загальний казан 3 млн грн й агітував інших скинутися на цю справу.

Однак цього всього не міг чути очільник області Олексій Кучер, який на засідання штабу не прибув. Харківського олігарха це, напевне, образило, бо, мовляв, і він, і Кернес знайшли час, аби взяти участь у засіданні, а Кучер не знайшов. «Харківський регіон не заслуговує на таке ганьбище» (було сказано по-російськи «позорище»), — заявив Ярославський, натякаючи на чільника області. Пізніше до бізнесмена підпрягся й Кернес, який, дискутуючи в соцмережах, також образливо висловився на адресу Кучера.

Певна річ, головний начальник Слобожанщини такого стерпіти не міг. «Він (Ярославський. — Авт.) вирішив дати заробити компанії свого брата з поставок медобладнання. Це їхнє право, але я в цьому брати участі не буду. Напередодні Ярославський мені прямо радив, як мені витрачати бюджетні гроші. Я не погодився. Тому посипалися образи на мою адресу», — написав Кучер. А також наголосив, що чимало бізнесменів підтримують обласні медичні установи, а також своїм коштом забирають харків’ян, які застрягли в інших країнах. Отож голова ОДА вдячний усім, хто допомагає місту та області,— не важливо, яким чином вони це роблять.

У той же час на адресу Кучера в ЗМІ та Інтернеті посипалися звинувачення. Нібито не без його участі на Харківщині з районних лікарень хотіли забрати апарати штучної вентиляції легенів і передати їх у дві інфекційні лікарні Харкова. Тим апаратам понад 10 років, і якщо їх зняти, то повернути назад, коли закінчиться карантин, вже не вийде. Тобто лікарні сільських районів залишаться без необхідного обладнання.

Словом, в області колотнеча, сторони конфлікту завзято оприлюднюють різні компромати. Тим часом ні захисних масок, ні належних дезінфікувальних засобів в аптеках немає. Є дезінфікатори для рук — по 60 грн за 50-грамову пляшечку. Людоньки — по гривні за грам, а за літр — 1000 грн! Цієї пляшечки вистачить на день чи два для ощадливого обприскування рук. А чим дезінфікувати помешкання?

А вірус тим часом дійшов і до Харківської області. За даними МОЗ, тут зареєстровано перший підтверджений випадок захворювання. Ним уражена дружина заступника голови харківської облради Володимира Скоробагача — Вікторія. Подружжя літало до Європи, коли там уже почала вирувати епідемія. У її чоловіка тест виявився негативним. Проте він, не довіряючи китайським системам, які застосовують в Україні, купив за кілька тисяч гривень тест у приватній клініці і відправив аналіз у Німеччину. Тепер чекає на вердикт.

Читаючи ці одкровення пана Скоробагача у соціальній мережі, мимоволі замислюєшся, а можливо, в Україні такі низькі показники захворювання, тому що у нас проблеми із тестовими системами? Та де їх, окрім Китаю, взяти? А от налагодити випуск масок, дезінфікувальних засобів, як на мене, не проблема. На Харківщині більш ніж достатньо швейних фабрик і цехів, не бракує і спиртозаводів.

З іншого боку, в багатіїв є гроші, аби рятуватися. А що робити простим смертним?

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

Харківська область.

_{Через кордон... під «прикриттям» парацетамолу}

У 39-РІЧНОГО ЧЕРНІВЧАНИНА, в якого 3 березня вперше в Україні виявили коронавірус, після симптоматичного лікування повторний лабораторний аналіз показав негативний результат, отож 20 березня його виписали додому. За стандартами ВООЗ, він безпечний для оточуючих, однак місцеві медики порекомендували йому ще якийсь період залишатися в самоізоляції.

До речі, перед тим з лікарні повернулася його дружина, яка на вимогу сусідів («Сільські вісті» про це розповідали) пройшла там обсервацію. Двічі проведені тестування не виявили у неї інфекції, жінка здорова.

Проте Буковина тримає сумне лідерство в Україні: станом на ранок 23 березня підтверджено 25 випадків інфікування. Найбільше — в селах Колінківці Хотинського (одинадцятеро осіб) та Брусниця Кіцманського районів (семеро). На жаль, не обійшлося без жертв — 16 березня померла 33-річна жінка. Медики назвали причиною смерті супутні хвороби, на які вона страждала, хоча не спростовують і «причетності» коронавірусу. Мати померлої наполягла, щоб дії лікарів розслідували правоохоронці.

Головною причиною такого сплеску захворювання обласна влада вважає те, що впродовж останніх двох тижнів з країн, де вирує коронавірус, повернулися щонайменше 1500 заробітчан-буковинців. Отож закликає їх виявити громадянську свідомість — стати на облік і самоізолюватись, аби мінімізувати ризики для інших людей (ще донедавна з Чернівців до Італії щодня відправлялося майже 50 бусів, які перевозили товари і пасажирів).

Пересторога слушна. За словами начальниці управління медичної допомоги населенню ОДА Марії Поліщук, є сумніви стосовно об’єктивності результатів температурного скринінгу, що проводився, зокрема, на пункті пропуску Порубне українсько-румунського державного кордону: «Ми чітко знаємо, що в бусах, які їхали останніми днями з Італії через цей перехід (та країна вже закривалась, а вони гнали і гнали), пасажири за кілька годин до перетину кордону приймали парацетамол та ібупрофен, а потім проходили температурний контроль… Якщо наше населення не сприймає заходів контролю, заражає рідних, то при чому тут Українська держава, яку звинувачують? Ми всі є держава».

Згадувані Колінківці, де лабораторно підтверджено 11 інфікованих, нині закриті на повний карантин (із 5 тисяч жителів села понад 300 були на заробітках за кордоном). Іще 27 осіб, що контактували з хворими, перебувають у самоізоляції вдома та в тривозі очікують результатів аналізів.

У Чернівцях запроваджено масковий режим на всіх об’єктах, які залишаються працювати. Щовечора комунальники обприскують вулиці, тротуари міста знезаражувальними засобами. Дітям до 14 років заборонено виходити на вулицю без супроводу батьків.

Зенон МИХЛИК.

Чернівецька область.

_{Пригоди коронавірусу}

ЗНАДОБИЛОСЯ менше години, аби розпорядженням голови Дніпропетровської облради Святослава Олійника за грубе порушення трудових обов’язків звільнили з роботи Олександра Змієнка — директора Верхньодніпровського дитячого будинку-інтернату №1. Що ж стало причиною цього миттєвого оргвисновку?

Цей навчальний заклад ідеально підходить для того, аби в разі потреби створити в ньому обсервацію для земляків, котрі повертаються з-за кордону. Він обладнаний медичною технікою, в ньому працюють досвідчені медичні кадри, розташований він у лісовій зоні — більш ніж за кілометр від населених пунктів. Тимчасово відселити звідси вихованців — сповна чи частково — є куди, неподалік — ще один аналогічний дитячий інтернат.

Сталося так, що обсервація терміново знадобилася відразу для понад 45 осіб — артистів, технічних працівників сцени і водіїв Дніпропетровського академічного театру опери і балету, яким довелося повертатися з Франції.

Обласна рада невідкладно послала комісію перевірити підготовленість інтернату до карантину. Але його директор Олександр Змієнко не пустив членів комісії навіть на територію. Ледве не живою стіною навперейми перевіряючим вишикував підлеглий йому колектив. Словом, влаштував Нові Санжари. Як з’ясувалося згодом з джерел, обізнаних зі становищем в інтернаті, пана Змієнка злякала не стільки перспектива прийняти потенційно заражених вірусом, скільки «раптова» ревізія інтернату. Бо у ньому далеко не все гаразд.

Тим часом троє артистів театру після невдалої подорожі не уникли нежиті й незначного підвищення температури. Для тестування їх помістили в інфекційне відділення дніпровської міської лікарні №21. Перебування там, за словами артиста опери Ярослава Лищука, було неможливим. Матраци й білизна брудні, світла в палаті немає, з водою — як гарячою, так і холодною — великі проблеми, у вбиральні «біотуалет» — замість унітаза... каструля. Артистів спішно перевезли до іншого приміщення.

На цьому «пригоди» доволі страшної загрози на Дніпропетровщині не закінчилися. Чи не найдошкульніші випробування випали на долю пасажирів міського і міжміського транспорту. У Дніпрі перша черга метрополітену передусім обслуговує тих, хто працює на трьох металургійних підприємствах, зупинити які ніяк не можна, тим паче перевести трудові колективи на дистанційне виконання своїх виробничих обов’язків. Припинення роботи метро спрямувало робітничий народ на інші види міського транспорту, зупинки яких знаходяться далеко від прохідних промислових підприємств.

Ще в скрутнішій ситуації опинилися сотні мешканців віддалених районів. Для декого з керівництва стало відкриттям, скільки тамтешнього люду працює в обласному центрі вахтовим методом. Під них залізниця запровадила навіть спеціальні рейси приміських поїздів. Зараз ці потяги скасовано. Як же бути людям тепер?

Не в ліпшому становищі й тисячі жителів самого Дніпра. Тут вистачає підприємств, котрі життєдіяльність міста не забезпечують, однак їхнє зупинення означає закриття якщо не назавжди, то на весь рік.

Аби перевозити у маршрутках, трамваях і тролейбусах не більше 10 пасажирів, необхідно як мінімум утричі збільшити парк транспортних засобів. Заступник міського голови Михайло Лисенко запевняє, що стежити за обмеженнями стосовно чисельності пасажирів у салонах машин доручено поліцейським патрулям. Але одночасно виїхати на вулиці міста може не більш як 70 екіпажів патрульної поліції. Як вони можуть упоратись із завданням?

Перевезення обмеженої кількості пасажирів за один раз — збиткове для водіїв. Вони вже попередили: у разі невідшкодування їм втрачених коштів сенс виїжджати на маршрути у них зникне. Лунають пропозиції відмовити в перевезеннях пільговикам, ідеться насамперед про пенсіонерів. Утім, з усього видно, що це ніскільки не зарадить. Треба шукати інше рішення.

Микола ЯСЕНЬ.

м. Дніпро.

_{Iспит на державність і людяність}

НА Миколаївщині міський голова Южноукраїнська Віктор Пароконний спростував інформацію про те, що четверо мешканців міста підозрюються у зараженні коронавірусом. Тим часом із резервного фонду обласного бюджету вже надано 5 млн 643 тис. грн на медичну галузь, повідомив начальник облуправління охорони здоров’я Павло Георгієв. Миколаївці звернулися з проханням до Міністерства охорони здоров’я України виділити з державного бюджету 66 млн на виплату медпрацівникам,задіяним на роботах із ліквідації коронавірусу. До обласної ради направлені пропозиції та розрахунки щодо виділення додаткових коштів розміром 36 млн грн на придбання засобів для дезінфікації, апаратів штучної вентиляції легенів, засобів медичного застосування, медичних препаратів тощо. Також регіон отримав 250 тисяч масок, котрі передаються до медичних закладів.

У прикордонній Херсонській області станом на 20 березня офіційно підтверджених випадків захворювання на коронавірус не виявлено. Хоча у поле зору місцевих медиків потрапили п’ять підозр на згадану недугу. Вcі підозрювані, в тому числі одна дитина, гocпіталізoвані і очікують на результати аналізів із Києва.

Не менш важлива проблема нині — продовольча. Нажаханий карантином і невідомістю народ кинувся змітати з полиць магазинів гречку, рис, макарони, сіль, сірники. «На сьогодні маркети на Херсонщині в повному обсязі забезпечені необхідними харчовими продуктами. Доставляння відбуваються щодня. На складах є залишок продуктів, які швидко псуються, на 5-7 діб, а продуктів тривалого зберігання вистачить на 60 діб», — наголосив голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв на нараді з представниками крупних торговельних мереж. Проте в окремих торговельних мережах заборонили оптову реалізацію бакалії, заморожених продуктів і т. д.

На анексованому Росією Кримському півострові зафіксований перший випадок зараження COVID-19. Про це повідомив так званий глава Криму Сергій Аксьонов. Першим хворим став місцевий житель, який нещодавно повернувся з Франції. За словами Аксьонова, чоловік перетинав «державний кордон РФ» в автомобільному пункті пропуску. Однак під час перетину кордону хворий не повідомив про своє перебування у країнах, де зафіксовано COVID-19. «Із симптомами ГРВІ він був госпіталізований до медичного закладу за місцем проживання з дотриманням усіх заходів інфекційної безпеки, в окремий бокс. Результат підтверджений в установленому порядку,»— зазначив Аксьонов.

За попередньою інформацією, пацієнт перебуває у стані середньої тяжкості. Крім цього, вже було визначено коло осіб, з якими контактував інфікований на території півострова. Нині ці особи були відправлені на ізоляцію під наглядом медиків.

Василь ПІДДУБНЯК.

_{Без масок і автобусного сполучення}

ЧИ ДОТРИМУЮТЬСЯ в Іванківському районі на Київщині обмежень у зв’язку з карантином? Однозначно важко відповісти. І все-таки, як тільки парламент України ухвалив «протикоронавірусні» закони, тут також оголосили «режим надзвичайної ситуації».

Першого ж дня було припинено навчально-виховний процес у школах, районному ліцеї, позашкільних та дошкільних навчальних закладах. Через те, що припинено автобусне сполучення (а багато хто має потребу їздити на роботу з Іванкова та сіл до райцентру, в Київ чи ще кудись), люди добираються автівками приватних водіїв. Хтось із них по-людськи й добросовісно бере плату, аналогічну тій, що була до карантину на маршрутках (від Іванкова до Києва проїзд коштував 60 грн), однак є такі, що пропонують доїхати до столиці за 125-150 грн чи й дорожче (з однієї особи). Як кажуть, кому — війна, а кому — мати рідна...

Не можна сказати, що дуже критична ситуація склалася з придбанням таких необхідних (як запевняють деякі фахівці) захисних медичних масок. Але вона є, бо в більшості місцевих аптек їх не продають (кажуть фармацевти, що невигідно через високу закупівельну ціну). Якщо з майже десяти таких закладів у райцентрі у двох їх час від часу пропонують, то й це добре. Щоправда, почали продавати їх і в деяких діючих у цей час магазинах (за різними цінами).

Але що говорити про маски для населення, коли ними та іншими захисними засобами стопроцентно не забезпечені наші районні лікарні. На початку минулого тижня Іванківські ЦПМСД й ЦРЛ мали захисні маски тільки на перший період роботи, респіратори — частково, тест-систем не було взагалі: лікарі чекали на обіцянку МОЗ, що «забезпечать ними всі медустанови». В центральній райлікарні тимчасово призупинили планові операції, обстеження, лікування, профогляди, для того щоб максимально обмежити будь-які додаткові контакти між людьми.

За словами заступника головного лікаря ЦРЛ Марії Шелест, найбільша проблема — захисні костюми. І хоч райлікарня не є базовою для прийняття хворих на коронавірус (такою для Іванкова визначена Білоцерківська міська інфекційна лікарня №3), треба бути готовими до ускладнення епідситуації. Шість таких костюмів привезли в ЦРЛ небайдужі люди. Райдержадміністрація також виділила гроші на закупівлю захисних костюмів, тепер шукають, де їх придбати.

Іще про маски: у той час, коли деінде пропонують на продаж маски за ціною вищою, ніж було придбано, жіночки з місцевих жителів пропонують безкоштовно пошити й віддати їх пенсіонерам, людям з хронічними захворюваннями, медикам, узагалі всім, кому вони зараз дуже потрібні...

У продмагах та кількох райцентрівських супермаркетах продукти можна придбати. А ось районний ринок закрито: при вході чергує поліція.

Що буде далі, не відомо. Ситуація, на жаль, може й погіршитися, з огляду на те, що багато хто з жителів району донедавна перебував за кордоном (на заробітках, у родичів, на навчанні чи відпочинку) і тільки ось повернувся чи ще десь на кордоні очікує транспорту. Або вже вдома і не дотримується правил карантину, цим самим наражаючи на небезпеку інших.

Тетяна РЯБОКЛЯЧ.

Іванківський район

Київської області.

_{«Кашляю в кулак і сподіваюся на себе»}

ЗАПОРІЖЖЯ ПОВОЛІ призвичаюється до формату існування у реаліях коронавірусного лиха. Хоча із самого початку запровадження карантинних обмежень чимала частина підприємців відверто обурювалася, зокрема закриттям у місті продуктових ринків. Передусім ті, хто торгував продукцією, яка швидко псується. Вони навіть виходили до міськради з вимогою продовжити роботу базарів, щоб реалізувати свій товар під час карантину. Тоді згарячу прагнули довести міським чиновникам, що така ситуація масово зумовить і без того галопуюче безробіття. Одначе всі базари закриті, не видно обабіч і бабусь, які зазвичай торгували тут зеленню й іншим дріб’язком. Усі місця стихійних торгових точок пантрує поліція.

Слабкою ланкою залишається транспортне сполучення. Водії міських засобів суворо дотримуються норми перевезення 10 пасажирів, а ті, що чекають наступного трамвая чи тролейбуса, обурюються і влаштовують на зупинках бурхливі дискусії, що іноді переростають у сутички, дехто навіть погрожує водіям. Здебільшого це люди літнього віку, в пам’яті яких різні пертурбації, вони давно зневірилися, в усьому розчарувалися, а реалії сприймають надто болісно. На моїх очах нетерплячий чолов’яга костуром гамселив у вікно трамвая.

Недільного ранку стала свідком таких одкровень: «Я б ото триста років не їхала нікуди, але дочка на зміну в пекарню йде, малих нікому доглянути»; «А я дістанусь базару, із села молоко привозять, продають просто з машини, казали, сьогодні будуть»; «Це ж сьогодні останній день пенсіонерам можна їздити безплатно, завтра вже за гроші»; «Люди добрі, де це таке бачили, щоб гнати порожні трамваї, скільки ж це грошей у повітря летить?!»; «Та не переймайтесь, все потім спишуть на епідемію, а здеруть з нас!»; «Кажуть, брехня то все, ніякого вірусу взагалі нема, нас лякають, а потім тихенько землю продадуть».

При цьому жодна із жіночок не наділа маску, а на моє запитання щодо цього одна з них зухвало-насмішкувато відповіла: «А мене вже ніяка зараза не візьме! Гірше, ніж при нашій владі, не буде. Я навчилась у кулак кашляти, чхати на правителів і сподіватися тільки на себе».

Справді, виклики зловісної інфекції, вочевидь, ще не відчула більшість людей поважного віку, адже вони спокійно пересуваються без засобів захисту, а маски та захисні рукавички носить переважно молодь. Старших, на жаль, нічому не навчили свого часу смертоносні уроки Чорнобиля з першотравневими парадами під знаком невидимого атома смерті.

Дощовий вихідний день спонукав запоріжців втішатися домашнім затишком. Одначе багатьом людям, котрі змушені працювати, моторошно від самої думки, як щодня діставатися місця роботи в умовах транспортного колапсу. Через таку критичну ситуацію лікарі й фельдшери Вільнянської підстанції «Швидкої допомоги», що проживають у приміських районах, змушені жити мало не у «фронтових» умовах, ночуючи у пристосованих приміщеннях район­ного центру або ж винаймаючи житло. Звісно, все це створює не тільки побутові незручності. Адже, крім неможливості нормального спілкування з родинами через постійний страх стрімкого поширення коронавірусу, вони зазнають ще й фінансових втрат: епідемія спустошує кишені фахівців, які цілодобово стоять на варті людського життя.

Як завжди, у скрутний час виручають волонтери. Вони створюють спільноти у соціальних мережах, підтримують одне одного, водії пропонують безкоштовно підвозити медиків на роботу. А ще на базі міського центру допомоги Запоріжжя організовано спеціальний штаб, який допомагатиме продуктовими наборами самотнім літнім людям та іншим вразливим категоріям населення.

Прикро, але вже недоброю прикметою темних часів стало пожвавлення нечистих на руку людей. Так, влада Мелітополя застерігає містян не спокушатися пройти швидку перевірку на коронавірус, що її за немалі гроші пропонують спритники, які навідують людей просто вдома…

Що ж, треба запастися терпінням та витримкою, аби й ці негаразди залишити в минулому і вийти з біди просвітленими й очищеними. Дощами, весною, дорогою до Великодня.

Ганна КЛІКОВКА.

Запорізька область.

_{Громадою проти вірусу}

СТРІМКЕ ПОШИРЕННЯ коронавірусу вимагає швидкої реакції на проблеми, що виникають у зв’язку з цим. Реагує світ, реагують держави, мають швидко вживати заходів і окремі громади.

Керівництво Кілійської об’єднаної територіальної громади, наприклад, ухвалило рішення забезпечити медичними масками не лише співробітників, які масово контактують з людьми, а й громадян похилого віку. Вони, як відомо, перебувають у групі ризику та ще й матеріально не так забезпечені, як молодші від них. За інформацією голови ОТГ Павла Бойченка, укладено пряму угоду з виробниками на постачання 10 тисяч масок впродовж десяти днів. Крім того, закуплено матеріали, з яких працівники комунальних закладів, використовуючи службове оснащення, щодня шитимуть маски. На думку голови громади, вони будуть набагато кращими, аніж фабричні. А постійне носіння масок, безумовно, покращить захист старшого покоління від загрозливої епідемії.

В Арцизі пішли трохи іншим шляхом: там окремі депутати скооперувались і закупили 5 тисяч масок для громади за досить помірною ціною — 10 гривень за штуку. Придбані медичні маски доброчинно роздають жителям міста.

Олександр ВИНОГРАДІВСЬКИЙ.

Одеська область.