Наша пошта

• Відгук на публікацію

Без зайвих дифірамбів

Шанобливо до всіх
Олексій ПЕРЕДЕРІЙ.

с. Мала Білозерка

Василівського району

Запорізької області.

У ДРУГОМУ числі «Сільських вістей» за цей рік Василь Піддубняк нагадав тернисту дорогу головної трибуни всіх українців і повідомив про започаткування на сторінках газети ювілейної рубрики, запрошуючи читацький загал поділитися спогадами героїв її публікацій та міркуваннями про саму суть часопису. Отже, я, будучи в когорті давніх шанувальників, дозволю собі відзначити особливий дух видання, демократичне розуміння ним простого люду. Газета сповідує державність, але без зайвих дифірамбів можновладцям. Чи й навпаки. Через це і збирались високі керівники свого часу «намилити» їй ясний лик. Щодо її всеосяжних рубрик. Перше — «Наша пошта». Чи багато ми знайдемо інших видань із таким читацьким «мікрофоном»? Далі, крім кричущих передовиць, статей-подій — це вам і «Вербиченька», і «Соняшник», «Пост здоров’я», «Добрий господар», «Весела світлиця», «Криниця», «Календар».

Кілька слів про героїв пам’ятних публікацій. Залюбки читав письменника, фронтовика, аграрія Федора Моргуна. Його безвідвальний обробіток ґрунту підвищував урожаї. А «Переорані покоління», «Сталінсько-гітлерівський геноцид проти українського народу» та інші твори перевертали нашу свідомість. На жаль, нині письменницькі обрії про нього мовчать. А сам Ф. Моргун загинув у ДТП, коли віз свої книжки до Москви. Може, хотів тую цивілізувати? Світла йому пам’ять. Рідко сьогодні згадують у ЗМІ і про москвичку Валерію Новодворську — лауреатку української премії, яка мріяла про час, коли в Росії скінчаться нафта й газ. У нас «там» обмаль друзів, тож — пам’ятаймо!