Архів
П’ятниця,
17 квітня 2020 року

№ 29 (19777)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Весела світлицяНаша поштаСоняшник
  Версія для друку          На головну
  • З літопису наших днів

А вдома ніхто не чекав...

Віктор ЗЕЛЕНЮК.

Вінницька область.

Це сільське кладовище бачило різні похоронні процесії, але ця була геть незвична. Маленька, та ще й щоб небіжчика проводили до свіжовикопаної могили з господарської цвинтарної… сторожки. Останні християнські почесті померлому віддали одинадцять чоловік, включно зі священником і двома півчими.

ТАК у селі Мирне нещодавно поховали 41-річного учасника АТО Сергія Богданова. Скромно, тихо, без гучних промов і помпезних обрядів.

— Навколо цієї історії вже розгорілися словесні розбірки, але того, що у нас сталося, не повернути, головне, аби подібне не повторилося, — наголошує керівник громадської організації «Барське районне об’єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО» Денис Гордієнко. — Кому зараз потрібні пошуки винного в тому, що не запросили на похорон представників районних органів влади? Щиро кажучи, нам було не до них. Важливо те, що ініціативу в свої руки взяла голова місцевої Войнашівської ОТГ Оксана Петрівна Шевчук, яка чітко й оперативно покерувала всіма непростими організаційними процесами. Ми й так працювали в режимі «по тривозі» й зробили в авральному темпі не гірше, ніж було б разом із районними чиновниками…

Сергія Богданова призвали в армію з третьою хвилею мобілізації у вересні 2014 року. Через кілька місяців перебування на війні зазнав поранення, лікувався в госпіталі, а коли повернувся додому, то ще були живі тато й мама. Потім на його життєвій дорозі виникли серйозні проблеми, які спільними зусиллями нам вдалося владнати. Сім’ї чоловік не мав, із дружиною розлучився давно, перебивався тимчасовими заробітками. Тепер же перебував на роботі в Київській області, де 17 березня помер від раптової зупинки серця у Васильківській райлікарні.

— Сумне телефонне повідомлення з Василькова застало мене зненацька. Я добре обізнана з побутовим станом родини Богданових, — приєднується до розмови Оксана Шевчук. — Батьки Сергія повмирали одне за одним, залишився тільки молодший брат Петро, який часом зловживає спиртним. Він через це і на похорон брата не прийшов…

У такій ситуації потрібен був «холодний душ» для правильної розкладки наявних можливостей, бо карантинні обмеження сковували мої дії. Від самого початку я мала великі сподівання на підтримку волонтерів з Бару. І, слава Богу, не помилилась — є ще на світі добропорядні й співчутливі люди. Зателефонувала підприємцеві Анатолію Бартащуку, який безкоштовно дав військову форму і без зайвих розмов погодився поїхати у Фастів, щоб забрати тіло Сергія з моргу. В дорогу він вирушив волонтерським «бусом», за кермом якого перебував теж активний волонтер Сергій Баковецький, пальним поділився фермер з Кузьминців Дмитро Кулик, а труну я купила за власні гроші… Так що поховали ми бійця… у складчину.

— Дорога від нас до Фастова не близька, поїздка зайняла понад вісім годин, — додає Денис Гордієнко. — Коли хлопці повернулися, то була вже глибока ніч. І так вийшло, що свій останній земний час Сергій Богданов провів у сторожці на цвинтарі, бо в батьківській хаті його ніхто не чекав…

Відспівав бійця АТО просто на кладовищі отець Іоанн. Прощальні слова мовили голова ОТГ Оксана Шевчук і волонтер, працівник райвійськкомату Григорій Кухар. Трохи більш як десяток душ на цвинтарі стояли одне від одного на віддалі півтора-два метри. Самі труну опустили, яму засипали. Гірко, хіба так мали б проводжати в дорогу, з якої нема вороття, людину, яка захищала нашу землю? Вцілівши у пеклі війни, він не дістав того, на що заслуговував у мирному житті.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Епоха бідності: початок?
Читати
Більшість — проти
Читати
Повернули держрегулювання
Читати
Зубожіння не у всіх
Читати
Призов перенесено
Читати
Доля сиріт не відома
Читати
Дурили співвітчизників
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове