• Точка зору

Земля розбрату

_{Голосування викрило усіх прихильників дефолту в парламенті}

Богдан ЛУК’ЯНЧУК.

Під час голосування за закон про ринок землі у Верховній Раді утворилась несподівана конфігурація сил — по один бік барикад опинились Володимир Зеленський та Петро Порошенко зі своєю фракцією. Саме завдяки втручанню опозиційної «Європейської Солідарності» законопроєкт, який спершу був таким, що започаткував би брутальний дерибан найціннішого українського активу, зрештою перетворився на виважений документ.

ВИБОРЦІ чинного Президента чудово пам’ятають фрагмент із серіалу, де Зеленський в образі Голобородька посилає МВФ туди ж, куди посилав депутатів в одному зі своїх флешмобів. Але реальність не серіал, і тепер Президент Зеленський закликає свою фракцію голосувати за закони, необхідні для продовження співпраці з МВФ.

Допавшись до влади, Зеленський зі своєю командою за лічені місяці «проїли» запаси, які їм залишили попередники, а свого так і не надбали. Тому вже восени 2019 року вітчизняна економіка стрімголов покотилася донизу. Новий 2020 рік Україна зустріла з падінням промисловості на 5,1%, а в лютому, вперше за чотири роки, пішов у мінус і ВВП — хоча за попередньої влади він приростав +4,4%. З початку року держбюджет недоотримав майже 28 мільярдів доходів — і це відразу відчули найуразливіші верстви населення: влада не знайшла коштів для законної індексації пенсій.

Коли реальність боляче вдарила по дилетантах сухою статистикою і цифрами, Зеленський вмить перетворився на головного прихильника співпраці з МВФ. Але для цього потрібно виконати дві умови кредиторів — запустити цивілізований ринок землі і захистити банківську систему від апетитів олігарха Коломойського.

В умовах, коли політична кар’єра і рейтинги Зеленського зависли над прірвою, а сам Президент опинився під атаками вчорашніх союзників, здавалось би, Петро Порошенко міг залишатися в ролі стороннього спостерігача: «А я ж попереджав!». Але над прірвою разом із Зеленським висить вся Україна, тому команда п’ятого президента долучилась до активної роботи з удосконалення і прийняття необхідних законопроєктів.

Підтримка «ЄС» земельного ринку виявилася несподіванкою як для прихильників Порошенка, так і для виборців Зеленського. Річ у тому, що «Європейська Солідарність» дотиснула опонентів для врахування своїх принципових, фактично ультимативних поправок. Саме вони й урятували законопроєкт, який спочатку мав вигляд документа, що відкриє брутальний дерибан найціннішого активу українського народу.

Зокрема, команда Петра Порошенка дійсно домоглась повної заборони продажу земель державної і комунальної власності — тобто тієї, яка належить українському народу. Подейкують, що саме на швидкий розпродаж цих 11 млн гектарів спершу розраховували в офісі Зеленського, щоб позатикати дірки у бюджеті цього року.

Значно знизивсь і обсяг землі «в одні руки» — якщо попервах «слуги» пропонували продавати по 200 тис. гектарів, то в остаточній редакції, завдяки правкам «ЄС», цифра знизилась до 100 гектарів — у дві тисячі разів! Більше того — ринок землі запрацює лише через рік, коли мине перший шок від економічної кризи. 7 мільйонів українців зможуть вільно розпоряджатися власними паями — це означає не лише продавати, а й здавати в оренду на ринкових умовах, купувати, обмінювати — все прозоро та справедливо. Окремо заборонено продаж землі росіянам, що є надважливим аспектом для національної безпеки. Все це наближає Україну до цивілізованого світу, дає новий поштовх для розвитку малого фермерства і відродження села.

Щодо другого необхідного МВФ законопроєкту — «антиколомойського», то тут фракція Порошенка послідовно виступала «за». Тож для уважного виборця їхня спільна з частиною «слуг» позиція не стала сюрпризом.

Власне, щоб розібратись, чи справді ринок землі та банківський «антиколомойський» закони були потрібні, достатньо подивитись, хто виступав проти.

Заблокувати ці законопроєкти, а отже, і співпрацю з міжнародними кредиторами, вимагала так звана група депутатів Коломойського у «Слузі народу» спільно з медведчуківською ОПЗЖ. До них несподівано приєдналась Юлія Тимошенко зі своєю фракцією. Це тріо експерти вже нарекли «коаліцією за дефолт».

Логіка олігарха Ігоря Коломойського зрозуміла: на Заході він вважається одним із найбільших фінансових шахраїв світу: тільки у США проти нього розслідують кілька кримінальних справ. Тож, аби не повторити долю експрем’єра Лазаренка, олігарх усіляко провокує владу до розриву контактів із цивілізованим світом.

Для ОПЗЖ дефолт вигідний тільки з точки зору повного ослаблення України. Без грошей Українська армія не зможе ефективно продовжувати оборонну війну проти Росії. А в умовах дефолту без МВФ очевидним кредитором нашої держави стане Кремль. Такий сценарій уже втілювали у 2013 році, коли Янукович за відмову від асоціації з ЄС мав одержати від Путіна 15 млрд доларів. За повторення цього сценарію на поліпшених умовах виступав торік і сам Коломойський.

«Російське фінансування може замінити кредити МВФ. Ми візьмемо $100 млрд у росіян. Я думаю, що вони із задоволенням дали б нам їх сьогодні», — заявляв він в інтерв’ю The New York Times.

А от голосування проти банківського закону і земельної реформи Юлії Тимошенко остаточно розвіяло сумніви стосовно її тісної співпраці з Коломойським, у якій її підозрювали ще з президентських виборів.

Раніше журналісти програми «Схеми» розкрили українцям факти регулярних зустрічей Коломойського і Тимошенко після повернення олігарха в країну минулого року. Власне, традиція їхніх таємних зустрічей для узгодження політичних позицій тягнеться ще з 2018 року, коли їх «застукали» у варшавському готелі.

Опір Юлії Володимирівни земельній реформі — окрема тема для дисертації про роздвоєння особистості. Нагадаємо, саме вона на посаді прем’єра 12 років тому підписувала меморандум з МВФ, у якому Україна зобов’язувалась відкрити ринок землі. Тоді ж Тимошенко подала відповідний законопроєкт, що міг започаткувати справжній дерибан землі: жодних обмежень щодо концентрації її в одних руках, продаж іноземцям, ніякої мінімальної ціни та інших норм для захисту українського фермера і селянина.

До речі, уряд Тимошенко позичив в іноземних кредиторів менш ніж за два роки понад 26 млрд доларів — це в понад шість разів більше за запозичення влади у 2014-2019 роках в умовах російської агресії.

Карантин явив нову реальність навіть Зеленському — покладатися на традиційних союзників він більше не може, його власна фракція виходить з-під контролю і наближає парламентську кризу, а плече у складний для України момент підставляють ті, хто донедавна був мішенню його медійних атак. Від того, чи зможе Президент підлаштуватися до нових політичних реалій, як він цього очікує від кожного з нас, залежить його політичне виживання та майбутнє держави.