Зелена аптека «Сільських вістей»

Календула підтримає весь організм

На жаль, багато хто сьогодні забув про таку цінну рослину, як календула. Якщо її і використовують для відновлення здоров’я, то обмежено: для полоскання горла в разі запалення. Однак її можливості значно ширші.

НАПРИКЛАД, неоціненною є роль календули за серцево-судинних захворювань. У разі аритмії пити настій цієї рослини рекомендують протягом двох років курсами по три-чотири місяці. Дві чайні ложки сухих суцвіть заливають двома склянками окропу, настоюють годину, потім відці­джують і п’ють по 1/2 склянки тричі на день.

Можна також приготувати трав’яний збір. Узяти в рівних частинах квітки календули, траву буркуну, м’яти й горицвіту, плоди шипшини і корінь цикорію. Всі складники змолоти на млинку для кави, дві столові ложки збору залити літром окропу й тримати на слабкому вогні 10 хвилин під кришкою. Затим перелити в термос і настоювати ніч. Перецідити й випити весь настій протягом дня по 100-150 мл за півгодини до їди.

При гіпертонії доцільніше вживати спиртову настоянку календули: 40 г квіток календули залити 100 мл горілки, настоювати в темному прохолодному місці протягом 10-12 днів. Потім перецідити й зберігати в холодильнику. Якщо вживати по 20-30 крапель тричі на день протягом 5-6 місяців, то ви позбудетеся головного болю, поліпшиться сон, підвищиться працездатність.

Для оздоровлення печінки настій календули (готувати, як вказано вище) п’ють чотири рази на день.

Помічним буде й такий збір: по 10 г квіток календули цмину піскового, трави звіробою, по 5 г трави споришу, коріння цикорію і кори крушини. Чотири столові ложки суміші залити 500 мл холодної води на ніч, уранці прокип’ятити п’ять хвилин, настоювати 20 хвилин і пити по 1/2 склянки тричі на день за півгодини до їди.

У разі захворювань печінки, жовчного міхура і травного тракту рекомендують вживати спиртову настоянку календули. Починати слід із 30 крапель за один раз, поступово збільшуючи дозу до чайної ложки. Пити настоянку два-три рази на день.

Народна медицина радить застосовувати календулу за варикозного розширення вен як у вигляді настою, так і олійного екстракту для зовнішнього застосування. 50 г свіжих квіток календули залити 500 мл олії, настоювати 12 годин, потім нагрівати на водяній бані 30 хвилин, перецідити, зберігати в холодильнику. Втирати легкими рухами в уражені місця, потім накласти марлеву пов’язку, змочену в олійному екстракті, зверху — поліетиленову плівку й забинтувати на ніч.

Від гастриту залити столову ложку квіток календули 200 мл води, довести до кипіння, настоювати 25-30 хвилин. На відцідженому настої варити манну чи вівсяну кашу без солі. Такий сніданок протягом 10 днів значно поліпшує самопочуття.

Для лікування гніздового облисіння використовується спиртова настоянка календули, розведена водою у співвідношенні 1:3. Складені вчетверо смужки полотна змочують у розчині й накладають на півтори години на облисілу шкіру у вигляді компресу. Процедури треба робити щодня, поки ріст волосся не відновиться. Якщо за місяць ефекту не буде, лікування слід припинити.

У разі опіку, щоб на обпеченому місці не з’явився пухир, досить покласти на нього шматочок вати, змоченої у спиртовій настоянці календули.

При обмороженні чайну ложку настоянки календули розводять 500 мл води й використовують для примочок. На початку лікування серветку, змочену в розчині, кладуть на уражену ділянку шкіри лише на 5-10 хвилин. Після зменшення запалення компрес тримають по півтори-дві години. Процедури проводять щодня до зникнення плям.

Увага! Застосування календули слід припинити за два місяці до планованої вагітності та під час вагітності.

Оксана СКИТАЛІНСЬКА,

дієтолог.

Iмбир та його секрети

Останнім часом цей корінь зажив популярності серед українців. Які ж корисні властивості він має і як краще його вживати?

У СВІЖОМУ імбирі міститься хімічна сполука гінгерол, завдяки якій він має характерний гострий смак і здатність протидіяти запаленням, знімати набряк і біль (у тому числі при артритах і мігренях). У цьому корені також є вітаміни групи В і С. Імбир належить до спецій, що поліпшують травлення, борються з патогенною мікрофлорою у кишечнику, нейтралізують харчові токсини. Він також нормалізує обмін речовин.

Сушити його — теж гарна ідея. З отриманого порошку можна готувати лікувальні пасти, які зарадять при гаймориті, фронтиті. Для цього порошок розводять з водою до консистенції густої сметани. Пасту накладають на гайморові пазухи на 10-15 хвилин, перед накладанням шкіру слід змастити кремом, щоб не було опіків. Таку ж процедуру можна робити на хворі суглоби, запалені м’язи — імбир поліпшує кровообіг і зменшує запалення.

Приготування правильного імбирного чаю потребує вміння. Свіжий імбир треба ретельно помити щіткою, щоб змити речовини, якими обробляють корінь перед зберіганням. Розрізавши його на скибки, подрібніть на тертці найменшого діаметра. Дві-три чайні ложки отриманої маси залийте літром гарячої води, дві-три хвилини потримайте на рівні закипання (але не давайте кипіти сильно), остудіть, додайте цукор або мед, збовтайте, процідіть і додайте сік половини лимона і дрібку чорного перцю.

Такий чай має потогінний ефект, протидіє вірусам застуди й грипу, нормалізує травлення, сприяє виведенню слизу, зміцнює імунітет. У холодному вигляді це чудовий тонізуючий напій.

Чи всім можна споживати імбир? У декого є його непереносимість: після вживання може нудити, порушується робота травного тракту. Також він протипоказаний при виразках стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки, адже подразнюватиме і без того пошкоджену слизову. Не корисний імбир при гепатитах, а також у разі загострення хвороб шкіри.

Не варто захоплюватись ним, якщо маєте жовчнокам’яну хворобу, — він сприяє виробленню жовчі, що може призвести до зрушення камінців.

Обережно його слід вживати людям із гіпертонією і порушенням роботи серця, адже він містить багато кардіоактивних речовин. А також під час вагітності, адже він може несприятливо вплинути на статеві гормони.

Георгій ГАХ,

терапевт.