• Точка зору

Робіть що хочете, тільки врятуйте

Валерій МАЙДАНЮК.

vgolos.com.ua

Під час глобального карантину люди позамикалися у своїх домівках і все, що бачать про події зовнішнього світу, — це лиш змонтовані в студіях новин сюжети та панічні дописи у соцмережах, які й формують у них уявлення про теперішню реальність. Більшість громадян у розпачі чекають, коли ж чиновники нарешті оголосять про закінчення карантинних та обмежувальних заходів. Налякані, вдячні, що досі живі, вони відмовляються від прав та свобод, що здобувалися століттями.

_{Тотальний контроль на благо народу}

ТАКІ безпорадність та вразливість громадянського суспільства відкривають величезні спокуси для влади впроваджувати тотальну систему контролю. То ж навіть якщо кількість інфікованих коронавірусом піде на спад, уряди деяких держав можуть продовжити «надзвичайні» заходи через «побоювання другої хвилі коронавірусу». Наприклад, Китай, звідки й почалася пандемія, подолавши її наслідки, і надалі вдосконалює систему стеження за громадянами. В Піднебесній оновлено роботу алгоритмів відеокамер із розпізнаванням облич навіть у масках, зокрема за манерою ходи, рухами тіла. Авторитарна система слідкує за поведінкою, подорожами, витратами, листуванням чи не кожного свого мешканця країни. І що найголовніше — останні не проти, адже певні, що дуже важливо вчасно виявити інфікованого коронавірусом, відстежити його маршрути руху та об’єкти комунікації. Адже це робиться заради виживання інших!

Ізраїльський прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху чи не першим у світі дозволив спецслужбам держави відстежувати громадян з коронавірусом за технологією спостереження, яка застосовується в боротьбі з тероризмом. Коли парламент відмовився ухвалити цей закон, він «протягнув» її надзвичайним указом. Журналісти назвали такі кроки «коронавірусним переворотом».

«Пандемія COVID-19 знаменує собою перехід на абсолютно новий рівень стеження, — застерігає ізраїльський письменник Ювала Ной Харарі. — Влада хоче не лише знати, на який ресурс ви переходите, клікаючи посилання в смартфоні. Уявіть державу, в якій обов’язковим є носіння браслета, що моніторить пульс, температуру, тиск та інші показники тіла й аналізує їх з допомогою алгоритмів. Мовляв, завдяки цьому можна виявити, в який момент ви захворіли, відстежити ваші пересування і контакти. А це допоможе задушити епідемію в зародку. Скидається на добру справу, чи не так?

Але той, хто має змогу моніторити ці показники у людини, може дізнатися, що змушує її плакати, сміятися, сердитися. Уявіть, що ви, скажімо, носите цей браслет де-небудь у Північній Кореї і під час чергової промови вождя вас починає долати злість (сміх, роздратування). З вами покінчено».

_{Коронний час диктатури}

СЬОГОДНІ надзвичайний стан уже діє в Італії, США, Іспанії, Чехії, Казахстані та багатьох інших країнах, що призвело до тимчасового обмеження прав і свобод громадян.

30 березня парламент Угорщини, який на дві третини складається з прем’єрської партії «Фідеш», у зв’язку з пандемією проголосував за розширення влади прем’єра на період над-звичайного стану. Президент країни Віктор Орбан де-факто дістав диктаторські повноваження. Він може зупиняти власними указами чинність будь-якого закону, а всі вибори й референдуми в країні відкладено на невизначений час.

Нема гарантії, що цей зразок «ефективного менеджменту» не захоче втілити українська влада. Права рука та заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко вже заявляв, що правоохоронці можуть за прикладом Кореї та Ізраїлю розпочати контроль дотримання карантину шляхом моніторингу мобільних мереж…

У карантинних умовах можна не лише відтермінувати на невизначений період вибори і продовжити владні повноваження. Під загрозою опиняються ключові інструменти демократії, які завжди були запобіжниками від авторитаризму. Скажімо, мирні мітинги та зібрання, якими суспільство ладне тиснути на владу. Зрештою за належної інформаційної обробки люди й самі боятимуться йти на протестні акції — щоб не заразитись. І чи могли раніше диктатори мріяти про ефективніший спосіб боротьби з народними заворушеннями, аніж смертельна інфекція та карантин?

_{Неоціненний досвід}

ПОКАЗОВО, що всі відомі тоталітарні режими приходили до влади під лозунгами захисту суспільства від страхітливих загроз і тільки задля гарантування загального блага.

Гітлер скористався з інциденту підпалу рейхстагу невідомими, після чого нацистська преса почала нагнітати серед громадян загрозу тероризму, масових вибухів та підпалів і держперевороту комуністами. Німецький народ, наляканий таємними комуністичними терористами, підтримав тимчасові надзвичайні повноваження для канцлера Адольфа — адже це для загального блага, аби забезпечити мир і законність на вулицях. А там війна почалась, і диктаторські повноваження стали потрібні вже для мобілізації нації у «критичний момент історії».

Страх завжди йшов пліч-о-пліч зі встановленням диктатури, яка на початку виступала в ролі рятівника, а «невдячним» закривали роти самі ж громадяни. Напевне, ніколи ще уряди не були такими всемогутніми, громадянське суспільство — слабким, а люди — так сильно наляканими, як за теперішньої пандемії. І не слід плекати ілюзій, що після її закінчення політики та правителі окремих країн не усвідомили цього.