• Повертаючись до надрукованого

Бабин Яр: «Ніколи знову» чи «Голокост-Діснейленд»?

Олена КОЩЕНКО.

«Хто нас навчатиме історії» — таку статтю було опубліковано у номері за 30 квітня. У ній ішлося про російський фільм «ДАУ. Дегенерація», який сколихнув Україну сценами насильства над немовлятами. Останніх спеціально брали для зйомок із сиротинців Харківщини. У той же час режисера фільму Іллю Хржановського призначено художнім керівником меморіального центру «Бабин Яр»…

ЯК МОЖЕ людина, яка сповідує такі аморальні методи у своїй роботі, вирішувати долю концепції створюваного нині меморіалу Голокосту? Країною прокотилася хвиля обурення.

Тим часом 65 українських науковців — дослідників історії Другої світової війни та діячів культури підписали відкритого листа главі уряду та членам наглядової ради «Бабиного Яру». Вони закликали звільнити скандального російського режисера з поста художнього керівника меморіалу. Навівши ряд переконливих аргументів на захист своєї позиції, водночас зазначили, що не тільки українці обурені тим, що вже почав «творити» у цьому комплексі Хржановський.

Так, 23 квітня нідерландський історик Карел Беркгоф, головний історик меморіалу з лютого 2017-го по січень 2020 року, заявив про неможливість подальшої міжнародної підтримки проєкту «Бабин Яр» з етичних міркувань. Він послався на драматичні зміни в інституції, що розпочались якраз після призначення Хржановського. Й особливо різко висловився щодо запропонованих останнім методів меморіалізації трагедії Бабиного Яру. Серед них — побудова «психометричних алгоритмів», тобто «участь в експериментах, в яких відвідувачі опинялися б у ролі жертв, колабораціоністів, нацистів і військовополонених, котрих би змушували спалювати трупи». Словом, за ідеєю російського режисера, меморіал має перетворитись на такий собі «театр жахів», пригодницький квест-комплекс із лабіринтами-пастками для охочих до гострих відчуттів із потужним викидом адреналіну. Карел Беркгоф назвав пропозиції Хржановського такими, що порушують Міжнародний статут меморіальних музеїв.

Також із цієї ж причини з меморіального центру «Бабин Яр» пішов і куратор робочої групи з формування експозиції Дітер Богнер. Провідний світовий експерт із проєктування музеїв різко розкритикував представлену Хржановським концепцію меморіалу, яка «не має нічого спільного з ушануванням пам’яті жертв Голокосту». На думку віденського вченого, основна експозиція стане схожою на «Голокост-Діснейленд, а не на місце пам’яті і рефлексії над неймовірною трагедією, що сталась у роки Другої світової війни у Бабиному Яру і Східній Європі». «Однак я все ж сподіваюсь, що ви знайдете спосіб зробити меморіал місцем, яке не випадатиме із загальносвітової концепції «ніколи знову», — йдеться наприкінці у його зверненні до дирекції меморіалу.

Водночас науковці і митці, що підписали листа-звернення, вже від імені українського суспільства вимагають відновити роботу і громадської ради меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» у Києві, розпущеної 30 вересня минулого року взагалі без пояснення причин. Проте останні всі на видноті — усунути український народ від створення меморіалу, започаткованого в 2016 році коштом російських олігархів Германа Хана і Михайла Фрідмана (а саме на їхнє запрошення Хржановський і приїхав в Україну обіймати цю посаду, чого і не приховує). Вітчизняні вчені й творчі працівники нагадали членам наглядової ради, що створення меморіалу — це не чиясь приватна забаганка попри нехай і щедрі благодійні пожертвування, а спільна справа українського народу, української влади та доброчесної міжнародної зацікавленої спільноти.

Ми вже писали, що наглядова рада меморіалу взялась захищати російського режисера та його «креативні» мистецькі ідеї у кінопроєкті «ДАУ». 22 квітня на офіційному сайті меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» з’явилась заява інституції, в якій, зокрема, значиться: «Ми не можемо давати професійну оцінку цим фільмам та методам і прийомам, за якими вони створені». Вони наголошують на широкому міжнародному резонансі й навіть успіху «ДАУ», зокрема на присудженні одного з головних призів Берлінського міжнародного кінофестивалю стрічці «ДАУ. Наташа». Щоправда, при цьому оминають увагою численні суспільні скандали, якими супроводжувались її попередні покази у Берліні та Парижі. Французька і німецька преса у 2019-2020 роках недвозначно критикувала автора за сцени не симульованого насильства та прояви расизму й узагалі поставила під сумнів етичність творчого методу Хржановського.

А що ж сам російський режисер? Він вважає, що «всі ці скандали» навколо нього в Україні влаштовує… «організована злочинна група». Про це він заявив в інтерв’ю виданню Вird in Flay. При цьому ще й самовпевнено стверджував, що його в жодному разі не усунуть від участі у проєкті «Бабин Яр». «Мене було залучено наглядовою радою меморіалу, яка складається з дуже різних людей, котрі спираються на мої художні досягнення або притаманні мені навички і на ставлення до цього проєкту у світі», — заявив Хржановський.

Тим часом ювенальні прокурори Харківської області відкрили кримінальне провадження за фактом можливого катування дітей під час зйомок фільму в Харкові. А після низки бучних самовідставок провідних зарубіжних експертів, раніше залучених до реалізації проєкту «Бабин Яр», та серйозних обвинувачень на адресу Хржановського українські парламентарі також звернулися до наглядової ради меморіального центру з приводу скандального режисера з Росії. Вони так само вважають, що він не має права працювати в київському меморіалі. Та чи зважать на все це російські олігархи, які нині «заправляють справами» у Бабиному Яру? Питання залишається відкритим, воно на порядку денному українського суспільства. Бо нам не потрібна власна історія, написана під чужу диктовку.