Наша пошта

Не виживати, а розвиватись

Валерій МАРЦЕНЮК.

Хмельницька область.

Фото автора.

У СЛАВНОМУ прибузькому селі Олешин, що на Хмельниччині, минули дитинство і юність Віталія Осядлого. У 1970-му після закінчення сільгоспінституту його направили на роботу головним агрономом у місцевий насіннєвий радгосп, а 1975-го він уже став його директором. Та попри це разом з іншими селянами у гарячу пору був на полі: від ранку й до смеркання орав, сіяв, збирав хліб... Господарство повсякчас надавало допомогу школам, лікарням, бібліотекам. За працьовитість, доброту, турботу про людей і надзвичайну порядність Віталій Станіславович швидко здобув повагу односельців. Тож не дивно, що вони обрали його спершу депутатом сільради, затим сільським головою і головою територіальної Олешинської об’єднаної громади. Жителі Олешина, Іванківців, Великої Калинівки, Черепівки і Черепової вбачають у ньому ініціативного, цілеспрямованого і наполегливого в господарських буднях керівника.

І не дивно. Віталій Осядлий опікується розвитком інфраструктури сіл громади, поліпшенням їх благоустрою, прагне, щоб громада жила і працювала по-новому. Йому багато вдалося зробити. Зокрема, в населених пунктах стали більше уваги приділяти ремонту доріг, закладів освіти і культури, освітленню вулиць.

— Разом із депутатським корпусом стараємося робити все, аби наші громадівці мали роботу, можливість гарно відпочивати, а діти комфортно почувалися в школах і садочках, — розповідає Віталій Станіславович. — Я підтримую ідею децентралізації. Кошти повинні залишатися на місцях у розмірі близько 70 відсотків.

Лідер громади також постійно підставляє плече ветеранам війни і праці, атовцям. Бо переконаний, що моральна й матеріальна підтримка їм нині вкрай необхідна. Співпрацює, дослухається до всіх, кого цікавить розвиток ОТГ, а не лише отримання зиску від користуваня її землями. Він вельми вдячний керівникам агрофірми «Нові аграрні технології» Івану Ізбінському, будівельної фірми Андрію Шкодяку та іншим небайдужим за допомогу. Завдяки і їхнім зусиллям громада стає кращою і перспективнішою. Тож, як бачимо, в ОТГ є шанс не тільки на виживання, а й на розвиток.