Наша пошта

Читач — газета

«Прочитавши статтю «Слідами Другої світової війни», вирішив долучитися до розшуку батька Мирона Федотовича Чубіна. Його забрали до війська в перші дні війни, а згодом прийшло повідомлення, що тато зник безвісти. Ми з братом зверталися в архіви тодішнього Ленінграда і Москви, але належної відповіді так і не одержали. Нам, його дітям, нині вже за вісімдесят, і ми дуже хочемо дізнатися про долю нашого батька».

Володимир ЧУБІН.

м. Сміла Черкаської області.

НА ЗАПИТАННЯ читача відповідає заступник генерального директора з наукової роботи Національного музею історії України у Другій світовій війні Любов Володимирівна ЛЕГАСОВА:

— На запит про долю вашого батька Мирона Федотовича Чубіна, 1911 р. н., повідомляємо, що серед матеріалів про загиблих воїнів, переданих до музею Чигиринським РВК, таких документів нема.

На сайті об’єднаної електронної бази загиблих воїнів www.obd-memorial.ru розміщена інформація, згідно з якою розшукуваний зарахований зниклим безвісти у березні 1944-го. Підстава: Донесення №22409 про безповоротні втрати Чигиринського РВК від 17.03.1947 р.

У Книзі Пам’яті Черкаської області (т. 7-й, с. 834-та) є запис, згідно з яким Мирон Федотович Чубін, 1910 р. н., уродженець с. Вершаці Чигиринського району Черкаської області, мобілізований 1943-го. Зарахований зниклим безвісти у квітні 1944-го.

Важке становище на фронтах — криваві бої, відступ, оточення радянських військових частин — унеможливлювало точне, належне і своєчасне ведення персонального обліку загиблих. Унаслідок чого долі багатьох воїнів залишилися невідомими. Взяття їх на облік проводилося після війни на виконання директиви Головного штабу Сухопутних військ №754524с та з метою упорядкування питання виплати пенсій сім’ям загиблих бійців, які були призвані до лав Радянської армії. Встановити бойовий шлях і місце загибелі «зниклого безвісти» практично неможливо, але документ із таким формулюванням є офіційним доказом участі й загибелі військовослужбовця у війні.