Архів
П’ятниця,
26 червня 2020 року

№ 47 (19795)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Весела світлицяНаша поштаСоняшник
  Версія для друку          На головну

Ячмінь згорів, пшениця спеклася...

Тим часом масове вивезення хліба за кордон не припиняється

Василь ПІДДУБНЯК.

Під акомпанемент рясних дощів і солодкі співи влади жнивує нині південна Україна. Збирає збіжжя, вважайте, ось уже півмісяця, вже й жнивного екватора дісталася, а більш-менш пристойних урожаїв катма. І якщо вчора не вийшло з гарним намолотом, то й завтра навряд чи: що не згоріло, те, вочевидь, догниє. Як у народі кажуть, дощі ідуть не тоді, коли просять, а тоді, коли косять.

ПЕРШОЮ під погодно-кліматичний коток потрапила Одещина. Нива цього року на відміну від минулого не радує хліборобів. Тут уже не до жиру, як той казав, — хоч би затрати на вирощення зерна покрити і кредити, взяті у банкірів, повернути. А там — як Бог дасть…

«Ячмінь почали вже збирати, проте він у нас згорів. У нас біда! Збираємо близько однієї тонни зерна з гектара. Також маємо пшеницю. Тут ситуація дещо краща, ніж з ячменем», — розмірковує головний агроном фермерського господарства «Балкани» Саратського району Анатолій Волканов.

Не ліпший настрій і в Івана Сирова, керівника сільськогосподарського кооперативу «Сергіївка»: «Ячмінь у нас увесь згорів. Зараз його пересіваємо соняшником… Погані були 2003-й, 2007-й, минулий рік був поганий, але не в такій мірі…»

За передбаченнями управління аграрної політики Одеської ОДА, площа знищених посухою озимих може сягнути півмільйона гектарів (половини від посіяного!). Нагадаємо, що раніше загибель озимини на понад 300 тисячах гектарів підтверджена документально. А ще ж, як мовиться, не вечір.

Селяни, нарікаючи на недорід, не вірять, що у цей важкий час їм на допомогу прийде держава і з огляду на складну ситуацію хоч трохи відшкодує збитки. Не в її, держави, це звичаї.

«Одеський» настрій і у багатьох (навіть відносно чи умовно заможних) хліборобів Запорізької області. Про нього — від директора ТОВ «Агро-Давидівка» Якимівського району Анатолія Тиховода: «Учора (16 червня. — Ред.) ми реалізували останню пшеницю врожаю 2019 року — по 6050 гривень за тонну. У цей надскладний через погодні умови рік зерно не повинно коштувати менше. І як би там трейдери і перекупники не змовлялися, висновок один: поки зерно лежить у хлібороба, є шанс отримати достойну плату за рік нелегкої праці. А завадити цьому може лише наша власна дурість. Тому ще раз закликаю всіх колег: давайте візьмемо на зберігання зерно від дрібних фермерів і одноосібників бодай на два місяці. Може, хоч тоді побачимо світло в кінці тунелю…»

— Нам на врожайність ранніх зернових гріх скаржитися, — долучається до «звіту» про сьогоднішню ситуацію голова правління СТОВ «Мрія» Білозерського району заслужений працівник сільського господарст­ва України Леонтій Новак. — Почали жнива з ячменю. А далі піде пшеничка… Від конкретних цифр поки що утримаюся. Говорити про них і можна було б, якби не часті дощі…

У попередні роки у «Мрії» озимої пшениці (головний хліб Півдня!) на богарі збирали близько 40 центнерів із гектара, на зрошенні — за 50. Патріарх херсонської ниви Леонтій Новак і його син Олексій (заступник голови правління СТОВ) дивляться в майбутнє хоч і з обережним, але все ж оптимізмом.

А от загалом Україні, житниці Європи, — не до оптимізму.

Примхи погоди вкрай негативно позначились на майбутньому врожаї озимих зернових, особливо на Півдні. Про це сказала експертка зернового ринку заступниця директора ProAgro Group Марія Колесник. «Цьогорічні погодні умови були в Україні протягом весни — початку літа доволі складними. Спочатку в квітні фіксувалась посуха по всій території країни, далі в травні прийшли довгоочікувані дощі. Натомість травневі температури виявились нижчими за середні показники, що загальмувало розвиток рослин», — констатує вона.

З іншого боку, більшість території країни (за винятком Півдня) дістала таку необхідну вологу, і стан посівів наприкінці весни суттєво поліпшився. Але різка спека, яка прийшла на початку червня, не найкращий фактор для росту сільськогосподарських культур, оскільки вони дістали стрес, а не поступовий розвиток.

«Найбільш негативний вплив знову відчувався в південних регіонах. Як результат, у цих областях очікується, що більшість ранніх зернових, особливо ячменю, буде мати слабку натуру. Зерно в цих районах фактично не вистигало, а запікалось у колосі», — підсумувала Марія Колесник.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Лісоруби не винні?
Читати
Оцінювання розпочато
Читати
Як бути з навчанням
Читати
Кордони закриті
Читати
Електорат розсіюється
Читати
Уточнено норму
Читати
Тепер автоматично
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове