• Повертаючись до надрукованого

«Корови не винні»

Анатолій ЖУПИНА,

головний редактор
тижневика «Новий день».

Василь ПІДДУБНЯК,

власкор газети
«Сільські вісті».

Херсонська область.

Так називалася кореспонденція, вміщена у «Сільських вістях» 3 липня ц. р., у якій ішлося про те, як образа на владу, побутова заздрість, дрімучий правовий нігілізм породили конфлікт у селі Надеждівка Білозерського району. А що ж було потім?..

НАДЕЖДІВСЬКИЙ староста Білозерської ОТГ Олександр Івченко благополучно покинув палату райлікарні. Деякі селяни чекали, що «начальник села» докладно розповість, що ж насправді сталося з ним того дня, 22 червня. Але постраждалий чиновник спішно взяв відпустку.

А тим часом півтора десятка депутатів районної ради, не дочекавшись висновків поліції і медиків, опублікували в місцевій газеті «Придніпровська зірка» (випуск за 26.06.2020 р.) «відкриту заяву», в якій чорним по білому написали: «…була здійснена фізична розправа (побиття) старости громади Івченка Олександра Олександровича депутатом Білозерської селищної ради, головою постійної комісії з питань благоустрою, екології та використання земельних ресурсів Новаком Олексієм Леонтійовичем».

Через два абзаци — констатація факту: «Конфлікт з депутатом селищної ради та орендарем ставка, який знаходиться за межами населеного пункту триває не один рік і дійшов до фізичного насилля».

Диво дивне! Припустимо, районні депутати знали про цей «конфлікт» з участю «порядного, досвідченого та законослухняного посадовця» (це про Івченка, зрозуміло), то чому ж тоді й пальцем не ворухнули, аби розібратись у його суті й на місці разом із правником встановити рівень тієї «законослухняності» і т. д.? Може, відтак і конфлікту не було б та поділу села на «білих» і «червоних»…

Це припущення ми адресували голові Білозерської райради Аліні Науменко.

На пряме запитання: «Що спонукало до прийняття цієї «відкритої заяви» і обнародування в районній газеті?» Аліна Андріївна відповіла: «Сталася прикра подія з нашим колегою Сан Саничем Івченком. Я, як голова районної ради, ініціювала це відкрите звернення».

— А чим ви керувалися, звинувачуючи Олексія Новака у «фізичній розправі», «побитті»? У вас були якісь офіційні висновки? Тієї ж поліції, скажімо, чи медиків?

— Ні. Це чисто моральна підтримка нашого колеги.

— Але ще й досі не відомо, що і як там сталося…

— Ви розумієте, відкрито кримінальну справу, свідки були… Сан Санич перебуває у відділенні неврології районної лікарні…

— Але ж існує презумпція невинуватості, за якою щодо особи, котра підозрюється у вчиненні злочину, припускається невинуватість до того часу, поки її вину не буде доведено і встановлено вироком суду, який набрав чинності.

— А ми Новака не звинувачуємо! Ми звернулися до селищної ради, щоб вона звернула увагу на поведінку свого депутата. У нас є етика, у нас є закон про статус депутата.

— Але ж ви пишете: була здійснена фізична розправа над старостою Івченком.

— А як це назвати? Це кримінальна справа! Хіба Івченко без синяків, без розбитих губ, побитого носа?.. І хай суд доказує.

— Правильно — суд! На наш погляд, цього конфлікту не виникло б, якби хтось людям роз’яснив особливості договору оренди ставка, розказав, що цей ставок є частиною водогосподарського меліоративного комплексу управління каналів річки Інгулець і призначений для аварійного скиду води, аби запобігати підтопленню сільськогосподарських земель Миколаївської і Херсонської областей…

— Згодна! Аби там голова ОТГ (Антоніна Чередник. — Ред.) була на своєму місці, відповідально працювала її юридична служба, то тієї колотнечі, може, і не зчинилося б. І до тих пір, поки в нашій країні не будуть працювати закони, таке відбуватиметься…

На наш візит у Білозерську ОТГ Антоніна Іванівна Чередник, вочевидь, не чекала — за пів години мала розпочатися сесія. Однак публічний розголос «надеждівської справи», поквапливе позбавлення депутата Олексія Новака обов’язків голови постійної комісії з питань благоустрою, екології та використання земельних ресурсів селищної ради вимагало пояснень із перших рук.

Після сесії через поважну сімейну обставину Антоніна Чередник поспішала. Втім, від коментарю не відмовилася, зауваживши: «Це буде все зафіксоване на відеокамеру!».

Отже, запитання: «Чим викликана поспішна, з нашого погляду, реакція депутатів відібрати в Олексія Новака «портфель» голови постійної комісії ради? Він вчинив кримінальний злочин? Відмовився од виконання обов’язків? Чим?..»

— Надеждівські сільські люди приїхали сюди на сесію, — відповідає Антоніна Іванівна. — Вони заявили, що Новаки не пускають на ставок дітей купатися, не дають корів пасти… А скільки бруду вилили тут на мене: що я працюю на Новака, маю від нього гроші… Проєкт такого рішення був винесений на голосування. Для його прийняття (не вистачало кворуму) звозили депутатів. Я дзвонила Олексію Новаку й пояснила: «Я вимушена поставити таке рішення про твоє відсторонення від голови постійної земельної комісії до з’ясування ситуації...».

— Відсторонення? Але ж ви обрали нового голову! То яке ж це відсторонення?

— Це не… відсторонення, а заміна голови. А конфлікт… Можливо, це була провокація з боку старости Івченка, можливо, десь Олексій трохи неправильно себе повів. Але дві посадові особи… Ви знаєте, цим займається обласна прокуратура. Від себе можу додати: випадок буде розглянутий на мандатній комісії селищної ради, але тільки тоді, коли вже будуть якісь висновки.

— Гаразд. А як ви розцінюєте «відкрите звернення» депутатів райради, опубліковане в районній газеті?

— Я була здивована! Чому районна рада втручається у справи селищної? І як можна було ініціювати і підтримувати таке звернення, не дочекавшись висновків компетентних органів? Тим більше що Новаки багато доброго зробили для ОТГ. Це ж Новаки зберегли зрошувальну систему в Надеждівці від розграбування. Це ж «Мрія» щороку платить у бюджет мільйони гривень податків...

— Уточніть, будь ласка, Антоніно Іванівно, на чиїх землях цей ставок? За документами облводгоспу — це меліоративна водойма?

— Рік тому прийнято рішення винести ставок за межі села, потім були зміни про включення його у межі. Але для цього потрібні додаткові кошти. Тому у квітні депутати проголосували за винесення ставка за межі села…

— Даруйте, але тут сам чорт ногу зламає!

— Мабуть… А вся ця колотнеча може закінчитися тим, що замість ставка залишиться болото, а зрештою він просто засохне. А щодо Івченка, то він краще б тим же несанк­ціонованим сміттєзвалищем зайнявся, а не тим, де коровам воду пити.

Сумне майбутнє для надеждівських селян передбачає і голова Білозерської райдержадміністрації Андрій Неделько, котрий знає від нас, що утримання орендованої СТОВ «Мрія» водойми для риборозведення обходиться сільгосптовариству в круглу суму — від 800 тисяч гривень до мільйона. Щорічно!

Чи знайдуться у селищної ради такі кошти?

— Ні, звичайно, не знайдуться! — відповів Андрій Неделько. — І люди мали б про це знати…

— Уявімо, що в судовому порядку розірвано договір про користування водоймою, на що вона тоді перетвориться?

— Ясно, на що: на звичайне глинище, як було до того, поки став не взяв в оренду Новак…

Поцікавились ми і думкою з приводу ситуації одного з найдосвідченіших депутатів місцевих рад не тільки у Білозерській ОТГ, а й в області Володимира Карася. Стосовно правомірності «внесення-винесення» водойми за «поребрик» Надеждівки Володимир Петрович відповів так: «Кілька років тому Надеждівська сільська рада на підставі розробленого нового генерального плану вивела ставок за межі села, і він там був. Але 25 червня цього року селищна рада ухвалила рішення знову територіально повернути його у сільські межі. Хоча попереднє, вважаю, є безстроковим, адже дана водойма перебуває у складі меліоративної системи. Його міг скасувати тільки суд».

…До цитованих раніше законодавчих актів і документів, що стосуються водного об’єкта (ставка) площею 12,28 га, розташованого на території старостинського округу Білозерської ОТГ (а ставок є частиною водогосподарського меліоративного комплексу управління каналів річки Інгулець), процитуємо «Водогосподарський паспорт» на цю водойму, підписаний у 2010 році тодішнім начальником облводгоспу Є. Коваленком. Саме цим документом встановлюється режим роботи і правила експлуатації ставків. У пункті 9-му «Прибережна захисна смуга» записано: «Ширина прибережної захисної смуги становить 50 м.

У межах прибережної захисної смуги, згідно зі ст. 89 Водного кодексу України, забороняється: Розорювання земель, садівництво і городництво; Зберігання і застосування пестицидів і добрив; Наявність ферм для великої рогатої худоби; Влаштування літніх таборів для худоби; Будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних і лінійних); Миття й обслуговування транспорту і техніки; Влаштування звалищ, гноєсховищ, накопичувачів відходів, скотомогильників, кладовищ, полів фільтрації».

Що ж тут незрозумілого?..

Чи вдасться владі й депутатам погасити протистояння? Поки що не відчувається. Схоже, й сільський староста Олександр Івченко не дуже цього прагне. Староста більше, мабуть, переймається майбутніми виборами і тим, аби залишитися на посаді. Хоч служба ця, як у пісні співається, «і небезпечна, і важка»…