|
Версія для друку На головну Миші не винні Зенон МИХЛИК. Тернопільська область. НИНІШНЬОЇ
весни колишній директор Державного агентства резерву України Ярослав Погорілий
зробив резонансну заяву: зникли 2700 (!) вагонів із зерном. Пропажу виявила ним
же ініційована позапланова перевірка елеваторів — там залишилося лише 3% зерна
необхідної норми зберігання. Державі завдано мільярдного збитку, під загрозою
опинилася продовольча безпека держави. Серед
підприємств Держрезерву, які особливо «відзначилися» у тій афері, фігурує
Чортківський комбінат хлібопродуктів (КХП). За відомою на той час інформацією,
з його складів зникло збіжжя, яке могло б поміститись у 150 залізничних
вагонах. Хоча в документах «усе грало», зерно начебто й надалі зберігалося у
тамтешніх засіках. Поліція
відкрила кримінальне провадження за статтею про привласнення, розтрату майна
або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Згодом, як
прокоментували у прокуратурі Тернопільської області, «в зв’язку з
неефективністю досудового розслідування» розплутувати той клубок доручили
слідчим відділу УСБУ в Тернопільській області. Нове слідство ініціювало
проведення суцільної інвентаризації майна на комбінаті, зокрема, наявності
зернової продукції. — Перед тим
ми здійснили внутрішню інвентаризацію, — повідав журналістам новопризначений
керівник підприємства Денис Мартиненко. — За обліком у нас було 50 тисяч тонн
зернових, а в реальності — майже 50 відсотків не вистачало. Остаточний
підсумок мало підбити тотальне переважування зерна, що відбувалося під
контролем представників СБУ, аудиторської служби і КХП. Результат оголосив
днями на прес-конференції прокурор області Петро Бойко: «Загальна нестача — 23
тисячі 700 тонн. Це понад 330 вагонів-зерновозів. Досудове розслідування
триває, провадяться експертизи. Схоже, що розкрадалося державне зерно не один
рік». Отже, схеми
налагоджені давно… У серпні 2015-го тодішній міністр економічного розвитку і
торгівлі Айварас Абромавічус на своїй сторінці в Twitter написав: «Провели
інвентаризацію Держрезерву — це просто авгієві стайні, які нам потрібно буде
чистити. Там і нафтопродукти, які просочилися крізь шпарину, і нестача зерна, і
зниклі понтонні мости... Зокрема, інвентаризація показала, що близько 250 тисяч
тонн зерна в Держрезерві кудись зникли. На папері є, а по факту — немає». Тепер майже
аналогічні факти назвав і Ярослав Погорілий. У недавньому інтерв’ю виданню
«AgroPolit.com» він констатував: «Держрезерв на грані банкрутства… Є директори
елеваторів, які по 20 років працюють там. Вони не сприймають ці підприємства як
державні, швидше, як свої… Спеціально занижуються фінансові показники,
банкрутують підприємства, роздувається кредиторка, щоб виставити це як
неліквідне». Нагадаємо,
що після гучної заяви про розкрадене зерно його було звільнено з керівної
посади, як стверджує, «без чіткого пояснення причин». Можливо, тому що
оприлюднена інформація про захмарні апетити «мишей», які «згризли» стратегічні
запаси хліба, справила ефект інформаційної бомби. Але чи спроможна її вибухова
хвиля зруйнувати роками вибудовувані злочинні схеми? Ситуація
насправді дуже тривожна, позаяк основні завдання Держрезерву — забезпечення
потреб, що виникають в особливий період (нині на сході країни — бойові дії),
при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, надання гуманітарної допомоги
тощо. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Проблеми
— серце та судини ЧитатиЗА ДАНИМИ Нацслужби здоров’я, у квітні —
червні понад 21 тисяча пацієнтів потрапили до медичних закладів з інсультом чи
інфарктом. Уклали контракти на надання допомоги при гострому мозковому інсульті
192 заклади, при гострому інфаркті міокарда — 65. Їм перераховано 400 млн
гривень. До пакета безкоштовних послуг при цих хворобах належать: діагностика
(КТ, МРТ, ангіографія, екстрені лабораторні дослідження); проведення тромболітичної
терапії (при інсульті) і стентування (при інфаркті); цілодобовий нагляд у
реанімації; реабілітація в гострому періоді; ліки з Національного переліку
основних лікарських засобів і ті, які закуповуються централізовано за кошти
бюджету (наприклад, стенти) та витратні матеріали; харчування. Щоб отримати
медичну допомогу, пацієнту потрібно викликати «швидку», бригада якої доправить
його в той медзаклад, який уклав договір із НСЗУ.
Тому
що зручно ЧитатиГОТІВКА
в гаманці — це завжди давало відчуття надійності та впевненості. Однак
технічний прогрес робить своє: протягом першого півріччя українці здійснили
2,74 млрд операцій із використанням платіжних карток — на 16,6% більше, ніж
торік. Безготівкових розрахунків теж побільшало: їхня кількість сягнула близько
2361 млн (86,1% усіх операцій), а сума — 982,9 млрд грн (55,1% суми всіх
операцій із картками, торік було 49,4%). Загальне число платіжних карток у
нашій країні — 71,7 млн шт. станом на 1 липня, що на 4,9% більше проти січня.
Крім того, за рік кількість суб’єктів господарювання, які приймають картки,
зросла на 33,5% (до майже 297 тис.).
Дефіцит
породжує дорожнечу ЧитатиГРЕЧКА
завжди була популярна в Україні. Колись вона була дешева, однак уже багато
років ціни за кілограм стрибають від середньостатистичних до високих порівняно
з іншими крупами, бо на ринку утворився значний її дефіцит. За офіційними
даними, цього року в Україні гречки посіяли тільки половину мінімальної
потреби, старого врожаю вже немає, а нового — ще. РФ,
яка раніше була основним імпортером (що становило, за словами виконавчого
директора асоціації С. Громового, головну нашу проблему), припинила нарощувати
виробництво цієї культури, відкотилася за рівнем посівних площ на 10 років та
ще й запровадила заборону на її вивезення. Іноді постачальниками гречки
виступали Польща і Китай, але продукція Піднебесної не відповідає смаковим
очікуванням українців. Відтак, кажуть експерти, ціни на ці крупи в магазинах
дуже високі — від 35 грн за кг і, швидше за все, зростуть.
Відгуляли ЧитатиВІРУС
вірусом, а жити на повну треба: в Кіцманському районі на Буковині гучно
справили три весілля. Гостей на кожному було від 200 до 500 осіб. Як повідомляє
головний санлікар області Наталія Гопко, 20% із них заробили COVID-19, і це не
остаточні цифри, адже ще не всі люди пройшли тестування. Район віднесений до
«червоної» зони, медики кажуть, що найбільше інфікуються на весільних і
хрестильних банкетах, які проводять, незважаючи на загрози. Загалом же протягом
7 серпня в Україні виявлено 1489 нових випадків коронавірусу (600 одужали, 27
померли) — поки що антирекорд, 8 серпня — 1199 (317 та 18
відповідно), за 9 серпня — 1008 (387 і 25). Через такі показники 8 серпня уряд
перейшов на надзвичайний режим роботи: кілька разів на тиждень проводитимуть
засідання комісій для посилення контролю над епідемічною ситуацією у країні.
Обсяги
поменшали ЧитатиЯК ПОВІДОМЛЯЄ пресслужба ТОВ «Оператор ГТС
України», протягом семи місяців цього року відповідно до нової транзитної угоди
з Росією було перекачано 29,8 млрд кубометрів газу — на 44% менше, ніж за
аналогічний період торік (53,2 млрд куб. м). «Газпром» повністю розраховується
за весь обсяг заброньованих потужностей, із яких використовує лише 79%, а наша
сторона виконує всі добові заявки. Падіння транзиту південним маршрутом нашої
газотранспортної системи пов’язують із запуском у січні «Турецького потоку»,
яким доправляється газ із РФ у Туреччину, а звідти в країни Балканського
півострова.
Знову
страшна аварія ЧитатиУ
СЕРЕДНЬОМУ на дорогах щороку гине три з половиною тисячі українців — така сумна
статистика, під якою ховаються згорьовані сім’ї і скалічені долі. Цього літа
вже сталося кілька жахливих ДТП, і, схоже, чорна смуга не закінчується. Минулої
суботи на трасі Київ — Ковель поблизу села Грозине Житомирської області
вантажівка виїхала на зустрічну смугу і зіткнулася з маршруткою. За попередніми
даними, водій першої не впорався з керуванням. Зі слів очевидців, удар був
такої сили, що кабіна фури відірвалася, а мікроавтобус розірвало, і він почав
горіти. Водій і три пасажири маршрутки загинули на місці, кермувальник
вантажівки дістав поранення. Поліція працює над з’ясуванням обставин і причин
аварії.
|