|
Версія для друку На головну Символи нашої ідентичності Олег Григоренко. Кримськотатарський
орнамент «Орьнек» як елемент нематеріальної культурної спадщини України
внесений до попереднього списку ЮНЕСКО. «ОРЬНЕК» —
стародавній національний кримськотатарський орнамент. Він умістив у собі
об’єднані у композицію дрібні елементи, здебільш рослинного і геометричного
характеру симетричного і асиметричного розташування. Основна символіка — квіти
й дерева у відтінках рожевого, зеленого, жовтого і синього кольорів. Саме такий
орнамент і його елементи переважно використовуються у вишивці, на одязі,
взутті, головних уборах як декор, на різних видах аксесуарів, в ювелірних
прикрасах, на предметах побуту: керамічному і металевому посуді, виробах із
деревини, домашньому приладді, в обробці меблів, килимових покриттях. Такий узор
і досі є важливим елементом самоідентифікації і невід’ємною частиною життя
кожної кримськотатарської сім’ї, яка береже свої етнічні традиції. Відомо, що
іще позаторік наше Міністерство культури внесло кримськотатарський орнамент
«Орьнек» до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини
України. Нині ж на сайті ЮНЕСКО опублікована інформація про те, що засідання з
приводу внесення цього орнаменту до нематеріальної спадщини вже всього людства
має відбутись 2021 року. Загалом же у
Репрезентативному списку нематеріальної художньої спадщини людства від ЮНЕСКО
Україна представлена традиціями косівської розписної кераміки, козацькими
піснями Дніпропетровщини і петриківським декоративним народним живописом. Поза
сумнівом, іще чимало традиційних для різних регіонів етнічних скарбів
заслуговують на те, щоби ними міг зачаровано милуватися світ, а ми, українці,
могли б пишатися тим, що є представниками такого талановитого і чутливого до
краси народу. Взяти хоча б давні кролевецькі рушники, які колись на базарі
часом коштували стільки, скільки й корова, а також рушники з унікальними
орнаментами Слобожанщини, Чернігівщини, Київщини, Черкащини. А хіба не є
малесенькими світовими шедеврами писанки? Або вишивані з такою любов’ю
натрудженими руками селянок національні строї, в орнаментальних символах яких
був закладений сенс людського буття і щастя?.. Певно, у
кожній родині бережуться такі реліквії-скарби, які передаються із покоління в
покоління. Вони не тільки свідчать про історію роду, а й є символом ідентичності
народу, його культурної і духовної впізнаваності у світі. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Проблеми
— серце та судини ЧитатиЗА ДАНИМИ Нацслужби здоров’я, у квітні —
червні понад 21 тисяча пацієнтів потрапили до медичних закладів з інсультом чи
інфарктом. Уклали контракти на надання допомоги при гострому мозковому інсульті
192 заклади, при гострому інфаркті міокарда — 65. Їм перераховано 400 млн
гривень. До пакета безкоштовних послуг при цих хворобах належать: діагностика
(КТ, МРТ, ангіографія, екстрені лабораторні дослідження); проведення тромболітичної
терапії (при інсульті) і стентування (при інфаркті); цілодобовий нагляд у
реанімації; реабілітація в гострому періоді; ліки з Національного переліку
основних лікарських засобів і ті, які закуповуються централізовано за кошти
бюджету (наприклад, стенти) та витратні матеріали; харчування. Щоб отримати
медичну допомогу, пацієнту потрібно викликати «швидку», бригада якої доправить
його в той медзаклад, який уклав договір із НСЗУ.
Тому
що зручно ЧитатиГОТІВКА
в гаманці — це завжди давало відчуття надійності та впевненості. Однак
технічний прогрес робить своє: протягом першого півріччя українці здійснили
2,74 млрд операцій із використанням платіжних карток — на 16,6% більше, ніж
торік. Безготівкових розрахунків теж побільшало: їхня кількість сягнула близько
2361 млн (86,1% усіх операцій), а сума — 982,9 млрд грн (55,1% суми всіх
операцій із картками, торік було 49,4%). Загальне число платіжних карток у
нашій країні — 71,7 млн шт. станом на 1 липня, що на 4,9% більше проти січня.
Крім того, за рік кількість суб’єктів господарювання, які приймають картки,
зросла на 33,5% (до майже 297 тис.).
Дефіцит
породжує дорожнечу ЧитатиГРЕЧКА
завжди була популярна в Україні. Колись вона була дешева, однак уже багато
років ціни за кілограм стрибають від середньостатистичних до високих порівняно
з іншими крупами, бо на ринку утворився значний її дефіцит. За офіційними
даними, цього року в Україні гречки посіяли тільки половину мінімальної
потреби, старого врожаю вже немає, а нового — ще. РФ,
яка раніше була основним імпортером (що становило, за словами виконавчого
директора асоціації С. Громового, головну нашу проблему), припинила нарощувати
виробництво цієї культури, відкотилася за рівнем посівних площ на 10 років та
ще й запровадила заборону на її вивезення. Іноді постачальниками гречки
виступали Польща і Китай, але продукція Піднебесної не відповідає смаковим
очікуванням українців. Відтак, кажуть експерти, ціни на ці крупи в магазинах
дуже високі — від 35 грн за кг і, швидше за все, зростуть.
Відгуляли ЧитатиВІРУС
вірусом, а жити на повну треба: в Кіцманському районі на Буковині гучно
справили три весілля. Гостей на кожному було від 200 до 500 осіб. Як повідомляє
головний санлікар області Наталія Гопко, 20% із них заробили COVID-19, і це не
остаточні цифри, адже ще не всі люди пройшли тестування. Район віднесений до
«червоної» зони, медики кажуть, що найбільше інфікуються на весільних і
хрестильних банкетах, які проводять, незважаючи на загрози. Загалом же протягом
7 серпня в Україні виявлено 1489 нових випадків коронавірусу (600 одужали, 27
померли) — поки що антирекорд, 8 серпня — 1199 (317 та 18
відповідно), за 9 серпня — 1008 (387 і 25). Через такі показники 8 серпня уряд
перейшов на надзвичайний режим роботи: кілька разів на тиждень проводитимуть
засідання комісій для посилення контролю над епідемічною ситуацією у країні.
Обсяги
поменшали ЧитатиЯК ПОВІДОМЛЯЄ пресслужба ТОВ «Оператор ГТС
України», протягом семи місяців цього року відповідно до нової транзитної угоди
з Росією було перекачано 29,8 млрд кубометрів газу — на 44% менше, ніж за
аналогічний період торік (53,2 млрд куб. м). «Газпром» повністю розраховується
за весь обсяг заброньованих потужностей, із яких використовує лише 79%, а наша
сторона виконує всі добові заявки. Падіння транзиту південним маршрутом нашої
газотранспортної системи пов’язують із запуском у січні «Турецького потоку»,
яким доправляється газ із РФ у Туреччину, а звідти в країни Балканського
півострова.
Знову
страшна аварія ЧитатиУ
СЕРЕДНЬОМУ на дорогах щороку гине три з половиною тисячі українців — така сумна
статистика, під якою ховаються згорьовані сім’ї і скалічені долі. Цього літа
вже сталося кілька жахливих ДТП, і, схоже, чорна смуга не закінчується. Минулої
суботи на трасі Київ — Ковель поблизу села Грозине Житомирської області
вантажівка виїхала на зустрічну смугу і зіткнулася з маршруткою. За попередніми
даними, водій першої не впорався з керуванням. Зі слів очевидців, удар був
такої сили, що кабіна фури відірвалася, а мікроавтобус розірвало, і він почав
горіти. Водій і три пасажири маршрутки загинули на місці, кермувальник
вантажівки дістав поранення. Поліція працює над з’ясуванням обставин і причин
аварії.
|