Пост здоров’я

Cторінку підготував
Микола ЮРЧИШИН.

Скільки потрібно спати

Олексій ЛЮБЧЕНКО, сомнолог.

НАУКОВЦІ дедалі більше дізнаються про взаємозв’язок між сном і здоров’ям. Недавно нейрофізіологи дослідили, що недосипання провокує розвиток хвороби Альцгеймера. Річ у тому, що нестача сну збільшує кількість так званого таубілка в центральній нервовій системі. Його молекули утворюють клубки у клітинах головного мозку, які спричиняють загибель нейронів і пов’язану з нею невиліковну патологію. Аналіз спинномозкової рідини, взятої у волонтерів, які провели безсонну ніч, показав дворазове підвищення рівня таубілка. Позбутися його зайвої кількості й допомагає сон.

Досліджено, що саме від 22:00 до 00:00 у головному мозку активно виробляється мелатонін. Це гормон, що впливає на якість сну і відіграє важливу роль у регуляції артеріального тиску, контролює роботу травної та ендокринної систем.

Мелатонін не виробляється, доки ми не заплющимо очі і не налаштуємося на відпочинок. При цьому його продукуванню перешкоджає світло екрана ввімкнених приладів. Отож сон не пасивний, як може здатися, а досить активний процес. Більшість систем і органів під час сну таки відпочивають, проте імунна система, а також вироблення мелатоніну, навпаки, активізуються. Тому в невиспаної людини не лише нижча інтелектуальна активність, вона ще й менш захищена від хвороб. Внаслідок постійного недосипання погіршується опірність організму інфекціям.

Який же час для сну ідеальний? Від 22:00 — тоді біоритми організму синхронізуватимуться з природними добовими ритмами. Змусьте себе не дивитися телевізор незадовго до того, як підете спати. Миготіння екрана перезбуджує підкоркові зони мозку, тому засинати буде важче. У кімнаті, де спите, не варто заряджати мобільні телефони, залишати в режимі очікування комп’ютер або іншу побутову техніку: вони випромінюють електромагнітні імпульси, що збуджують мозок, хоча самі не відчутні.

А скільки загалом людині потрібно спати, щоб почуватися здоровою? Є медичні рекомендації щодо тривалості сну для різних вікових груп. Немовлята сплять найдовше: у перші місяці після народження майже весь час упродовж доби, і це зумовлено фізіологічними потребами організму. Дітям молодшого шкільного віку достатньо спати 9—11, підліткам — 8—10 годин. Для дорослих рекомендована тривалість сну 7—9 годин.