|
Версія для друку На головну Коли стрибає напруга Підготувала
Лариса ПИЛИПЕНКО. МАБУТЬ, кожен стикавсь із перепадами напруги в домашній електромережі.
Які допустимі межі цих коливань? Чим вони небезпечні й що робити в такому разі? Відповідно
до стандартів якості електроенергії, допустимі значення напруги в домі — від
198 до 242 вольтів. Якщо ж відбуваються стрибки понад норму, то існує ризик, що
побутові прилади можуть згоріти. А коли в мережі буде замало вольтів, техніка
просто не ввімкнеться, у приладів з компресорами (холодильник, кондиціонер
тощо) через брак потужності цей пристрій не запуститься, відтак перегріється і
може вийти з ладу. Аби
захистити побутову техніку від перепадів напруги, здебільш встановлюють
спеціальні пристрої, налаштовані на те, щоб відімкнути живлення, коли напруга
перейде вище норми, і ввімкнути, як тільки вона стабілізується, або прилади,
які самостійно вирівнюють показники до допустимих. Якщо в оселі
мають місце різкі перепади напруги, насамперед слід запросити електрика, щоб
перевірив стан мережі у ній. Бо обленерго, заявляють вони, відповідає за
напругу лише до входу в будинок. Тож майстер з’ясує, де саме мережа виходить за
межі допустимих 198-242 вольти. Якщо на відрізку до потрапляння в оселю, тоді
вже треба звертатися в місцеве відділення обленерго. Його працівники мають
провести перевірку обладнання, і якщо проблема пов’язана з роботою електромереж
компанії, виконати необхідні ремонтні заходи. Постанова
Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та
комунальних послуг «Про затвердження Порядку забезпечення стандартів якості
електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання» від 12
червня 2018 року гарантує домовласникам усунення причин недотримання показників
якості електроенергії впродовж 30 днів після одержання скарги оператором або ж
пів року — якщо таке усунення потребує будівельних робіт чи заміни мереж. Окрім того,
законодавство гарантує і компенсацію за показники напруги, що виходять за рамки
встановлених, — з моменту отримання скарги за кожний календарний місяць до
усунення причин споживач має сплачувати лише 25% вартості розподілу
електроенергії. На папері
все гарно і правильно, тоді як у реальному житті боротись із такими монстрами,
як обленерго, важко. Але все ж треба намагатися відстоювати свої права. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Знову запалало ЧитатиЛУГАНЩИНА і Харківщина у вогні: нині сукупно
там горить майже півтори тисячі гектарів лісу (було більше, частину вдалося
загасити). У першій області в пожежі загинула одна особа, госпіталізовано з
опіками двох, спалено 13 покинутих житлових будинків. У другій вогонь повністю
знищив село, жертв нема, число потерпілих уточнюється.
Щодня — антирекорди ЧитатиЗА ДОБУ, 2 вересня, коронавірус
діагностували у 2430 осіб (із них 149 дітей та 137 медпрацівників), померло
рекордне число пацієнтів — 54. Україна опинилась на 14-му місці у світі за
числом нових випадків. Найбільше хворих виявлено у Харківській (+301), Львівській
(+208), Тернопільській (+242) областях та Києві (+280). Загалом в Україні на
COVID-19 занедужало 128 228 осіб, 2710 померли, 59 676 одужали. Перспективи
наші не дуже хороші: глава уряду Д. Шмигаль прогнозує, що на початку жовтня
виявлятимуть щодня по три тисячі інфікованих, що завантажить лікарні на 80%.
Прем’єр заявив, що ухвалювати рішення про послаблення карантинних заходів можна
буде тоді, коли епідемія піде на спад.
Навчатимуться державною Читати1 ВЕРЕСНЯ, відповідно до законодавства,
російськомовні школи, в яких здобувають освіту близько 200 тисяч учнів,
перейшли на навчання українською. За словами уповноваженого із захисту
державної мови Т. Кременя, розмови про навчання іншими мовами є не більш ніж
політичним питанням, оскільки мовної дискримінації в Україні не було й нема (якщо,
певна річ, не враховувати постійних нападів на українську…). Дві категорії
учнів будуть поступово переходити в навчанні на державну мову. Тих, хто
належить до корінних народів (насамперед ідеться про дітей з кримськотатарської
громади), у початковій школі можуть навчати своєю мовою, а починаючи з
середньої і старшої школи кількість дисциплін державною зростатиме до 80%.
Друга категорія — представники громад, мови яких належать до мов Євросоюзу.
Вони також мають право в молодших класах навчатися своєю, а в середніх
дисципліни українською становитимуть від 20 до 40%, у старших — до 60%.
Копійок поменшає ЧитатиЗ 1 ЖОВТНЯ перестають бути засобом платежу
у здійсненні розрахунків готівкою та вилучатимуться з обігу монети номіналом 25
копійок і всі банкноти гривні старих зразків, уведені в обіг до 2003 року. У
Нацбанку заявляють, що це не матиме впливу на інфляцію, оскільки під час
готівкових розрахунків можуть застосовуватися правила заокруглення загальних
сум до сум, кратних 10 копійкам. Також НБУ активніше виводитиме з обігу
паперові банкноти номіналом 1 і 2 гривні та монети 1 гривня зразка 1996 року,
замінюючи їх на відповідні нові. Громадяни мають право без обмежень та
безкоштовно обміняти свої 25-копійкові запаси (якщо такі є) та старі банкноти
впродовж наступних трьох років. Нагадуємо: це робиться лише особисто у
відділенні банку, а якщо до вас додому приходитимуть незнайомі люди,
представлятимуться соцпрацівниками тощо і пропонуватимуть обміняти гроші,
знайте — це шахраї.
Обігнали білорусів ЧитатиНАША держава ввійшла у трійку лідерів —
виробників картоплі. Торік в Україні було зібрано 23 млн т урожаю. На першому
місці Китай (93 млн тонн), потім Індія (51 млн тонн). Усі три країни займають
45% загальносвітової частки виробництва бульби. Близько чверті світового обсягу
припало на Росію, США, Бангладеш, Німеччину, Францію, Польщу, Нідерланди,
Канаду та Білорусь. Торік загальносвітовий урожай картоплі становив 371 млн
тонн — на 2,1% більше позаторішнього показника. У грошовому вираженні світовий
ринок бульби зріс на 6%, сягнувши 140,5 млрд доларів.
Безробіття і що з цим роблять ЧитатиЯК ПОВІДОМЛЯЄ Держслужба зайнятості, від
початку карантину (з 12 березня по 31 серпня) статус безробітного набули 444,4
тисячі українців, а загалом станом на кінець літа число осіб, які не мають роботи,
дорівнювало 477,7 тисячі — на 73% більше, ніж торік. За цей час допомогу
отримували 400 тисяч громадян. Також загалом від початку року було знайдено
роботу для понад 409 тисяч осіб, зокрема під час карантину — 260 тисяч.
Найбільше українців працевлаштовано у сільському господарстві — 45%, переробній
промисловості — 14% та сфері торгівлі — 13%. Крім того, останнім часом
зростання числа зареєстрованих безробітних зупинилось (у квітні такий статус
дістали 149 тисяч чоловік, у травні — 97 тисяч, у червні — 75 тисяч, у липні —
68 тисяч).
|