|
Версія для друку На головну Замість підвищення — урізання Олена БЕГМА. В
Україні розгоряється скандал у зв’язку з призупиненням дії ряду постанов
Кабміну, які передбачали підвищення зарплати вчителям. НА САМОМУ
початку нового навчального року в Міністерстві освіти несподівано вирішили
реформувати оплату праці педагогічних працівників. Для чого в авральному
порядку розробили законопроєкт про внесення відповідних змін у Закони «Про
освіту» та «Про повну загальну середню освіту», якими передбачається можливість
підвищених виплат «лише за умови фінансової спроможності» державного і місцевих
бюджетів. Більше того,
ухвалена 10 липня 2019 року постанова Кабміну, що передбачала поетапне
збільшення до 2023 року виплат освітянам, зокрема окладів і ставок педпрацівників,
також не діятиме. Надбавку за престижність педагогічної роботи пропонується
виплачувати в розмірі не 30, а всього 15% (перед цим МОН виступало за те, щоб
узагалі прибрати надбавку «за престижність)... Причина до
болю банальна: у державі на «всілякі там» щедрі президентські передвиборні
обіцянки не вистачає грошей. «У зв’язку з відсутністю коштів на реалізацію
програми підвищення зарплат педпрацівникам у державному та місцевих бюджетах
зазначена постанова була зупинена до 31 грудня 2020 року», — йдеться у
повідомленні Міністерства освіти і науки. Воно й зрозуміло: держбюджет за
результатами січня-серпня зведено з дефіцитом, розмір якого сягнув 40 мільярдів
гривень, а якщо брати до уваги його загальний фонд, то дефіцит дорівнює 51
мільярду гривень. Про це повідомив Мінфін, посилаючись на оперативні дані
Державної казначейської служби. Та й
наступного року поліпшення добробуту вчителів поки що під великим питанням. За
попередніми розрахунками фахівців МОН, впровадження 2021 року урядової постанови,
якою передбачається поступове підвищення найнижчого посадового окладу педагогів
до розміру чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, потребуватиме
додатково близько 50 млрд грн. Було заплановано виділити з держскарбниці
близько 39 мільярдів, з місцевих — 11 мільярдів. Щоправда, у
Міністерстві освіти і науки вже відреагували на хвилю суспільного обурення
такими «реформами» в царині оплати праці педагогічних працівників. Щоб якось
знизити градус напруженості у суспільстві, на сайті відомства опубліковано
заяву-роз’яснення, в якій, зокрема, сказано: «Ці пропозиції не є підготовленим
проєктом Концепції. Ці питання ще мають бути опрацьовані робочою групою і мають
бути нею схвалені або ж відхилені». Також у МОН
заявили, що зацікавлені у запровадженні в дію урядових постанов, якими
«підвищуються соціальні стандарти та гарантії держави, спрямовані на зростання
рівня життя освітян». «Це питання потребує негайного вирішення, оскільки саме
зараз формується бюджет на наступний рік, і розмір оплати праці педагогічних,
науково-педагогічних та наукових працівників має дуже важливе значення», —
наголосили у відомстві. Поза
сумнівом, подібні зміни просто неприпустимі. Особливо тепер, коли вчителі
працюють в умовах пандемії коронавірусу і щодня наражають своє життя на
небезпеку, контактуючи з великою кількістю дітей, котрі, як відомо, часто є
безсимптомними носіями COVID-19. Тоді як для викладачів, особливо старшого
віку, зараження може мати фатальні наслідки. При цьому більшість їх не
забезпечують ні масками, ні дезінфекторами (не кажучи вже про захисні
пластикові екрани, котрі МОЗ рекомендує носити всім педагогам у регіонах
«помаранчевої» зони). Чимало
вчителів кажуть, що за такого стану справ їм не залишається нічого іншого, крім
як звільнитися: працювати небезпечно (щодня стає відомо про нові випадки
зараження в школах), а тепер їм хочуть урізати і без того маленьку зарплату. Таке ось
реформування освіти відбувається в державі. Чи можна відтак ставити питання про
підвищення її рівня? Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Неврожаю, прогнозують, не буде ЧитатиБЕЗСНІЖНА зима, сухі весна, літо й ось уже
осінь — цього року така погода тримається в більшості регіонів України. Відтак
до кінця серпня посухою було охоплено близько половини площ, призначених під
озимі врожаю наступного року. В південно-східних областях переважно тривалість
періоду без ефективних дощів за липень-серпень досягла 45-55 днів, що призвело
до погіршення стану і передчасного завершення вегетації пізніх культур, зокрема
кукурудзи та соняшнику. Загальна кількість опадів там становила лише 40-50%
норми, в деяких районах Харківської, Черкаської, Кіровоградської,
Миколаївської, Одеської, Київської, Вінницької областей навіть виявилася
історично мінімальною — 15-22%, натомість температура повітря на 2-3°С
перевищувала норму. Однак не все так погано: в третій декаді серпня в західних,
північних і північно-східних областях пройшли дощі. Верхні шари ґрунту
поповнилися вологою, тож умови для підготовки полів до сівби озимих задовільні.
Таки підняли ЧитатиІСТОРІЯ зі злощасним танкером «Делфі»
нарешті дістала завершення. Нагадаємо, судно сіло на мілину поблизу одеського
пляжу торік у листопаді й майже рік отруювало довкілля: періодично відбувалися
витоки нафтопродуктів (очевидно, контрабандних, оскільки на момент аварії судно
не мало відповідних реєстраційних документів). Прибрати його намагався власник,
генпрокурор І. Венедіктова брала справу «під особистий контроль», а Президент
В. Зеленський під час літніх відвідин Одеси характеризував ситуацію як ганебну
і погрожував власникові правоохоронцями, якщо він до 20 липня не ліквідує всіх
проблем. Урешті цю справу доручили Адміністрації морських портів України, роботи
почалися 18 липня. Проходили не без пригод: кілька разів обривалися троси,
здавалося, що судно стирчатиме там вічно… Але терпіння і праця допомогли, і 10 вересня
міністр інфраструктури В. Криклій переможно повідомив: «Delfi покинув пляж
«Дельфін». Сумувати не будемо». Власнику тепер належить оплатити всі роботи,
екологи встановлять збитки, завдані довкіллю.
Повноцінно їсти — після карантину ЧитатиПОЧАВСЯ навчальний рік. Кожна школа загалом
типово вирішує питання безпеки — відповідно до рекомендацій МОЗ та МОН. І якщо
процес навчання у більшості регіонів мало змінився, то порядок харчування учнів
зазнав трансформацій. У школах заборонено організовувати мультипрофільне
харчування за типом «шведського столу» та шляхом самообслуговування, заклади
освіти мають забезпечити дітей боксами з попередньо розфасованою їжею. Багатьох
батьків обурили такі підходи, зокрема нагромадилося багато питань до якості та
кількості харчів. Доведеться потерпіти, відповідають у Міністерстві освіти та
науки. Гаряче харчування скасували не загалом, а лише на час карантину. Що ж,
доведеться батькам класти дітям більше бутербродів із собою.
Газові борги наростають ЧитатиЄВРОПЕЙСЬКА бізнес-асоціація повідомляє,
що, за підрахунками фахівців, учасники ринку природного газу станом на сьогодні
винні один одному сукупно 100 млрд грн. Йдеться не про поточні борги населення,
а про ті, які ніколи не виставлялись йому до сплати та утворились між
учасниками ринку через вади держрегулювання свого часу. Ця взаємна
заборгованість оцінена як критична, така, що потребує втручання держави.
Основні причини її утворення: прорахунки у державних рішеннях минулих років,
зокрема встановлення необґрунтованих норм споживання газу та заборона
виставляти споживачам рахунки за обсяги палива, приведені до стандартних умов; економічно
необґрунтовані тарифи, визначені виробникам тепла для населення, які не
покривають витрат на його виробництво; економічно необґрунтовані тарифи для
операторів газорозподільної мережі.
На вибори — без ентузіазму Читати25 ЖОВТНЯ українці мають обрати голів та
депутатів своїх населених пунктів. Однак оптимізм, із яким ішли на торішні
президентські та парламентські вибори, значно зменшився. За результатами
соціологічних досліджень, хоча 59% опитаних громадян планують узяти участь у
місцевих виборах, 56% вважають, що вони нічого не змінять. Лише 27% очікують
покращання, а 8% певні, що стане гірше. Відносно вищий рівень передвиборної
мобілізації традиційно спостерігається серед найстарших виборців.
Темпи, на жаль, не спадають ЧитатиНА «КОРОНАВІРУСНОМУ фронті» без
змін: за добу, 9 вересня, COVID-19 підтвердили 2582 особам, що є
середньостатистичним нині показником. 44 хворих померли, 1174 одужали. Загалом
за весь час новий вірус виявили у 145 612 українців, 3023 померли, а 65 877
громадянам вдалося побороти недугу. Зараз хворіють 76 712 чоловік. Цього разу
найбільше інфікувань — у Харківській області: 339.
|