• Гаряча тема

Від чого шум у Шумах

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

Донецька область.

На фото автора: за териконами — Горлівка.

Після того, як очільник української делегації Леонід Кравчук на переговорах у Мінську дав обіцянку російським найманцям пропустити їх на наші позиції біля селища Шуми неподалік окупованої Горлівки нібито для інспектування, в Україні здійнялася хвиля обурення. Шум.

— У МЕНЕ бракує слів, аби прокоментувати те, до чого добалакалися новоспечені переговірники,— каже пол-ковник Щербина, чий 17-й мотопіхотний батальйон, починаючи з чотирнадцятого року, звільняв, а потім обороняв ці ділянки фронту.

Можна зрозуміти, чому панові полковнику забракло слів, адже дати можливість ворогові інспектувати наші позиції — це не лише піддати небезпеці життя тих, хто в окопах, а й принизити захисників рідної землі, а з ними державу.

Цей шматок Донецького кряжу за шість років війни наші воїни щедро полили своєю кров’ю: тільки з батальйону Олександра Щербини тринадцять чоловік полягло тут, а стояло ж іще кілька підрозділів.

Сьогодні поблизу Шумів тримає оборону бригада морської піхоти, зокрема її 503-й окремий батальйон. Морські піхотинці — люди дуже мотивовані на захист України, налаштовані на перемогу. Чимало серед них бійців добровольчих батальйонів, котрі, після того як добробатам заборонили воювати, пройшли суворий відбір, щоб продовжити службу саме у цьому підрозділі. В ньому панують залізна дисципліна, сухий закон, забороняється «обмивати» навіть дні народження, присвоєння звань і нагород. Все підпорядковане одному — захисту української землі, визволенню її від окупантів. Люди не лише сильні духом, а й навчені на війні й полігонах, готові звільнити Горлівку, якщо б надійшов такий наказ.

До речі, зі спостережного пункту, де ми знаходимося, це місто дуже добре видно: воно там, за териконами, над якими майорять синьо-жовті прапори. Офіцер у званні майора говорить, що, витісняючи ворога метр за метром з рідної землі, наші підрозділи зайняли панівні висоти. Тож, на його думку, шум довкола Шумів — це ще й намагання ворога зіштовхнути нас з цих дуже вигідних позицій. Якщо так станеться, то тоді, навпаки, цей населений пункт, а також Торецьк та інші селища довкола будуть перед окупантами як на долоні. Вони, кажуть військові, зможуть нас обстрілювати, а ми ні, бо за ними нібито цивільна Горлівка. Тож не зрозуміло, навіщо Зеленському, якого в Тристоронній контактній групі представляє Кравчук, підігрувати ворогу.

Щоправда, потім, коли Україною прокотились акції протесту, влада включила задню. Той же Кравчук заявив, що Україна ніколи не погодиться на інспектування позицій морської піхоти на умовах бойовиків, бо ті відразу ж після згоди нашої влади на перевірку докорінно змінили умови домовленостей. Зокрема, почали вимагати обстеження додаткових точок, а ще підписати спільний протокол під об’єктивами журналістів. От якщо на попередніх умовах, де значаться лише Шуми, то тоді, мовляв, можна. Так і хочеться сказати: «Леоніде Макаровичу, та за будь-яких домовленостей інспектування українських позицій ворогом — це приниження наших захисників. Не віриться, що ви цього не розумієте. Але тоді що вас спонукає до такого ганебного кроку?».

Та й не задля встановлення миру просуває Кремль це спільне інспектування. Невже в переговірників бракує смальцю зрозуміти: окупантам потрібно, аби увесь світ бачив, що Україна веде перемовини з «ЛНР»-«ДНР», а Росія тут нібито ні при чому. Путіну конче потрібно, аби з РФ та з його особистого оточення зняли санкції, накладені за агресію проти України. Але кінцева його мета — знищення Української держави й українців, які, на його думку, не мають права існувати та жити, як їм хочеться. Тому й висуваються абсурдні, принизливі умови. Виконаємо їхні умови, які не можна виконати, а відтак з’являться ще більші. Це як у Чехословаччині 1938 року, коли Гітлер, аби окупувати державу, радив нацистам із Судетів ставити перед чеським урядом вимоги, котрі неможливо виконати.

Як на мене, то, пообіцявши швидко закінчити війну, Зеленський заковтнув гачок, з якого важко зірватися. Тому він, напевне, і погоджується на умови Кремля, аби досягти миру, який Путіну геть не потрібний.