Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.

Діалоги... з текстом і підтекстом

Любов ІВАНІВА.

с. Новоукраїнка

Березнегуватського району

Миколаївської області.

Мама приміряє перед дзеркалом нову сукню. Маленький синок:

— Мамуню, це тобі татко купив таку гарну?

— Ні, синку, якби я на тата надіялась, то ні сукні, ні тебе на світі не було б.

* * *

— Татку, а навіщо тобі мама?

— Навіщо, навіщо, щоб життя медом не здавалося.

* * *

— Як ти собі такого класного кавалера відшукала?

— Просто. Я йому сказала: «Тобі не завжди в житті так поталанить».

* * *

Жінка чоловіку:

— Завтра 20 років, як ми одружилися. Як відзначатимемо?

— Хвилиною мовчання.

* * *

Схвильована мама телефонує сімейному лікарю:

— Лікарю, мій синочок наївся піску. Що мені робити?

— Стежити, щоб тепер ще не наївся цементу та не напився води.

* * *

Їдуть куми на риболовлю.

— Куме, ти взяв горілку?

— Та ви що, куме, як таке можна забути.

— А закуску?

— О, як же без закуски, не забув.

— Стоп! А ми ж вудки забули.

— Е-е, куме, вертатися — то погана прикмета...

* * *

— Миколо, ти живеш по закону чи по совісті?

— По ситуації, люба, по ситуації.

* * *

— Мені вже за 30, а почуваюся, як у 18!

— Все такий же бадьорий, енергійний, працьовитий?

— Все такий же без житла, без грошей і без роботи.

* * *

— Наталю, я, напевно, захворів, заклало ніс.

— Ну і що?

— Тепер на нюх недоберу: чи то ти свиням вариш, чи то мені його їсти.

* * *

— За 10 років подружнього життя ми з жінкою лише один раз вийшли вдвох із будинку.

— Напевно, ходили разом у кіно чи в театр?

— Ні, у нас сталася пожежа.

* * *

— Де працює твій чоловік?

— Та, Зіночко, у нього сидяча робота.

— Яка?

— Він тільки-но знову відсидів 10 років.

* * *

— Ти мене любиш?

— Буває, коли дуже нап’юся.

* * *

— Галю, ти, часом, не бачила, хто вбив мою білу курку?

— І не бачила, і не чула, і взагалі, хай не гребеться на моєму городі.

* * *

— Куме, чи багато вам треба для повного щастя?

— Мало, куме, мало. Але щоб в інших його було ще менше.

* * *

Учитель:

— Діти, назвіть три причини, через які ви дуже любите школу?

— Червень, липень, серпень.

* * *

Мама сидить на дивані й гортає журнали, усміхається, про щось мріє.

— Мамо, я хочу до вбиральні!

— А я в Париж, синку!