• Зелена аптека «Сільських вістей»

Лікувальні властивості зизифусу китайського

Оксана СКИТАЛІНСЬКА,

дієтолог.

ЗИЗИФУС, унабі, ююба, грудна ягода — все це назви китайського фініка цзао. Цей кущ (або дерево) характеризується швидким дозріванням плодів і стійкістю до посушливої погоди. М’якоть фініка дуже поживна, багата на цукри, вітаміни, має лікувальні властивості. У китайській медицині використовують також коріння і кору фінікового дерева.

Плоди цзао з білою та солодкою м’якоттю до остаточного дозрівання накопичують значну кількість вітаміну С — 700-900 міліграмів. Це вдвічі більше, ніж у чорній смородині. Єдиний недолік у тому, що плоди довго не зберігаються. Аби зберегти харчові та лікувальні властивості, їх опускають на 1-2 хвилини в окріп і відразу ж охолоджують. Це вбиває певні ферменти, які псують свіжі плоди. У висушених «оброблених» фініках уміст вітаміну С підвищується, досягаючи рівня 1500-2000 міліграмів.

Плоди дозрівають у кінці вересня — на початку жовтня. Їх залишають в’ялити безпосередньо на дереві, а потім просто струшують. Урожай — до 30 кілограмів із дерева. Сушені плоди цзао зберігають два роки. З китайських фініків готують компоти, сиропи, джеми, підливу та напої. Їх споживають свіжими, сушеними, вареними з рисом або пшоном, консервованими, додають у супи і каші.

Цілюща дія грудної ягоди при хворобах печінки, шлунка, легень, нирок описана ще в медичних трактатах Авіценни. Таджики п’ють відвар із плодів для підвищення життєвого тонусу. В поєднанні з іншими засобами фініки справляють позитивний вплив при гіпертонії, хоча, як це не дивно, не містять рутину — основної речовини, що знижує артеріальний тиск. Натомість у них є катехіни і лейкоантоціани, які активно сприяють зміцненню стінок капілярних судин і зменшують їх ламкість.

Плоди цзао використовують у китайській і корейській традиційній медицині як антистресові ліки. Їх подрібнюють на порошок і застосовують у невеликих дозах для заспокоєння нервів і очищення крові.

Листя китайського фініка впливає на ритміку серцево-судинних процесів, знищує деякі патогенні мікроорганізми. А плоди зміцнюють волосся, перешкоджаючи його випадінню.

І свіжі, і в’ялені фініки використовують як самостійну закуску, а також як солодощі до чаю. Вони бувають червоні або чорні (у Китаї називають «хунцзао» і «хейцзао» відповідно). Їх обкурюють димом, щоб поліпшити смак. У Китаї і Кореї солодкий чайний сироп, виготовлений із плодів, продають у скляних глечиках, у вигляді консервованого концентрату або в чайних пакетиках.

Життя кущів і дерев зизифусу триває 100 і більше років, але період плодоношення обмежений — до 50. Він полюбляє хороше освітлення, тому велика кількість сонячних променів буде тільки на користь; щодо ґрунтових умов, то ця рослина залюбки розвивається на землях із незначним умістом гумусу. Посухо- та вітростійкість — ще дві позитивні риси, притаманні зизифусу.

Він здавна культивується в Китаї і зберігає там лідерство серед плодово-ягідних культур, відомих цінними лікарськими та харчовими властивостями. У дикому вигляді поширений у південних широтах Європи й Азії, в Японії, Австралії, в горах (Кавказ, Гімалаї). Зизифус зараховують до п’ятірки найцінніших лікарських плодових культур світу. І сьогодні його вирощують у багатьох країнах світу, в тому числі й в Україні.

Слава про лікувальні якості фініка передавалася з покоління в покоління завдяки висловлюванню тибетських лікарів: «Хто вживає унабі, той не звертається до лікаря». Цілющі властивості мають квіти, листя, плоди, насіння, кора коренів рослини. Плоди багаті на клітковину, цукри, дубильні речовини, жирну олію. До їхнього складу входять органічні кислоти: яблучна, винна, фолієва, бурштинова, зізіпінова. Винятковість зизифусу обумовлена також наявністю в його плодах і листі значної кількості вітаміну С, вітамінного комплексу (А, групи В, К, Р), мінералів (калій, кальцій, залізо, мідь, цинк, марганець, натрій, магній, фосфор), а ще кумаринів, флавоноїдів, смол.

Це природне джерело краси, молодості та здоров’я. Рослина допомагає при гіпертонії, зміцнює судини, регулює роботу серцево-судинної системи. Її застосовують при лікуванні ангін як загальнозміцнювальний засіб, що підвищує імунітет і справляє регенеруючу дію. Ефективна також при безсонні. Крім того, діє як легке проносне, допомагаючи вивести з організму різні токсини, солі важких металів (ртуть, свинець, мідь), радіоактивні ізотопи. Плоди помічні при лікуванні жовтяниці у новонароджених. Чай із листя, насіння і корінців поліпшує роботу травної системи.

Не рекомендується вживати грудну ягоду людям, які страждають від низького артеріального тиску, вагітним, а також у разі індивідуального несприйняття організмом.

Користь китайського фініка дуже велика, до того ж плоди його є чудовим харчовим продуктом. Тому він заслуговує на більшу увагу, а культивування його не повинно обмежуватися теплими кліматичними зонами. Останні десятиліття рослина зацікавила садівників-любителів північних регіонів, зокрема й українців. Уже є досвід її вирощування в помірному кліматі. Для цього використовують рослини з ранніми термінами дозрівання. Серед нових селекційних сортів найвідоміші Южанин (ранньостиглий, неколючий, найбільш великоплідний сорт, Таджикистан), Конфетний (надранній, високоврожайний, десертний сорт, Україна), Синіт (над­ранній, високоврожайний сорт універсального використання, Україна), Та-Ян-Цзао (ранній, неколючий, середньоврожайний, безкісточковий, великоплідний сорт, Китай). Усі вони витримують зниження температури до мінус 26 градусів, добре розвиваються навіть при незначній кількості опадів. Стійкі до різноманітних захворювань і шкідливої дії комах.

Для вирощування саджанців необхідно вибирати сонячну незатінену ділянку з добре дренованим ґрунтом. Ця культура любить незасмічені, легкі суглинисті землі. При достатній кількості вологи в ґрунті урожайність зизифусу значно зростає. Навесні садити його потрібно у квітні і навіть на початку травня, коли настає тепло. Саме потепління стимулює вегетативний розвиток цієї культури. У разі осінньої посадки обирають період за 20 і більше днів до замерзання ґрунту, щоб рослина встигла прижитися. Слід враховувати, що саджають кущі відразу на постійне місце зростання. Це пов’язано зі швидким розвитком їхньої кореневої системи. Першого року життя саджанці обрізати не рекомендується, оскільки їхня вегетація в цей період ще не досить інтенсивна.

Цзао можна розмножувати й насінням. Для цього його потрібно попередньо скарифікувати та стратифікувати. Період стратифікації — місяць. Відібране з осені насіння заливають на одну годину гарячою водою, а потім загортають у мокру тканину і вкладають у пластиковий пакет (контейнер), щоб уникнути висихання. Оптимальна температура середовища для проростання насіння плюс 20-25 градусів. При цьому слід регулярно оглядати насіння й за необхідності промивати, щоб запобігти появі цвілі.

Коли ґрунт прогріється до 10 градусів і вище (середина травня), пророщене насіння поміщають у лунки по 2-3 штуки на глибину 5 см. Відстань між майбутніми дорослими рослинами не повинна бути менш як 4 м, оскільки вони не люблять затінку. Після висадки насіння не можна допускати висихання ґрунту в цьому місці. З часом підрослі рослини сформуються в кущ. Щоби плоди були екологічно чисті, бажано поблизу них не розташовувати культури, які вимагають хімічної обробки.