• Екологічна панорама

_{Холодний Яр — місце сили}

 Олена КОЩЕНКО.

НА Черкащині ініціювали створення національного природного парку «Холодний Яр» площею 7 тисяч гектарів. «Холодний Яр — це те місце сили, яке у багатьох людей асоціюється не лише з героїчною історією, а й з унікальними ландшафтами та біологічним різноманіттям…», — сказано у листі до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, який підписав очільник області Сергій Сергійчук.

Пропонована до заповідання територія включає півтори сотні цінних природних, історичних, археологічних, культурних об’єктів. Серед них — урочище «Атаманський парк», ботанічні заказники, гідрологічні пам’ятки і, звичайно ж, комплексна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Холодний Яр». Ця територія загалом є ареалом 467 видів судинних рослин, 215 видів грибів, 32 видів ссавців та 143 — птахів. Особливої уваги заслуговують популяції підсніжника складчастого, цибулі ведмежої, бруслини карликової, булатки довголистої, тюльпана дібровного, любки дволистої, гніздівки звичайної та інших.

_{Труїть ріки аміак}

НЕЩОДАВНО на Прикарпатті, у басейні Дністра, стався масовий мор риби. Великої шкоди екосистемі, за даними Держрибгоспу, було завдано поблизу села Мошківці Калуського району Івано-Франківської області. Там масово поспливали голічерева щуки, головні, коропи, карасі сріблясті, верховодки, плітки, окуні, гірчаки, слижі європейські, а також червонокнижні вирезуби та марени…

Після широкого розголосу, здійнятого місцевими екологами у соціальних мережах, почалося розслідування. Коли проби поверхневих вод із Дністра передали для дослідження, з’ясувалося, що вміст аміаку в шість разів перевищує допустимий показник. Пізніше поблизу села виявили ще кілька ділянок із мертвою рибою, а також джерело ймовірного витоку забруднених стоків — скидну трубу одного із місцевих підприємств. Представники останнього, а це «Карпатнафтохім», поки що заперечують свою причетність до цієї події. Втім, місцеві мешканці стверджують, що така ситуація тут спостерігається не вперше. Просто досі подібні факти замовчувалися.

_{Курятина з пробірки}

ЦЕ ТАКИ сталося: державне агентство з продовольства Сінгапуру видало перший на Євразійському материку дозвіл на продаж штучного м’яса. Йдеться про курятину від американської компанії Eat Just, яку створили у лабораторних умовах спеціально для серійного виробництва. Спершу штучне м’ясо під брендом Good Meat з’явилось у закладах громадського харчування острівної азійської країни (це страва «куряча грудинка, обсмажена у панірувальних сухарях»), а незабаром почне продаватись у продовольчих крамницях.

Щоби створити курятину в пробірці, біоінженери взяли клітини птахів шляхом біопсії, а потім культивували їх у біореакторах, з’єднавши із запатентованою сумішшю білків, амінокислот, мінералів, цукрів, солей та інших речовин. «Наш продукт за поживністю не поступається звичайному м’ясу. Проте у нього є перевага, яка полягає в тому, що при виробництві не використовуються антибіотики. Ми їмо м’ясо тисячі років, і кожного разу, коли ми їли його, нам доводилося вбивати тварину — до цього часу. Нарешті можна зупинити вбивство невинних птахів і звірів», — так прорекламували свій товар самі виробники. Щоправда, культивована у лабораторії курятина втричі дорожча за звичайне м’ясо. Хай там як, але нині в кафе і ресторанах Сінгапура справжній ажіотаж, адже всі хочуть скуштувати, яка ж вона на смак — курятина з пробірки?

_{Відколовся шматок льодовика}

В АНТАРКТИДІ на острові Галіндез, де знаходиться українська станція «Академік Вернадський», відколовся край від льодовика Woozle Hill. Як повідомляється на сторінці Національного антарктичного наукового центру, тріщина в цьому місці була вже давно, науковці постійно спостерігали за льодовиком. Проте в цьому районі такий масштабний відкол стався вперше.

«Вивчення природної криги в Антарктиді — один із постійних напрямів досліджень українських полярників. Ці дослідження є важливими, адже льодовики, як і, приміром, пінгвіни чи щучник, «розповідають» про зміни клімату в усьому світі», — наголошують у науковому центрі. Водночас полярники проілюстрували ще одну з таких знакових змін. Неймовірно, але факт: в Антарктиді з’явилися комарі, витривалі до полярних морозів! Українські вчені почали досліджувати і цей природно-кліматичний феномен.

_{Відмовились від послуг агресора}

НАЦІОНАЛЬНА атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 21 грудня завершила будівництво першої черги Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) вартістю близько 2 млрд грн. Це означає, що вже з нинішнього року НАЕК повністю відмовиться од відправки відпрацьованого ядерного палива з атомних електростанцій на зберігання у РФ. Досі ж велося саме так. Послугами російських компаній зі зберігання ВЯП не користується лише Запорізька АЕС. Її відпрацьоване паливо складується в пристанційному сховищі сухого контейнерного типу, що стало до ладу 2001 року.

Відмова вивозити на тимчасове зберігання і переробку в РФ паливо українських АЕС дасть змогу «Енергоатому» заощадити $150-200 млн на рік.

_{Ще й маски та латексні рукавички}

ПАНДЕМІЯ COVID-19 може спричинити неймовірне забруднення океану. Адже тепер до пластикових відходів додалися одноразові маски та латексні рукавички. Так, із масок, виготовлених у всьому світі 2020 року (лише офіційно їх було вироблено понад 52 мільярди штук) приблизно 2 мільярди вже потрапили в океани. Це від 4680 до 6240 тонн сміття! Такі дані оприлюднили дослідники з міжнародної організації Oceans Asia.

Маски роблять з поліпропілену — тонких волокон пластику. Як пояснили науковці організації, цей предмет розпадається у воді на мікроскопічні шматочки пластику. Вони можуть залишатися в океані упродовж сотень років, забруднюючи дику природу, загрожуючи безпеці та якості харчових продуктів, здоров’ю людей.