Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.

Теща ласкава пече млинці без сала

Володимир КОЛОДІЙ.

с. Вільховатка

Чутівського району

Полтавської області.

— Звісно, зятю, у тебе має бути своя точка зору. І зараз я тобі її повідомлю...

* * *

Досвід — єдина річ, якою люди охоче діляться.

* * *

Два приятелі розмовляють:

— Де твоя теща?

— У Мінську.

— Що ж, «Мінськ» — хороший холодильник, місткий.

* * *

Приходить додому зять п’яний. Теща на кухні миє посуд. Він кулаком по столу:

— Хто в домі господар?

Та сковорідкою його по голові. Відключився. Лежить на підлозі. Заходить сусідка:

— А що це ваш Женько посеред кухні лежить?

— Господар! Де хоче — там і лежить.

* * *

Зять нарізає ковбасу. Заходить теща:

— Синку, і мені відріж.

— Та що ви, мамо, я так тонко не зможу.

* * *

Захворіла теща... Температура, нежить, горло болить!

— Мамо, може, «швидку» викликати?

— Втримайся від цього, зятю! Ось я залізла під ковдру і дихаю відвареною картоплею... А про всяк випадок прихопила виделку, грибочки і горілочку... Сподіваюсь, допоможе!

* * *

Теща в мене не зла, але з дуже розхитаними нервами!

* * *

Навряд чи знайдеш ліпшого друга, ніж твоя теща. Тільки вона за спиною про тебе говорить лише добре, а в обличчя — який ти йолоп.

* * *

Коридор лікарні був настільки довгий і світлий, що теща про всяк випадок перевірила пульс...

* * *

Із листа:

«Дорога мамо! Звісточку про ваш приїзд отримали. Чекаємо. Все інше у нас добре.

Люблячий вас зять».

* * *

Сім’я вечеряє, зять до тещі:

— Вам, Станіславівно, грибочків покласти?

— Ні, дякую, я гриби тільки збирати люблю, — та у відповідь.

— Як побажаєте... Можу й по підлозі розсипати.

* * *

Зять тещі:

— Мамо, я так мрію купити вам плиту.

— Електричну?

— Ні, гранітну.

* * *

— Підкладай, зятю дорогий, грибочки, підколюй, не гидуй, — запрошує теща гостя.

— А ви чом не їсте?

— Та що ти! Гриби — це ж серйозна страва. Завжди повинен залишитися хтось із тих, хто їх не їв...

* * *

Ось такі обереги: «В моїй родині вдень нас оберігає Бог, а при вечері — теща».

* * *

А теща сказала зятеві: «Запам’ятай, любий! Як я 8 Березня зустріну — так ти рік проведеш!»

* * *

Теща проковтнула 50 копійок. Дріб’язок, але приємно.

* * *

Брелок — це така маленька річ, яка дозволила моїй тещі загубити всі ключі одночасно.

* * *

Лікар чоловікові:

— Невроз вашої тещі не страшний, із ним вона проживе ще 100 років.

— Лікарю, а я?..