|
|
|||||||
|
||||||||
|
||||||||
| ||||||||
Весела світлицяГосподар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО. |
Версія для друку До списку статтей
Сміливець Пилип ЮРИК. м. Запоріжжя. За столом в кав’ярні Заєць Затремтів, як жовтий лист, Бо до нього підсідає Пити каву хижий Лис. Погляда на Зайця скоса Та як гаркне: — Ну то як?! — І вухатому під носа Підсува тяжкий кулак. Заєць із кав’ярні спритно Геть п’ятами накивав, У норі сховався миттю Серед лісових гущав. Підтягнувши шаровари, Вгамувавши переляк, Кулаком об стіл ударив І верескнув: — А ніяк! * * * Є сміливців достобіса З заячими рисами, Що відверто можуть пискнуть Тільки за кулісами. Далекоглядний кіт Казкову Рибку злапав Кіт. Вона його до сліз благала, Пів тонни риби обіцяла, Мишей пів сотні на обід. — Не вірю я тобі, Карась! Нехай дурні ковтають слину, Мене ввести в оману зась! — Промовив Кіт і з’їв Рибину. * * * Мораль за вуха не тягти: Такі ж і в уряді Коти. Хвалько Крикнув Півень: — Кукуріку! Нанесу яєць без ліку! — Гав! Куди ото він гне? Зніс би вже хоча б одне, — Обізвався Пес Бровко. — Нанесу! Кокококо! Кури заздритимуть дуже! Сів на сідало, натуживсь — Ледь не трісне голова. А яєчка — чорта з два. Півник гребенем трясе: — Кукуріку! — та й усе... Змія та Вивільга Змія на Вивільгу шипіла, Що та співає — не шипить. — Роби отак, як я — уміло, А ні, тоді замовкни, цить! Бо ненароком ще проснеться Від твого свисту мій онук! Версія для друку До списку статтей | Кожне сільце має своє слівце Валентина БУГРІЙ. м. Долинська Кіровоградської області. Велика річка тече тихо, розумна людина не підвищує голос. Одна крапля обману псує океан довіри. Вчинки говорять більше, аніж слова. Мовчання — це кращий спосіб уникнути скандалу. Потрібні слова в потрібнім місці можуть змінити життя. На свіжий цвіт і бджола сідає, а зів’ялий обминає. Дружити можна з багатьма, довіряти — окремим, вірити — лише собі. Бідним бути не соромно, соромно — не працювати. Зрадники славу кинули під лаву. І погана слава має крила. Слава не поляже, а про себе розкаже.
|