|
Версія для друку На головну Загострення на фронті: провокація чи наступ? Михайло ГУБАШ. |
Korrespondent.net |
14
лютого з передової — чергова трагічна звістка: на Донбасі неподалік
Новолуганського внаслідок підриву на вибуховому пристрої загинули троє наших
десантників із 81-ї бригади ДШВ. За кілька днів до цього ще двоє українських
захисників полягли від кулі снайпера, а двоє дістали поранень. Трохи раніше, 6
лютого, — четверо поранених і двоє загиблих. ЗАГАЛОМ від
початку року Українська армія втратила вже 11 загиблими. При цьому шість — від
куль ворожих снайперів, п’ять — од підривів на «невстановлених вибухових
пристроях». Що це — чергові провокації ворога чи початок нової великої війни? Аби
відповісти на це запитання, згадаймо, що передувало такому загостренню на
фронті. На початку лютого глава зовнішньополітичного відомства Європейського
Союзу Жозеп Боррель здійснив візит до Москви. Зробив він це саме в той час,
коли в Європі обговорювали нові санкції проти російських вищих чиновників і
магнатів за переслідування Олексія Навального і придушення мирних акцій
протесту. Але, на думку критиків Борреля, те, як він виступив у Москві і що
говорив, дозволяє назвати його візит катастрофічним провалом. Зокрема, й тому,
що від свого російського колеги Лаврова високопоставлений чиновник ЄС дістав на
горіхи по повній. На підсумковій прес-конференції глава МЗС РФ вилаяв Євросоюз,
назвавши його ненадійним партнером, і запевнив, що Росія готова до розриву
відносин із ЄС у разі нової спроби накласти на неї санкції. Мовляв, чхали ми на
вас і ваші санкції, тож робитимемо, що захочемо. Втім, хто б сумнівався? Крім
наївного іспанського міністра-соціаліста Борреля… Не менш
відвертим виявивсь і Володимир Путін під час «неформальної» зустрічі з
головними редакторами російських ЗМІ 10 лютого. Він запевнив Маргариту Симоньян
із Russia Today, що «Росія Донбас не залишить». Коротко і зрозуміло — без
будь-яких інших коментарів та пояснень. Тобто з його слів випливає, що навіть
після виконання мінських домовленостей в українському трактуванні (спершу
кордон, затим вибори і т. д.) та реінтеграції окремих районів Донецької і
Луганської областей до складу України Росія намагатиметься використовувати
ОРДЛО України як важіль упливу на зовнішню і внутрішню політику Києва. Що за цим
усім стоїть? В обох випадках — і з Євросоюзом, і з тимчасово окупованою
частиною Донбасу — РФ уже розуміє невідворотність санкцій і діє на
випередження, демонструючи власні силу і свавілля. Як завжди. Грубо кажучи,
«бере на понт». Україні це
потрібно враховувати, плануючи подальші дії і кроки на шляху до визволення і
реінтеграції — спочатку Донбасу, а за ним і Криму. Себто не варто «вестися» на
подібні заяви кремлівської верхівки, а розуміти, що нас беруть на арапа. Не
піддаватися на провокації. Бо у Кремлі про свої справжні наміри наперед не
повідомляють. Як мовиться, не бійся собаки, що гавкає, а бійся тієї, яка мовчки
кусає. Що ж
конкретно робити і як реагувати Україні на загострення на лінії фронту? Тут
головне не панікувати. Потрібно усвідомлювати, що перемир’я не значить сталий
мир, що позиційна війна триває: ведуться інженерні заходи на посилення власних
позицій, діють диверсійні групи, працюють снайпери. Утім,
більшість військових експертів сходиться на думці, що найближчим часом складні
погодні умови навряд чи сприятимуть активним бойовим діям. Але навесні вони
ймовірні, а їхній перебіг напряму залежить від реагування Українського війська.
«Якщо відповідь українського воїна стане смертельно болючою для ворога, то й
рівень зазіхань окупанта стане значно скромнішим», — вважає військовий експерт,
ексспікер Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов. На його
переконання, сьогодні є лише два шляхи досягнення миру. Один — неприйнятний —
капітуляція перед Кремлем. Інший — посилення оборонних спроможностей нашої
держави, зокрема за рахунок зміцнення Української армії, розвитку вітчизняного
оборонно-промислового комплексу та формування потужної військово-дипломатичної
коаліції проти країни-агресорки. «Інших варіантів немає», — наголошує експерт. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
У квітні — ринкова ціна ЧитатиВ ОФІСІ президента підтвердили, що
фіксована вартість газу для населення на рівні 6,99 грн за кубометр діятиме до
кінця березня. Після цього країна повернеться «у стан нормального
функ-ціонування ринку». Перед Міненерго поставили завдання навести лад у
галузі, щоб не доводилося вдаватися до подібних обмежень, тобто до регулювання
ціни, наступного року: системно розглянути роботу держрегуляторів, посилити
боротьбу зі створюваними монополістами бар’єрами та створити єдину базу
споживачів послуг.
Ситуація, як і раніше, критична ЧитатиУКРЕНЕРГО повідомляє: станом на 14 лютого
запаси вугілля на ТЕС скоротилися до 33% від мінімально необхідного обсягу та
становлять 313,3 тисячі тонн. Наприкінці минулого тижня порівняно з його
початком газового поменшало на 20% (-47,9 тис. тонн), антрацитового — на 16%
(-23,1 тис. тонн). Стрімко танути запаси палива почали з листопада минулого
року, і відтоді зменшились у вісім разів (газового — в 11,1 разу, до 192,2 тис.
тонн, антрацитового — в три рази, до 121,2 тис. тонн). Понад половина обсягу
(166 тис. тонн) зосереджена лише на двох ТЕС — Луганській та Слов’янській. Крім
того, велика кількість блоків теплоелектростанцій і теплоелектроцентралей
відключена через аварійний ремонт або відсутність палива (станом на ранок 15
лютого із цих причин не працювали 19 блоків ТЕС сумарною потужністю 6270 МВт).
В Укренерго б’ють на сполох: «Ситуація із запасами вугілля залишається
критичною».
Перелік ліків розширився ЧитатиАЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВА кислота,
ніфедипін та варфарин — ці препарати (а також 24 їх торговельні назви) відтепер
включені у програму «Доступні ліки». Ці медикаменти призначають пацієнтам для
профілактики інсульту та інфаркту, в тому числі людям, які вже їх перенесли.
Відтак станом на 17 лютого в оновленому переліку міститься 297 лікарських
засобів. 93 з них повністю безкоштовні. Найбільша кількість медикаментів
препарату метформін — 37 позицій. Його виписують пацієнтам із діабетом ІІ типу.
У програмі беруть участь 1109 аптек.
Харчі дорожчають ЧитатиОДНА з найбільших торгових мереж
повідомила, що починаючи з листопада цукор подорожчав на 11%, борошно — на 18%
(очікується ще на 10%), макаронні вироби — на 13%, гречка — на 10%, горох — на
15%, молоко — на 5-10%, масло — на 5%, яйця — аж на 50%. При цьому ціни ростуть
не тільки для роздрібних покупців — для оптових теж. У Торгово-промисловій
палаті кажуть, що за останні пів року вартість пшениці, жита, кукурудзи на
внутрішньому ринку зросла за всіма позиціями з 3,7-4,7 тис. грн до майже 9 тис.
грн за тонну. А саме на зерно припадає близько 60% собівартості одного яйця.
Внутрішні ціни на цукор на 30-40% перевищують світові… Дорожнеча також збільшує
інфляцію.
Назад до адаптивного ЧитатиГЛАВА МОЗ М. Степанов пропонує продовжити
карантин до 30 квітня. А очільник уряду Д. Шмигаль заявив, що Україна
повернеться до адаптивного з наступного тижня. Як і минулого разу, країну
ділитимуть на чотири рівні епідемічної небезпеки (різноколірні зони), кожен із
яких має чіткі обмеження, критерії і визначення. Тим часом упродовж доби, 17
лютого, коронавірус виявлено у 6237 осіб (із них 413 дітей та 276
медпрацівників) — значно більше, ніж фіксувалось останнім часом. Довелося
госпіталізувати 2222 хворих, одужали 5225 чоловік, померли 163. Загалом
COVID-19 уразив 1 287 141 особу, із них 1 134 120 одужали, 24 852 не змогли
його побороти.
Знайшли сімейний затишок ЧитатиУ ТЕМНІ часи, кажуть, добре видно світлих
людей. Це можна підтвердити хоча б таким прикладом. Протягом минулого року, в розпал
пандемії коронавірусу, за даними Мін’юсту, в Україні на 43% зросла кількість
усиновлень. Знайшли родини 2047 дітей. Із них 1890 неповнолітніх усиновили
громадяни України, 18 — жителі країн СНД, 139 — інші іноземці. Для порівняння,
позаторік було всиновлено 1419 дітей — це на 61 дитину більше, ніж 2018-го.
Також зафіксовано 36 випадків скасування всиновлення.
Купив і зареєстрував ЧитатиУРЯД спростив процедуру придбання
транспортного засобу. Тепер зареєструвати машину та одержати повний комплект
документів можна в автосалоні, без відвідування сервісного центру МВС. До речі,
торік українці придбали 85,5 тисячі нових легкових автомобілів. Це на 3% менше,
ніж позаторік. Хоча у грудні 2020-го було куплено і зареєстровано 9801 авто —
рекордна для кризового року кількість і на 7% більше, ніж у грудні 2019-го.
Загалом минулого року в Україну ввезли майже 200 тисяч іномарок. Відтак середня
вартість нової машини зросла до 19,3 тисячі доларів (позаторік вона становила
18,9 тисячі).
У столиці дихати важко ЧитатиКИЇВ не можна назвати промисловим
гігантом, де сотні заводських труб безупинно димлять, отруюючи повітря навколо.
Однак з екологією в ньому все ж негаразд. Станом на ранок 18 лютого Київ
перебував у десятку найбрудніших міст світу. Наша столиця розташувалася там на
восьмій позиції. Із 9-го по 15 лютого у повітрі фіксували перевищення гранично
допустимих концентрацій діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту та
формальдегіду. Антирейтинг найбрудніших міст очолює Лахор (Пакистан), за ним
іде Делі (Індія). До речі, показники забруднення повітря у столиці України
вищі, ніж у Мумбаї (Індія).
|