Архів
П’ятниця,
19 лютого 2021 року

№ 13 (19861)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Весела світлицяНаша поштаСоняшник
  Версія для друку          На головну
  • Скарби рідного краю

Джерело Марія

Віктор ЗЕЛЕНЮК.

Вінницька область.

У центрі села Борівка, що на Вінниччині, є унікальна природна пам’ятка — невеличке озерце, яке ніколи не замерзає. Вода в ньому взимку тепла, а влітку — холодна. Звідси і давня назва водойми — «Теплиця». Це облюбоване місце зимівлі білих лебедів-красенів і диких качок, а для місцевих жителів — басейн просто неба, де вони гартують своє тіло купанням будь-якої пори року.

ХОЧА так було не завжди. У 1970-х роках минулого століття в когось із тутешніх керівників з’явилася ідея почистити від мулу «Теплицю», а от доступитися до наповненого озера не знали як. І щоб його осушити, вирішили закидати мішками з піском потужне джерело, звідки ключем била вода. Та всі спроби виявилися марними, озеро не пересохло — джерело відродилося десятками менших. Природа вкотре показала, що вона сильніша від людей. Озерце не почистили, а селяни почали захаращувати береги різним побутовим непотребом. Стихійне сміттєзвалище проіснувало, поки Василь і Лідія Мартиші, які проживали неподалік, не заходилися вручну розкопувати засипане джерело.

— Ми побачили старання своїх земляків і негайно прийшли їм на допомогу, — розповідає директор Борівської школи І-ІІ ст. Олександр Попов. — Це було влітку 2007 року. Все село узялося відроджувати «Теплицю». З прибережної зони зібрали та вивезли вісім вантажівок сміття. Діти і дорослі взяли участь в акції «Джерело». Вони посадили 280 саджанців берези, сосни, туї, ялівця, самшиту. Директор СТОВ «Росія» Сергій Романович Годз активно долучився до впорядкування довколишньої території та узявся до поглиблення озера технічними засобами.

Коли результати колективної роботи отримали певні обриси, громада села вирішила назвати відновлене джерело іменем Марія, на честь дівчини-панянки, яка колись одужала завдяки вживанню помічної води з нього. За основу було взято розповідь місцевої довгожительки Федори Гнатівни Звірик.

— Із семи років я працювала в маєтку пана Маньковського, підмітала доріжки в парку, доглядала квіти, — згадувала 98-річна жінка. — Від челяді дізналася, що у нього була донька Марія, яка страждала на шлункову хворобу. Довгий час її лікували варшавські лікарі, але безрезультатно. Хтось із лакеїв запропонував удосвіта босоніж ходити до джерела та з молитвою омиватись і пити воду з нього. Кілька місяців дівчина виконувала цю пораду, і сталося диво — вона повністю одужала. Відтоді челядь носила воду із цього джерела і для пана. Та й сільські люди ним користувалися…

Багато старожилів села розповідали, що ще були непоодинокі випадки одужання людей, які омивались та вживали воду з джерела.

10 років тому при Борівській сільській раді було створено комісію з благоустрою території навколо джерела Марія, до якої ввійшли тодішні депутати Чернівецької районної та Борівської сільської рад. Спонсорами, крім Сергія Годза, стали Тетяна Антонець і Віталій Бень. Спільними зусиллями їм вдалося вдихнути нове життя в місцеву пам’ятку природи і відстояти її перед зазіханнями деяких чиновників перетворити джерело Марія на прибуткову справу.

До джерельної води у людей вільний доступ, по неї приїжджають із довколишніх сіл і районів, а жителі села організували клуб зимового моржування, ядром якого є педагоги школи разом із її директором Олександром Поповим.

На фото автора: Сергій Годз біля джерела Марія.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
У квітні — ринкова ціна
Читати
Ситуація, як і раніше, критична
Читати
Перелік ліків розширився
Читати
Харчі дорожчають
Читати
Назад до адаптивного
Читати
Знайшли сімейний затишок
Читати
Купив і зареєстрував
Читати
У столиці дихати важко
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове