|
Версія для друку На головну Навіщо? Тому що... Михайло ГУБАШ. Днями
Президент Володимир Зеленський підписав закон про внесення змін до Податкового
кодексу, який передбачає зниження ставки податку на додану вартість із 20 до
14% за операціями з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції. ЙДЕТЬСЯ,
зокрема, про велику рогату худобу, свиней, молоко незбиране, пшеницю і жито,
ячмінь, овес, кукурудзу, соєві боби, цукрові буряки, насіння льону, ріпак,
соняшник та інші олійні культури. Подія
викликала неабиякий резонанс серед учасників та експертів аграрної галузі. Одні
вітають ці законодавчі зміни, інші гостро критикують. В Офісі президента
наголосили, що закон «спрямований на забезпечення підтримки
сільськогосподарського товаровиробництва в Україні, залучення інвестицій у
галузь і підвищення конкурентоспроможності вітчизняного сільського
господарства». «Це сприятиме підвищенню конкурентоспроможності української
агропродукції, ліквідації схем ухиляння від оподаткування, а також виведенню
значної частини економіки з тіні», — підтримав ідею і міністр економіки Ігор
Петрашко. Проте не всі
аграрії і науковці згодні з таким трактуванням. Ті, що проти, зазначається на
сайті AgroPolit.com, апелювали, мовляв, — це черговий ціновий реверанс у бік
великих агропереробників. Зокрема, соняшнику, а конкретно — компанії «Кернел» і
її власника агроолігарха Андрія Веревського. Як
прокоментував порталу президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід
Козаченко, через закон про зниження ставки ПДВ до 14% складна ситуація, яка
виникла у виробників борошна, ризикує перетворитися на катастрофічну: 50%
мірошників кажуть, що закриють виробництво. Вони і зараз ледь виживають, а якщо
запрацюють норми закону про зниження ставки ПДВ, до нас почнуть завозити
турецьке борошно, дешевше за українське. «До того ж у
нас і так сировинна країна. У нас виробництва з вищою доданою вартістю на
стадії зародку, а цим законом ми ризикуємо знищити конкурентну галузь
переробки», — вважає Козаченко. Ще раніше
економіст Борис Кушнірук попереджав, що від закону про зниження ПДВ на окремі види
агропродукції виграють лише великі агрохолдинги, а держава втратить мільярди. Навіть
голова профільного комітету Верховної Ради «слуга народу» Данило Гетьманцев
відкрито називає цей закон «лобістським». Розвиваючи сировинну галузь і
водночас створюючи дискримінаційні умови для переробної промисловості, влада
прирікає країну на статус постачальника сировини для економічно розвиненіших
країн. У ситуації,
коли влада свідомо дозволяє великому бізнесу платити менше податків,
представники середнього і дрібного бізнесу, як і українці, що працюють,
втрачають довіру до держави, віру в принцип рівності. «Адже ми не можемо однією
рукою виводити з тіні економіку і стверджувати, що «закон один для всіх», а
другою — давати пільги великому бізнесу?» — прокоментував рішення керівник
податкового комітету ВР. Доцент
Київської школи економіки експерт із земельних питань Олег Нів’євський вважає,
що зниження ПДВ призведе до погіршення стану господарства країни, скорочення
податкових надходжень та інвестицій, збільшення простору для зловживань із ПДВ
та корупції. За його оцінками, потенційні втрати такого рішення для бюджету
можуть сягати понад 1 млрд грн. До речі, Податкова служба оцінює втрати бюджету
через скандальне ново-введення в сумі 16 млрд грн. «Владі варто
більше фокусуватися не на ставках ПДВ, а на вдосконаленні системи
адміністрування та запобігання зловживань із цим податком», — підсумовує
експерт. Як бачимо,
попри стриманий оптимізм негативних очікувань від закону про зниження ставки
ПДВ із 20 до 14% набагато більше. Воно й не дивно, адже найкращий закон,
ухвалений із хорошими намірами, може розбитись об гострі кути української
бюрократії та розвиненого «схематозу». Що ж отримаємо насправді — дізнаємося
незабаром. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Викрутаси із тарифами Читати1 КВІТНЯ втратить чинність встановлена
державою ціна на газ для населення на рівні 6,99 грн за кубометр. Що людям
робити далі? В уряді кажуть, що постачальники визначатимуть фіксовану ціну на рік
для споживачів. Обіцяють, буцімто з річного тарифу можна буде будь-коли перейти
на місячний, а потім знову повернутися. Мовляв, таким чином люди
заощаджуватимуть, а ціна залишатиметься незмінною навіть після подорожчання
палива в опалювальний період. До речі, на скандального постачальника газу
«Лубнигаз», чиї викрутаси із тарифами на розподіл підняли кілька районів
Полтавщини на протест, Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах
енергетики та комунальних послуг, наклала 102 тис. грн штрафу. Причина —
неправомірне визначення річної замовленої потужності та припинення розподілу
палива споживачам. «Лубнигаз» також зобов’язаний до 25 березня надати НКРЕКП
письмові пояснення та підтвердні документи щодо відповідності системи
газопостачання житлового будинку проєктній та виконавчо-технічній документації.
Активний обіг грошей ЧитатиНАЦБАНК повідомляє, що впродовж минулого
року через системи переказу коштів (без урахування переказів, здійснених на банківські
рахунки, через карткові платіжні системи або через поштові відділення, а також
неформальними каналами) в межах України було переведено 255,2 млрд грн (майже
9,5 млрд дол.). Це майже на чверть, а саме на 23,6%, більше, ніж позаторік.
Загалом обсяг переказів грошей у межах країни зростає в останні кілька років:
за 2017-й — на 21,4%, 2018-й — на 24,3%, 2019-й — на 38,6%. Закордонних
переказів найбільше в Україну надійшло зі США, Італії, Ізраїлю. З України ж
найактивніше переказували гроші в РФ, Грузію та Азербайджан. Торік з-за кордону
традиційними та неформальними каналами надійшло 12 млрд дол. в еквіваленті
приватних переказів, з України — 842 млн дол.
Знову пожежа ЧитатиНА ПОЧАТКУ лютого в обласній інфекційній
лікарні Запоріжжя, де лікують хворих на COVID-19, у реанімаційному відділенні
трапилося займання, внаслідок чого загинули троє пацієнтів та лікар. В останній
день останнього зимового місяця подібна трагедія сталася на Буковині, в
Чернівецькій міській лікарні №1. Внаслідок пожежі загинули дві особи.
Держслужба з надзвичайних ситуацій повідомила, що пожежу спричинив спалах
кисневої труби. У поліції заявляють — імовірно, мало місце недотримання
пожежної безпеки пацієнтом медзакладу. Чернівецька прокуратура розпочала
розслідування. Водночас мер Чернівців Р. Клічук стверджує, що пожежа в лікарні
не пов’язана з електропроводкою і вибуху кисневого балона не було.
Таки почали вакцинувати ЧитатиВІД 24-го по 28 лютого проти COVID-19 прищепили
понад три тисячі чоловік. Як повідомляє МОЗ, вакцинація відбувається каскадним
способом, отже, у найближчій перспективі кількість провакцинованих осіб має
суттєво збільшитися. Щоправда, за словами головного санлікаря В. Ляшка, 25
лютого надійшли перші повідомлення про скарги на здоров’я після імунізації:
одне з Чернігівської області та шість із Черкаської. Але він стверджує, що
«вони всі несерйозні» й не треба панікувати. Глава уряду Д. Шмигаль запевнив,
що всі українці, які бажають вакцинуватися, зможуть це зробити до кінця року.
Тим часом за добу, 28 лютого, діагноз COVID-19 поставлено 4285 особам (з них
258 дітей та 93 медпрацівники). Госпіталізовано 1779 хворих, одужала 1701
особа, померли 68. За весь час пандемії коронавірусну хворобу виявили в 1 352
134 громадян, із них 1 171 724 українці одужали, 26 050 померли.
Промисловості нелегко ЧитатиЗА ДАНИМИ Держстату, в січні цього року
обсяги промислового виробництва знизилися на 4% порівняно з торішнім січнем.
Спад у переробній промисловості — на 6,5%, у добувній та розробці кар’єрів — на
3%. Водночас у галузі постачання електроенергії, газу та кондиційованого
повітря зафіксовано ріст на 3,2%. Загалом упродовж минулого року промислове
виробництво впало на 5,2% порівняно з позаминулим.
Комірне — непідйомне ЧитатиПЛАТФОРМА для роботи з відкритими даними
«Опендатабот» повідомляє, що торік було відкрито 342 232 провадження щодо
українців, які не оплатили компослуг. Це вполовину більше, ніж позаторік.
Стягувачі грошей переважно серед підприємств, що займаються забезпеченням
опалення. Зокрема, КП «Харківводоканал» має 12 378 боржників, КП «ЖИЛКОМСЕРВІС»
— 11 976 та ПОКВПТГ «Полтаваобленерго» — 9595 боржників. Правники повідомляють,
що людина визнається боржником щодо сплати за комірне в судовому порядку. Якщо
вона не виконує вироку суду, то потрапляє в реєстр боржників. Їй можуть
заблокувати банківські рахунки, вилучити в неї майно, а також обмежити виїзд за
кордон. Однак комунальні підприємства мають право припинити надання послуг
боржникам ще у досудовому порядку.
|