Наша пошта

У царині книжок і квітів

Людмила ШУНКОВА.

Київська область.

ОЛЬГА Пікуза з Малої Макарівки Іванківського району — чи не наймолодша сільська бібліотекарка. Родом вона з Русаків, а в сусіднє село переїхала після одруження. Вийшовши з декретної відпустки, влаштувалась працювати у місцеву книгозбірню, де вісім років тому була вакансія.

Почала свою роботу з наведення ладу в приміщенні. У цьому їй допоміг чоловік Андрій. Потім упорядкувала книжковий фонд, який налічує близько трьох тисяч примірників різножанрової літератури та ще періодичні видання. Читачів серед односельців чимало. І старшого віку, й молодь, серед яких і дочка Вікторія.

Робота Ользі Борисівні до вподоби. Частенько вона влаштовує в бібліотеці різноманітні заходи: майстер-класи, уроки історії, краєзнавчо-мистецькі та інформаційні години, книжкові виставки тощо. Організовує молоде покоління на благоустрій села, проведення різних свят. За активну культурно-освітню діяльність серед читачів, поширення краєзнавчих матеріалів Ольгу Пікузу нагороджено грамотою райдержадміністрації.

Хоча мешканців у Малій Макарівці небагато (всього 186 чоловік), трудова і бойова слава села вагомі. Підтвердженням цьому — документальна історія населеного пункту, грамоти ветеранів праці, матеріали Другої світової війни, зібрані в кімнаті-музеї при бібліотеці. Цю колись занедбану кімнату бібліотекарка зробила затишною, доповнила експонатами, предметами домашнього вжитку. Тепер сюди охоче заходять відвідувачі. Зокрема, багатьох приваблюють виставлені тут вишиті вироби сільських майстринь О. Яковенко, Г. Дивак, М. Куценко, В. Маслової, В. Яковенко, М. Гур’євої, М. Малевич. Є серед них і творчий доробок завідувачки бібліотеки.

Ще одне захоплення Ольги Пікузи — квіти. Вони скрізь: у вазонах на роботі та вдома, у палісаднику біля оселі, на клумбах коло книгозбірні. Квітами вона часто оформлює тематичні книжкові виставки тощо.

А ще Ольга Борисівна залюбки готує різні смаколики, пече пироги й торти. Адже за фахом вона кондитер. Закінчила вище комерційне училище Київського національного торговельно-економічного університету.

Холодної пори року клопоту сільській бібліотекарці додається. Газу в селі нема, тож доводиться самій топити грубку. Та жінка не нарікає. Головне, каже, щоб відвідувачам було затишно.