Наша пошта

Рівняйтеся на сумлінних поштовиків

Микола ЮРЧИШИН.

ПРИЄМНО читати листи, в яких передплатники не докоряють, а навпаки, дякують поштовим працівникам за їхню самовіддану працю. Ось що пише Галина Олексіївна Некрита із Нікополя Дніпропетровської області: «Сільські вісті» передплачую двадцять четвертий рік і останнім часом із прикрістю читаю, що в окремих сільських населених пунктах деякі зв’язківці недобросовісно ставляться до своїх обов’язків. На запити передплатників, чому їм не доставляють як слід газети, у грубій формі, можна сказати, по-хамськи фиркають в очі. Хочу, щоб такі невиховані поштовики навчилися робочого етикету в завідувачки 7-го поштового відділення зв’язку Нікополя Галини Молчанової. Вона особисто знає майже кожного свого клієнта і в період передплатної кампанії не забуде нагадати йому, аби той передплатив те чи інше видання. А роботу налагодила так, що мої улюблені «Сільські вісті» доставляються листоношею вчасно, без жодного збою. Тож рівняйтеся, шановні поштовики, на нашу Галину Геннадіївну».

Теплого листа надіслав до редакції ветеран Збройних сил України, полковник у відставці з міста Лубни на Полтавщині Павло Олексійович Бовкун. «Із «Сільськими вістями» не розлучаюся ще відтоді, як служив в армії. Від імені передплатників вашої-нашої газети із першого провулка Подолу Лубен хочу подякувати невтомній трудівниці — листоноші Юлії Іванівні Жупаніній за її високу громадянську позицію і свідомість, якими вона керується протягом багатьох років. Газети доставляє не те що по днях — по годинах. Ще й телефонує, коли треба, щоб застати передплатника чи пенсіонера вдома. Ось із кого треба брати приклад нашим зв’язківцям!»

На жаль, продовжують надходити листи і невтішні. «Куди діваються окремі номери «Сільських вістей», що не доставляються передплатникам нашого села? — запитує у керівництва Укрпошти шанувальниця газети із Середівки Згурівського району Київщини Тамара Тимофіївна Олійник. — Від початку року я і мої односельці недоодержали по п’ять-шість номерів «Сільськовістяночки». Відповідь працівників пересувної пошти коротка: «Те, що нам дали, те ми й привезли». Допоки пануватиме така байдужість до людей, які заплатили свої кревні, аби одержувати вчасно всі номери друкованого видання?»

У подібній ситуації опинилася давня передплатниця «Сільських вістей» із Бровахів Корсунь-Шевченківського району Черкащини Катерина Іванівна Самойленко. «Двадцять два роки я пропрацювала листоношею, а такого безладу, як тепер, не пам’ятаю. Недодали мені два п’ятничні номери «Сільських вістей» за 19-те та 26 лютого із програмою телепередач. І що ж? Ніхто з поштовиків навіть пальцем не поворухнув, щоб дізнатися, куди ділися газети. Та хіба так можна ставитися до своїх обов’язків?»

На невчасну доставку нашого часопису — на десятий-дванадцятий день після виходу — скаржиться житель села Крищинці Тульчинського району Вінниччини Олег Андрійович Балуєв.

А ось телефонний дзвінок від Володимира Івановича Кривака із Миколаївщини: «Проживав я у селі Суха Балка Доманівського району. Занедужав, тож переїхав на постійне мешкання до дочки в Доманівку. Ще в грудні у поштовому відділенні Сухої Балки написав заяву на переадресування газети «Сільські вісті», яку передплатив на перше півріччя 2021 року, за адресою: смт Доманівка, вул. Небесної Сотні, 6, кв. 15. Олена Володимирівна Коваленко, але досі жодного номера не одержав. Куди поділися мої газети?»

Отож звертаємося до керівництва Укрпошти. Реагуйте і вживайте відповідних заходів. Тоді й надходитимуть до редакції тільки позитивні відгуки про роботу відомства.