Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.

Так насміялись, що і в шапку не збереш!

Степан ГРИГОРЧУК.

смт Ланівці

Тернопільської області.

Семирічна Світланка запитує:

— Тату, це правда, що ведмеді щорічно міняють свої шуби?

— Так, доню! Тільки не кажи про це своїй матусі.

* * *

— Діду, а скільки вам років? — запитує онук.

— Важко сказати. Коли народився, то не вмів рахувати. А як виріс, то розуму не мав. А зараз важко полічити — багато років минуло.

* * *

Розмовляють дві сусідки:

— Маріє, ти знаєш, учора була я на прийомі в окуліста. Так він, замість того щоб виписати мені рецепт на окуляри, порадив кожний день уживати по склянці чорниці. Пішла я на ринок, подивилася на ціну — і зір одразу ж поліпшився.

* * *

Розмовляють два приятелі:

— Оце скільки живу, а так і не навчився розмовляти з жінками. Порадь, про що треба з ними говорити?

— Про їхні вроду і розум.

— А якщо немає ні того, ні іншого?

— Тоді про вади інших жінок...

* * *

Ціни на алкоголь підвищуються для того, щоб люди менше пили, на цигарки — щоб менше курили. А на комунальні послуги — щоб менше жили!

* * *

— Перепрошую, чим займається ваш син? — запитує бабуся знайому.

— Він у мене доктор!

— А які хвороби він лікує?

— Він у мене доктор філософії!

— А ця хвороба дуже заразна?

* * *

Чоловіка запитують, як він став бізнесменом.

— Це все завдяки моїй дружині.

— Як це?

— Мені було дуже цікаво, на якому етапі вона припинить скаржитися на нестачу грошей.

* * *

Подружжя сильно посварилося. Сварка закінчилася тим, що дружина вліпила чоловікові ляпаса. Чоловік із здивуванням зітхнув і промовив: «Подумати тільки, що це саме та рука, яку я колись сам і просив».

* * *

У Києві на залізничному вокзалі стоїть екскурсійний автобус. Через мікрофон на всю Привокзальну площу оголошують: «Запрошуємо на екскурсію на Байкове кладовище. Відвідання могил Лесі Українки, Нечуя-Левицького, Щербицького, Ковпака та інших визначних людей. Ще є вільні місця. Поспішайте!»

* * *

Познайомився чоловік із молодою вдовою.

— Ви дуже схожі на мого третього чоловіка, — сказала вона.

— А скільки їх у вас було?

— Два.

* * *

В одному питанні чоловіки і жінки, безумовно, згодні одне з одним: і ті, й другі не довіряють жінкам.