|
|
|||||||
|
||||||||
|
||||||||
|
Версія для друку На головну
Олімпійський прапор — символ миру Микола МОТОРНИЙ. Перша світова війна завадила проведенню Олімпіади-1916, яку планував прийняти Берлін. Ігри скасували, хоча вже був готовий новий стадіон у столиці Німеччини, будівництво якого розпочалося 1912 року. Попри те, що шоста Олімпіада не проводилась, наступній у 1920 році був присвоєний 7-й номер. Відродження античної традиції VII ЛІТНІ Олімпійські ігри відбувались у бельгійському місті Антверпен з 20 квітня по 12 вересня 1920 року. На Олімпіаду не були запрошені спортсмени з Німеччини та з країн — її союзників у Першій світовій війні, а також із радянської Росії. Уперше був піднятий Олімпійський прапор: біле шовкове полотнище з вишитими на ньому п’ятьма переплетеними кільцями блакитного, чорного, червоного, жовтого та зеленого кольорів, які символізували п’ять континентів. А білий колір полотнища — умовне позначення миру під час Ігор. Під час відкриття Олімпіади відомий бельгійський ватерполіст і фехтувальник Віктор Буан уперше виголосив олімпійську клятву: «Від імені усіх спортсменів я обіцяю, що ми будемо брати участь в цих Олімпійських іграх, поважаючи і дотримуючись правил, за якими вони проводяться, в істинно спортивному дусі, на славу спорту і в ім’я честі своїх команд». Думка відродити античну традицію — промовляти на відкритті Ігор клятву вірності олімпійським ідеалам — належить П’єру де Кубертену. Церемонія відкриття була вражаючою, але відбувалась вона при напівпорожніх трибунах: ціни на квитки організатори так завищили, що багатьом це видовище виявилося не по кишені. Через два дні оргкомітет вирішив безкоштовно пропускати інвалідів і школярів, а в суботу дозволив усім охочим, не купуючи квитків, зайняти місця на бічних трибунах. До програми Ігор входили змагання із зимових видів спорту (на штучному льоду): разом із фігурним катанням на ковзанах до програми Ігор уперше був включений хокей із шайбою. Жінки змагались у плаванні, стрибках у воду, тенісі та фігурному катанні на ковзанах. В Антверпені спортсмени продовжували поліпшувати рекорди світу та Олімпійських ігор і збирати рекордну кількість медалей різних гатунків. Зокрема, італійський фехтувальник Недо Наді домігся видатного результату, єдиного в історії світового фехтування: завоював п’ять золотих медалей — в особистих змаганнях рапіристів і шаблістів, у командних змаганнях з фехтування на рапірах, шаблях і шпагах. До речі, Олімпійський прапор викликав такий ентузіазм серед глядачів і спортсменів, що він недовго залишався на щоглі стадіону в Антверпені. Через два дні після відкриття його викрали. Рівно через вісімдесят років, 2000-го, на Олімпіаді в Сіднеї викрадач особисто (!) повернув його тодішньому президентові МОК Хуану Антоніо Самаранчу. Нині цей найперший прапор зберігається в Олімпійському музеї (Лозанна у Швейцарії). Викрадачем виявився американець, бронзовий призер тих Ігор зі стрибків у воду Хейг Пріст (на верхньому фото), якому на момент повернення прапора виповнилося 103 роки. Пріст, який помер 2001 року, — рекордсмен за віком серед усіх відомих олімпійських медалістів і впродовж усіх 104 років життя зберігав ясність розуму і хорошу фізичну форму. Далі без Кубертена НА ЖАЛЬ, Олімпіада-1924, що відбулася в Парижі, стала останньою, підготовкою якої керував П’єр де Кубертен. 5 липня 1924 року на паризькому стадіоні «Коломб» змагання були відкриті президентом Французької республіки Гастоном Думергом. Уперше на олімпіаді з’явився олімпійський девіз «Citius! Altius! Fortius!» («Швидше! Вище! Сильніше!»), який відтоді став офіційним девізом змагань. Паризькі Ігри побили всі рекорди за кількістю учасників: до Парижа приїхали 3092 спортсмени із 44 країн. Команд Німеччини та її союзників по Першій світовій війні на Олімпіаді знову не було. Американський плавець Джонні Вайсмюллер (на фото), відомий виконанням ролі Тарзана в серії популярних пригодницьких фільмів, 1924 року в Парижі на дебютних для себе Олімпійських іграх переміг на дистанціях 100 м, 200 м, в естафеті 4х200 м. Крім того, Джонні Вайсмюллер завоював бронзову нагороду на турнірі з водного поло. За часів цього спортсмена не було рідкістю участь у змаганнях в кількох видах спорту. Починаючи з 1924 року, підбиваючи підсумки в неофіційному командному заліку, стали враховувати шість призових місць, зайнятих спортсменами та командами: за перше місце — 7 очок, друге — 5, третє — 4, четверте — 3, п’яте — 2, шосте — 1. VIII літня Олімпіада стала однією з найрезультативніших: вісім світових і чотирнадцять олімпійських рекордів встановили легкоатлети, чотири світові рекорди — плавці (олімпійські досягнення були покращені в усіх 11 видах плавання). Лідером у неофіційному командному заліку стала команда США, завоювавши 99 медалей (з них 45 золотих). Друге місце посіла команда Фінляндії — 37 медалей (14 золотих), третє — представники Франції. Версія для друку На головну |
Санкції на олігархаЧитатиЗакордонні «порадники»ЧитатиВиявляється, прогресуємоЧитатиОбіцяного десять років чекатиЧитати |