|
Версія для друку На головну Рік сухий — хліб пустий Василь ПІДДУБНЯК. |
www.niva-group.com |
ЦЕ НАРОДНЕ прислів’я стає дедалі актуальнішим, пекучішим. І
послаблення — очевидне без неймовірного! — не передбачається. Свідчення
сказаному — опублікований кілька днів тому рейтинг найпосушливіших в Україні
торік областей. У списку не
лише Буджак і Таврія, яким бездощів’я притаманне здавна, а й Слобожанщина і
Середня Наддніпрянщина. Ось реєстр
областей, де глобальне потепління все частіше ставить над землею і людьми, які
цю землю обробляють, свої згубні експерименти: Херсонська —
сума опадів становила 280,2 мм; Одеська —
300,1 мм; Запорізька —
313,9 мм; Миколаївська
— 322,2 мм; Дніпропетровська
— 342,5 мм; Донецька —
350,5 мм; Харківська —
373,6 мм; Луганська —
376,3 мм; Полтавська —
382,2 мм; Кіровоградська —
401,9 мм. Особливо
постраждала українська Бессарабія. Про це на своїй сторінці у соціальній мережі
писав навесні 2020-го заступник міністра економіки Тарас Висоцький: «У цьому
регіоні посуха фактично триває з минулого року. Тут мінімум 80% загиблих
посівів, у багатьох випадках 100%. Перспективи пересіву відсутні, оскільки
вологи в ´рунті немає, тому аграрії чекатимуть посіву озимих наступного
року в серпні-вересні за умови надходження дощів». Не
«мокрішим» видався і попередній, 2019-й. Рік цей відзначився найнижчим річним
показником опадів — 399,5 мм, побивши на 8,5 мм безрадісний рекорд 2011-го. А що ж на
нас очікує завтра? Завтра краще
навряд чи буде. Швидше, не буде зовсім! Погіршує
ситуацію те, що в Україні один із найнижчих у Європі показників забезпеченості
водою. Як кажуть фахівці, за останні 30 років у країні зникло майже 10 тис.
річок. Десять тисяч річок мов корова язиком злизала! Але ж не
корова і навіть не сонце. Такого варварського ставлення до джерел, річок і
річечок, як в Україні (читай — у центрі Європи) не знають ні історія, ні світ. Особливо
безжальні у відносинах із довкіллям новочасні «хазяї життя», які будують на
болотах вілли, а ріки перетворюють на стічні дачні канави. Чи подивіться, на що
перетворили і перетворюють береги Дніпра біля Херсона маєтні «аборигени» чи, подейкують,
прокурори і судді зі столиці… Це — до
речі. Але навряд чи дійде «замурзаним» із тугими гаманцями і тисненими золотом
мандатами, для котрих ніякий (навіть Божий!) закон не писаний. Метеорологи
прогнозують, що нинішні показники середньомісячної температури повітря
переважили багаторічні норми на всій території України і, вочевидь, до
аномально гарячого літа чекати залишилося недовго… У пресслужбі
Національної екологічної ради України виданню РБК-Україна повідали:
«Очікується, що 2021 рік буде значно тепліше попереднього, який побив рекорди
за кількістю днів у році з температурою вище 300C. Потепління
стрімко відбувається у північних регіонах України. При цьому степ атакує
посуха». І
вітчизняні, і зарубіжні фахівці завбачають, що вже найближчими роками в
Україні, передовсім у південних областях — Херсонській, Одеській, Миколаївській
— ледь не на третину почастішають посухи і суховії, ниви, особливо у
центральній частині країни, потужними зарядами «обстрілюватиме» град. Звісно,
проти стихійних явищ, як мовиться, не попреш. Одначе зарадити неврожаям не
тільки можна, а й конче необхідно. І, правдоподібно, нинішня влада, як і
попередні, розуміє, що без широкої, а головне — реалізованої програми зрошення,
особливо у безводному Степу, вже не обійтися. Урядовці
похопилися запевнити, що на Півдні України розпочинається грандіозний проєкт
зрошення та меліорації. «І це є
серед пріоритетів Мінагрополітики на 2021 рік поряд із земельною реформою, яку
ми фіналізуємо прийняттям базових законів та первинним запуском обігу земель
сільськогосподарського призначення. Нам важливо сьогодні почути думку вчених,
вивчити ключову проблематику, і Мінагрополітики має бути в основі цього
процесу», — заявляє чинний міністр аграрної політики Роман Лещенко. Очільник
провідної галузі держави нагадує (тільки кому?) про те, що критичною є ситуація
на Півдні України, насамперед в Одеській області. Особливо критична, як уже
згадувалося, ситуація склалась у Бессарабії, де вже третій рік поспіль через
посухи гине мало не весь урожай, а сільгосппідприємства просто банкрутують. Умовивід тут
один. Не повернеться держава до проблем зрошення лицем сьогодні, завтра
проблема повернеться лицем до держави. Вчені свою
думку вже давно висловили. Тепер слово
за ким? Певна річ, за державою. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Чим нижчі доходи, тим вищі тарифи ЧитатиЗГІДНО з результатами свіжого
соцопитування, 93% респондентів переконані, що ціни на електроенергію, газ і
тепло для населення завищені (при цьому 3% вважають їх оптимальними, а 0,4% —
навіть заниженими). Така оцінка тарифів досить просто корелює із рівнем
добробуту опитаного: чим він нижчий, тим більше людина схильна вважати вартість
компослуг несправедливою. Хто ж у всьому винен? Найчастіше основну
відповідальність за зростання тарифів респонденти покладали на уряд — 29%
опитаних та на Президента — 24% (особливо останнього призначали винним за ціни
представники електорату опозиційних партій та незаможні). Із цими даними
перегукуються результати іншого опитування, згідно з якими респонденти вийшли б
на санкціонований протест з причини значного підвищення цін на компослуги (36%)
та вартості найнеобхідніших товарів (33%). Третя за «популярністю» причина —
невиплата зарплат (23%).
Які ціни, така й субсидія ЧитатиБАГАТО людей зраділо рішенню влади
призупинити ринковий механізм і встановити фіксовану ціну на газ до кінця
березня на рівні 6,99 грн за кубометр. Опалення цієї зими, а вона була
холодною, обійшлося дешевше. Водночас у тих людей, які отримують субсидію
(близько трьох мільйонів домогосподарств), зменшилася її сума. Так, торік у
грудні середній розмір становив 1731 гривню, в січні цього року — 2231 грн, у
лютому — 1483 грн. В уряді чітко пояснили, що зменшення сум в останньому
зимовому місяці (до речі, він по всій планеті був найхолоднішим за останні сім
років) пов’язане з перерахунком за січень, коли своєю чергою було знижено
вартість газу. Січневу субсидію рахували при ціні на паливо на рівні 8,5-9
гривень за кубометр, і загальна сума нарахованих пільг та субсидій на оплату
житлово-комунальних послуг становила майже 7,8 млрд гривень. Але вже в лютому, коли
газ коштував 6,99 грн, ця цифра дорівнювала 5,3 млрд гривень.
ДПА не буде ЧитатиУЧНІ 4-го і 9-го класів можуть видихнути
з полегшенням: через коронавірус їх і нинішнього року звільнено від проходження
державної підсумкової атестації. Хоча навчання переважно відбувалось у звичному
режимі, вчителі готували дітей до оцінювання. У наказі Міносвіти йдеться, що
таке рішення сприятиме «організованому завершенню навчального року учнями в
умовах поширення на території України COVID-19» (мабуть, у ті часи, коли ДПА проводилася,
навчальний рік закінчувався безладно…). Чи позначиться така вимушена
«лібералізація» на рівні освіти, дискутуватимуть експерти.
Молока дедалі менше ЧитатиЯК ПОВІДОМЛЯЄ Держстат, за два перші
місяці року було вироблено 1,06 мільйона тонн молока, що на 4,8% менше
порівняно з аналогічним торішнім періодом. Результат сільгосппідприємств
становить 435,4 тис. тонн продукту (на 0,9% менше), господарств населення —
621,5 тис. тонн (на 7,4% менше). Найбільше молока традиційно виробили на
Полтавщині — 96,9 тис. тонн (на 6,8% менше, ніж торік). Далі йдуть Вінниччина
(90,3 тис. тонн, на 5,6% менше), Хмельниччина (78,8 тис. тонн, на 4,6% більше).
Найскромніші результати у Луганській (8,5 тис. тонн, на 5,6% менше), Донецькій
(18,2 тис. тонн, на 9% менше) та Запорізькій (22,1 тис. тонн, на 7,1% менше)
областях.
Весна іде, карантин несе ЧитатиЩЕ ПОРІВНЯНО недавно представники влади,
хвалячись результатами січневого локдауну, заявляли, що передумов для посилення
обмежувальних заходів навесні нема. Видно, наврочили. Заступник Голови ВР О.
Кондратюк заявила, що темпи третьої хвилі коронавірусу спонукають уряд до
оголошення чергового локдауну. Глава МОЗ М. Степанов сказав, що доведеться його
запроваджувати, коли 50-70% областей опиняться в «червоній» зоні (нині там
перебуває чотири з 24). Тим часом уже нині задіяно найбільше апаратів ШВЛ від початку
пандемії — 1072, заповнена майже половина ліжок інтенсивної терапії — 2212 із
4694. У Вінниці в трьох із п’яти лікарень, які приймають хворих на коронавірус,
95% місць уже зайнято. За добу, 17 березня, на COVID-19 занедужали 15 053
особи, госпіталізації потребували 4376. Одужали 6514 чоловік, померли 267. За весь
час пандемії коронавірусом інфікувалися 1 504 076 українців, 1 244 190 побороли
недугу, а 29 253 померли.
Б’є — значить, під суд ЧитатиНЕ СЕКРЕТ, що домашнє насильство в нашій
країні є величезною проблемою: «заповіти предків» ще міцно вкорінені в моделях
поведінки людей. Але, на щастя, існує законодавство, яке трактує побої не як
вияв «любові» чи дотримання традицій, а як злочин, за котрий передбачена
відповідальність. Як повідомляє Державна судова адміністрація, торік надійшло
211 362 звернення щодо насильства в сім’ї (зауважимо, що аж ніяк не кожний
постраждалий наважується заявити), кількість повідомлень зросла на 66%. Таке
загострення, пояснюють, сталося через пандемію: людям доводиться багато часу
проводити разом в одних стінах… Торік за домашнє насильство в Україні засудили
921 особу (2019-го — 225), 683 провадження ще залишилися нерозглянутими.
Найбільше звернень надійшло від жінок — 86%, 12% — від чоловіків і 2% — від
дітей. Звернутися по допомогу в разі домашнього насильства можна на цілодобову
«гарячу лінію» за номером 15-47.
|