|
Версія для друку На головну Субсидію доведеться повернути Олена КОЩЕНКО. Нагадаємо:
разом із упровадженим спрощеним порядком надання субсидій із нинішнього року
запрацював і новий механізм перевірки отримувачів такої державної допомоги та
членів їхньої сім’ї, зареєстрованих за однією адресою. ЗА ЩО можуть забрати субсидію? Якщо у
пільговика у власності є будинок площею від 200 квадратних метрів (або ж
квартира від 120 кв. м). Або ж машина віком до 5 років. Якщо зробили покупку на
суму від 50 тис. грн. Зрештою, якщо громадянин працездатного віку останнім
часом не сплачував єдиного соціального внеску і при цьому не перебував на
обліку у регіональному Центрі зайнятості. Міністерство
фінансів уже здійснило масштабну перевірку всіх соціальних виплат на загальну
суму 455 млрд грн, призначених торік. Загалом знайшли понад 2,5 млн «підозрілих
одержувачів» на загальну суму 1,6 млрд грн. Найбільше зловживань виявлено саме
серед субсидіантів. Зокрема,
тільки за результатами верифікації одного місяця — грудня минулого року —
контролери Мінфіну у реєстрах і різних базах даних соціальних органів виявили
21 тисячу родин, члени якої після смерті безпосереднього пільговика так і
продовжують отримувати призначену йому допомогу від держави. «Незаконні
виплати за субсидіями доведеться повернути», — заявив міністр фінансів Сергій
Марченко і попередив, що виявлення таких «мертвих душ» триватиме. Повертати
виплати мають усі, хто насправді не потребував допомоги, але отримував її.
Спосіб повернення нецільових соцвиплат розглядатиметься в судах. Додаткові
перевірки вже розпочалися. «Наведу приклад. Існує сім’я, яка отримала субсидії
та соціальні виплати на 170 тисяч грн. При цьому її члени за п’ять років купили
п’ять нових автомобілів. Державний грант вони мусять повернути», — пояснив
урядовець. Втім, міністр навів за приклад радше винятковий випадок, який навряд
чи вписується у типову загальну картину «незаконних отримувачів житлових
субсидій». Бо родини отримувачів допомоги від держави у переважній більшості
своїй не жирують. Навіть навпаки — виживають… Тим більше,
що за останній рік тарифи на «комуналку» зросли на понад 30%, а відповідно,
знецінилися усі штучно збільшені урядом мінімальні зарплати і пенсії. Так, за
даними Держстату, у січні 2021 року українці повинні сплатити за комунальні
послуги 30,8 млрд гривень, тоді як у січні 2020-го ця сума становила «усього»
20 мільярдів. Станом на 1 березня, загальний борг українців за комунальні
послуги вже перевищив 87 млрд грн. Ця сума, до речі, — найбільша за історію
країни. Як відомо,
пільгами на послуги житлово-комунального господарства в Україні користуються
1,85 мільйона громадян. Розмір знижки на плату за послуги становить від 25 до
100% залежно від категорії пільговика. Нині середній розмір місячної пільги —
1,1 тисячі гривень. Але розмір
субсидій стрімко скорочується. Це пов’язано з новими правилами обліку доходів,
а також із перерахунком розміру знижки (обов’язковий платіж збільшився від 15
до 20% сукупного доходу сім’ї), упровадженими урядовою постановою «Про
спрощений порядок призначення субсидій». Багатьом родинам довелося платити за
комірне одразу на понад пів тисячі гривень. А після карантину, як попередила
міністр соціальної політики Марина Лазебна, розмір субсидії може поменшати ще
«приблизно на 40%». Тим часом на
брифінгу 4 березня заступник голови НБУ Юрій Гелетій заявив, що у середині
нинішнього року «зростання цін досягне пікових значень». Щоправда, цю гірку
пігулку для народу «підсолодив» Кабмін, опублікувавши повідомлення про те, що
уряд разом із Президентом «аналізує ситуацію щодо цін на харчові продукти і
паливо та реагуватиме на їхнє необґрунтоване зростання». Тим часом
верифікація субсидіантів триває. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Чим нижчі доходи, тим вищі тарифи ЧитатиЗГІДНО з результатами свіжого
соцопитування, 93% респондентів переконані, що ціни на електроенергію, газ і
тепло для населення завищені (при цьому 3% вважають їх оптимальними, а 0,4% —
навіть заниженими). Така оцінка тарифів досить просто корелює із рівнем
добробуту опитаного: чим він нижчий, тим більше людина схильна вважати вартість
компослуг несправедливою. Хто ж у всьому винен? Найчастіше основну
відповідальність за зростання тарифів респонденти покладали на уряд — 29%
опитаних та на Президента — 24% (особливо останнього призначали винним за ціни
представники електорату опозиційних партій та незаможні). Із цими даними
перегукуються результати іншого опитування, згідно з якими респонденти вийшли б
на санкціонований протест з причини значного підвищення цін на компослуги (36%)
та вартості найнеобхідніших товарів (33%). Третя за «популярністю» причина —
невиплата зарплат (23%).
Які ціни, така й субсидія ЧитатиБАГАТО людей зраділо рішенню влади
призупинити ринковий механізм і встановити фіксовану ціну на газ до кінця
березня на рівні 6,99 грн за кубометр. Опалення цієї зими, а вона була
холодною, обійшлося дешевше. Водночас у тих людей, які отримують субсидію
(близько трьох мільйонів домогосподарств), зменшилася її сума. Так, торік у
грудні середній розмір становив 1731 гривню, в січні цього року — 2231 грн, у
лютому — 1483 грн. В уряді чітко пояснили, що зменшення сум в останньому
зимовому місяці (до речі, він по всій планеті був найхолоднішим за останні сім
років) пов’язане з перерахунком за січень, коли своєю чергою було знижено
вартість газу. Січневу субсидію рахували при ціні на паливо на рівні 8,5-9
гривень за кубометр, і загальна сума нарахованих пільг та субсидій на оплату
житлово-комунальних послуг становила майже 7,8 млрд гривень. Але вже в лютому, коли
газ коштував 6,99 грн, ця цифра дорівнювала 5,3 млрд гривень.
ДПА не буде ЧитатиУЧНІ 4-го і 9-го класів можуть видихнути
з полегшенням: через коронавірус їх і нинішнього року звільнено від проходження
державної підсумкової атестації. Хоча навчання переважно відбувалось у звичному
режимі, вчителі готували дітей до оцінювання. У наказі Міносвіти йдеться, що
таке рішення сприятиме «організованому завершенню навчального року учнями в
умовах поширення на території України COVID-19» (мабуть, у ті часи, коли ДПА проводилася,
навчальний рік закінчувався безладно…). Чи позначиться така вимушена
«лібералізація» на рівні освіти, дискутуватимуть експерти.
Молока дедалі менше ЧитатиЯК ПОВІДОМЛЯЄ Держстат, за два перші
місяці року було вироблено 1,06 мільйона тонн молока, що на 4,8% менше
порівняно з аналогічним торішнім періодом. Результат сільгосппідприємств
становить 435,4 тис. тонн продукту (на 0,9% менше), господарств населення —
621,5 тис. тонн (на 7,4% менше). Найбільше молока традиційно виробили на
Полтавщині — 96,9 тис. тонн (на 6,8% менше, ніж торік). Далі йдуть Вінниччина
(90,3 тис. тонн, на 5,6% менше), Хмельниччина (78,8 тис. тонн, на 4,6% більше).
Найскромніші результати у Луганській (8,5 тис. тонн, на 5,6% менше), Донецькій
(18,2 тис. тонн, на 9% менше) та Запорізькій (22,1 тис. тонн, на 7,1% менше)
областях.
Весна іде, карантин несе ЧитатиЩЕ ПОРІВНЯНО недавно представники влади,
хвалячись результатами січневого локдауну, заявляли, що передумов для посилення
обмежувальних заходів навесні нема. Видно, наврочили. Заступник Голови ВР О.
Кондратюк заявила, що темпи третьої хвилі коронавірусу спонукають уряд до
оголошення чергового локдауну. Глава МОЗ М. Степанов сказав, що доведеться його
запроваджувати, коли 50-70% областей опиняться в «червоній» зоні (нині там
перебуває чотири з 24). Тим часом уже нині задіяно найбільше апаратів ШВЛ від початку
пандемії — 1072, заповнена майже половина ліжок інтенсивної терапії — 2212 із
4694. У Вінниці в трьох із п’яти лікарень, які приймають хворих на коронавірус,
95% місць уже зайнято. За добу, 17 березня, на COVID-19 занедужали 15 053
особи, госпіталізації потребували 4376. Одужали 6514 чоловік, померли 267. За весь
час пандемії коронавірусом інфікувалися 1 504 076 українців, 1 244 190 побороли
недугу, а 29 253 померли.
Б’є — значить, під суд ЧитатиНЕ СЕКРЕТ, що домашнє насильство в нашій
країні є величезною проблемою: «заповіти предків» ще міцно вкорінені в моделях
поведінки людей. Але, на щастя, існує законодавство, яке трактує побої не як
вияв «любові» чи дотримання традицій, а як злочин, за котрий передбачена
відповідальність. Як повідомляє Державна судова адміністрація, торік надійшло
211 362 звернення щодо насильства в сім’ї (зауважимо, що аж ніяк не кожний
постраждалий наважується заявити), кількість повідомлень зросла на 66%. Таке
загострення, пояснюють, сталося через пандемію: людям доводиться багато часу
проводити разом в одних стінах… Торік за домашнє насильство в Україні засудили
921 особу (2019-го — 225), 683 провадження ще залишилися нерозглянутими.
Найбільше звернень надійшло від жінок — 86%, 12% — від чоловіків і 2% — від
дітей. Звернутися по допомогу в разі домашнього насильства можна на цілодобову
«гарячу лінію» за номером 15-47.
|