|
Версія для друку На головну «Буковель», довибори і карантин Олексій Голобуцький, політолог. Gazeta.ua Прем’єр-міністр
Денис Шмигаль заявив, що існує загроза нового жорсткого локдауну. На
Івано-Франківщині в лікарнях не вистачає ліжок для інфікованих коронавірусом.
При цьому до минулого понеділка продовжував працювати гірськолижний комплекс
«Буковель» і мають відбутися довибори у парламент на окрузі №87. Голосування
пройде 28 березня. ШМИГАЛЬ сказав, що не бачить передумов переносити
вибори. Тим часом ситуація жахлива. Там є уже кандидати, які ледве не померли
від COVID-19. Михайло Ноняк — колишній заступник міністра доходів і зборів —
ледве виборсався. А що ж потрібно? Ядерна бомба має впасти, щоб їх перенесли? Ситуація
страшна з точки зору моралі. Власник «Буковеля» Олександр Шевченко, який є якщо
не партнером Коломойського, то близькии до нього, іде в народні депутати по
округу, який нині в червоній зоні. Агітації проводити не можна. Заїхати в
область неможливо. Шевченко розвісив бігборди задовго до початку кампанії. Його
знають, тому виборча агітація і не потрібна. Явка буде низькою в будь-якому
разі. З різними технологіями і можливостями він стає фаворитом. Конкуренцію
йому може скласти хіба що Вірастюк. Той дуже відомий в Україні. Спортсмен, від
партії влади. Це два бенефіціари нинішньої виборчої кампанії з точки зору
карантину. Ситуацію в
області можна було передбачити. Але у керівництва країни горизонт планування —
два-три тижні. Не думають про майбутнє, про наслідки. Нема стратегії. Є
інтереси. У «Буковелі», коли у Європу навіть із грішми поїхати було практично
неможливо, гості й обслуговуючий персонал ніякої дистанції не дотримувалися.
Більше того, коли в Україні запровадили локдаун і нібито закривали ресторани —
це все була показуха. Тільки камера з поліцією від’їхала, вони відразу
відкривалися. Це непрофесійність, некомпетентність і цілковита відсутність
почуття відповідальності. Чимало людей
з округу працюють у «Буковелі». Це виборці. І вони хочуть заробляти гроші. Тому
його, попри жахливу ситуацію, так довго не закривали. У ЄС неможливо, щоб уся
держава чи хоча б один регіон був на карантині і там працював курорт. Це
людські життя. Це відповідальність влади. Для неї має бути головне — турбота
про населення. Якщо не можеш зупинити хвороби, то принаймні не роби того, від
чого вона поширюється так швидко. Зробіть усе, щоб устигнути провакцинувати.
Введіть обмеження на місяць-два. Закінчиться
все тим, що знову запровадять усеукраїнський локдаун на два тижні. Такий самий
недолугий, як був у січні. У нас усе імітація. Називають локдауном — убивають
малий і середній бізнес. На третій раз узагалі нічого закривати не будуть.
«Козирні» ресторани як працювали, так і працюватимуть. І не тільки «Велюр». Так
само й дорогі спортзали. То навіщо взагалі все це робити? Не треба доходити до
маразму. Ми ще не
пережили пандемії. Нас це тільки чекає. У людей є старі запаси. Проте якщо ще й
МВФ не дасть грошей, то літом може вибухнути… Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Чим нижчі доходи, тим вищі тарифи ЧитатиЗГІДНО з результатами свіжого
соцопитування, 93% респондентів переконані, що ціни на електроенергію, газ і
тепло для населення завищені (при цьому 3% вважають їх оптимальними, а 0,4% —
навіть заниженими). Така оцінка тарифів досить просто корелює із рівнем
добробуту опитаного: чим він нижчий, тим більше людина схильна вважати вартість
компослуг несправедливою. Хто ж у всьому винен? Найчастіше основну
відповідальність за зростання тарифів респонденти покладали на уряд — 29%
опитаних та на Президента — 24% (особливо останнього призначали винним за ціни
представники електорату опозиційних партій та незаможні). Із цими даними
перегукуються результати іншого опитування, згідно з якими респонденти вийшли б
на санкціонований протест з причини значного підвищення цін на компослуги (36%)
та вартості найнеобхідніших товарів (33%). Третя за «популярністю» причина —
невиплата зарплат (23%).
Які ціни, така й субсидія ЧитатиБАГАТО людей зраділо рішенню влади
призупинити ринковий механізм і встановити фіксовану ціну на газ до кінця
березня на рівні 6,99 грн за кубометр. Опалення цієї зими, а вона була
холодною, обійшлося дешевше. Водночас у тих людей, які отримують субсидію
(близько трьох мільйонів домогосподарств), зменшилася її сума. Так, торік у
грудні середній розмір становив 1731 гривню, в січні цього року — 2231 грн, у
лютому — 1483 грн. В уряді чітко пояснили, що зменшення сум в останньому
зимовому місяці (до речі, він по всій планеті був найхолоднішим за останні сім
років) пов’язане з перерахунком за січень, коли своєю чергою було знижено
вартість газу. Січневу субсидію рахували при ціні на паливо на рівні 8,5-9
гривень за кубометр, і загальна сума нарахованих пільг та субсидій на оплату
житлово-комунальних послуг становила майже 7,8 млрд гривень. Але вже в лютому, коли
газ коштував 6,99 грн, ця цифра дорівнювала 5,3 млрд гривень.
ДПА не буде ЧитатиУЧНІ 4-го і 9-го класів можуть видихнути
з полегшенням: через коронавірус їх і нинішнього року звільнено від проходження
державної підсумкової атестації. Хоча навчання переважно відбувалось у звичному
режимі, вчителі готували дітей до оцінювання. У наказі Міносвіти йдеться, що
таке рішення сприятиме «організованому завершенню навчального року учнями в
умовах поширення на території України COVID-19» (мабуть, у ті часи, коли ДПА проводилася,
навчальний рік закінчувався безладно…). Чи позначиться така вимушена
«лібералізація» на рівні освіти, дискутуватимуть експерти.
Молока дедалі менше ЧитатиЯК ПОВІДОМЛЯЄ Держстат, за два перші
місяці року було вироблено 1,06 мільйона тонн молока, що на 4,8% менше
порівняно з аналогічним торішнім періодом. Результат сільгосппідприємств
становить 435,4 тис. тонн продукту (на 0,9% менше), господарств населення —
621,5 тис. тонн (на 7,4% менше). Найбільше молока традиційно виробили на
Полтавщині — 96,9 тис. тонн (на 6,8% менше, ніж торік). Далі йдуть Вінниччина
(90,3 тис. тонн, на 5,6% менше), Хмельниччина (78,8 тис. тонн, на 4,6% більше).
Найскромніші результати у Луганській (8,5 тис. тонн, на 5,6% менше), Донецькій
(18,2 тис. тонн, на 9% менше) та Запорізькій (22,1 тис. тонн, на 7,1% менше)
областях.
Весна іде, карантин несе ЧитатиЩЕ ПОРІВНЯНО недавно представники влади,
хвалячись результатами січневого локдауну, заявляли, що передумов для посилення
обмежувальних заходів навесні нема. Видно, наврочили. Заступник Голови ВР О.
Кондратюк заявила, що темпи третьої хвилі коронавірусу спонукають уряд до
оголошення чергового локдауну. Глава МОЗ М. Степанов сказав, що доведеться його
запроваджувати, коли 50-70% областей опиняться в «червоній» зоні (нині там
перебуває чотири з 24). Тим часом уже нині задіяно найбільше апаратів ШВЛ від початку
пандемії — 1072, заповнена майже половина ліжок інтенсивної терапії — 2212 із
4694. У Вінниці в трьох із п’яти лікарень, які приймають хворих на коронавірус,
95% місць уже зайнято. За добу, 17 березня, на COVID-19 занедужали 15 053
особи, госпіталізації потребували 4376. Одужали 6514 чоловік, померли 267. За весь
час пандемії коронавірусом інфікувалися 1 504 076 українців, 1 244 190 побороли
недугу, а 29 253 померли.
Б’є — значить, під суд ЧитатиНЕ СЕКРЕТ, що домашнє насильство в нашій
країні є величезною проблемою: «заповіти предків» ще міцно вкорінені в моделях
поведінки людей. Але, на щастя, існує законодавство, яке трактує побої не як
вияв «любові» чи дотримання традицій, а як злочин, за котрий передбачена
відповідальність. Як повідомляє Державна судова адміністрація, торік надійшло
211 362 звернення щодо насильства в сім’ї (зауважимо, що аж ніяк не кожний
постраждалий наважується заявити), кількість повідомлень зросла на 66%. Таке
загострення, пояснюють, сталося через пандемію: людям доводиться багато часу
проводити разом в одних стінах… Торік за домашнє насильство в Україні засудили
921 особу (2019-го — 225), 683 провадження ще залишилися нерозглянутими.
Найбільше звернень надійшло від жінок — 86%, 12% — від чоловіків і 2% — від
дітей. Звернутися по допомогу в разі домашнього насильства можна на цілодобову
«гарячу лінію» за номером 15-47.
|