|
Версія для друку На головну «Пакет братимете?» Олена БЕГМА. ПРО заборону
широкого використання пластикових пакетів в Україні говорять уже досить давно.
Втім, тільки нещодавно на друге читання у парламенті передали законопроєкт «Про
обмеження обігу пластикових пакетів на території України», який усе ж повинен
вирішити проблему. У документі
передбачається заборонити розповсюдження певних видів пластикових пакетів в
об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування і надання послуг.
Зокрема, це стосується й оксорозкладних, які широко використовуються в Україні
останні роки і позиціонуються як екологічні. Насправді це на 99% звичайний
поліетилен та на 1% домішки, що руйнують структуру поліетилену і перетворюють
його на мільйони мікрочастинок — мікропластик. Таким чином пакет нібито
розклався, а насправді лишився у ґрунті чи воді у вигляді непомітних оку
часток. Такі пакети заборонені вже в багатьох країнах. Водночас
установлюються вимоги до біорозкладних пластикових пакетів і їх маркування.
Щоправда, під законодавчу заборону не потрапляють пакети, які традиційно
слугують для пакування або транспортування свіжої риби і м’яса, хоча їхній
розмір теж обмежується. Пропонується
навіть заборонити схиляти споживачів до купівлі пластикових пакетів. Як-от
запитувати на касі: «Пакет братимете?». У разі, якщо
ці заборони порушуватимуться, передбачаються чималі штрафи: за розповсюдження
пластикових пакетів будуть штрафи на суму від 1700 до 3400 гривень за перше
порушення та від 3400 до 8500 гривень — за повторне. В Україні
справді пластикові пакети становлять величезний відсоток у загальній кількості
сміття. Згідно з дослідженнями, на одну людину у нас припадає понад 500 пакетів
на рік, тоді як, наприклад, житель Німеччини використовує всього до 40 пакетів
на рік. До того ж час використання звичайного поліетиленового пакету в
середньому не перевищує 30 хвилин, тоді як період його розпаду — понад 100
років… Як тільки
законопроєкт буде проголосовано, почнеться поступове обмеження використання пластикових
пакетів. Закон поставить нас у ряд із понад 100 країнами, які вже певним чином
заборонили використання пакетів. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Чим нижчі доходи, тим вищі тарифи ЧитатиЗГІДНО з результатами свіжого
соцопитування, 93% респондентів переконані, що ціни на електроенергію, газ і
тепло для населення завищені (при цьому 3% вважають їх оптимальними, а 0,4% —
навіть заниженими). Така оцінка тарифів досить просто корелює із рівнем
добробуту опитаного: чим він нижчий, тим більше людина схильна вважати вартість
компослуг несправедливою. Хто ж у всьому винен? Найчастіше основну
відповідальність за зростання тарифів респонденти покладали на уряд — 29%
опитаних та на Президента — 24% (особливо останнього призначали винним за ціни
представники електорату опозиційних партій та незаможні). Із цими даними
перегукуються результати іншого опитування, згідно з якими респонденти вийшли б
на санкціонований протест з причини значного підвищення цін на компослуги (36%)
та вартості найнеобхідніших товарів (33%). Третя за «популярністю» причина —
невиплата зарплат (23%).
Які ціни, така й субсидія ЧитатиБАГАТО людей зраділо рішенню влади
призупинити ринковий механізм і встановити фіксовану ціну на газ до кінця
березня на рівні 6,99 грн за кубометр. Опалення цієї зими, а вона була
холодною, обійшлося дешевше. Водночас у тих людей, які отримують субсидію
(близько трьох мільйонів домогосподарств), зменшилася її сума. Так, торік у
грудні середній розмір становив 1731 гривню, в січні цього року — 2231 грн, у
лютому — 1483 грн. В уряді чітко пояснили, що зменшення сум в останньому
зимовому місяці (до речі, він по всій планеті був найхолоднішим за останні сім
років) пов’язане з перерахунком за січень, коли своєю чергою було знижено
вартість газу. Січневу субсидію рахували при ціні на паливо на рівні 8,5-9
гривень за кубометр, і загальна сума нарахованих пільг та субсидій на оплату
житлово-комунальних послуг становила майже 7,8 млрд гривень. Але вже в лютому, коли
газ коштував 6,99 грн, ця цифра дорівнювала 5,3 млрд гривень.
ДПА не буде ЧитатиУЧНІ 4-го і 9-го класів можуть видихнути
з полегшенням: через коронавірус їх і нинішнього року звільнено від проходження
державної підсумкової атестації. Хоча навчання переважно відбувалось у звичному
режимі, вчителі готували дітей до оцінювання. У наказі Міносвіти йдеться, що
таке рішення сприятиме «організованому завершенню навчального року учнями в
умовах поширення на території України COVID-19» (мабуть, у ті часи, коли ДПА проводилася,
навчальний рік закінчувався безладно…). Чи позначиться така вимушена
«лібералізація» на рівні освіти, дискутуватимуть експерти.
Молока дедалі менше ЧитатиЯК ПОВІДОМЛЯЄ Держстат, за два перші
місяці року було вироблено 1,06 мільйона тонн молока, що на 4,8% менше
порівняно з аналогічним торішнім періодом. Результат сільгосппідприємств
становить 435,4 тис. тонн продукту (на 0,9% менше), господарств населення —
621,5 тис. тонн (на 7,4% менше). Найбільше молока традиційно виробили на
Полтавщині — 96,9 тис. тонн (на 6,8% менше, ніж торік). Далі йдуть Вінниччина
(90,3 тис. тонн, на 5,6% менше), Хмельниччина (78,8 тис. тонн, на 4,6% більше).
Найскромніші результати у Луганській (8,5 тис. тонн, на 5,6% менше), Донецькій
(18,2 тис. тонн, на 9% менше) та Запорізькій (22,1 тис. тонн, на 7,1% менше)
областях.
Весна іде, карантин несе ЧитатиЩЕ ПОРІВНЯНО недавно представники влади,
хвалячись результатами січневого локдауну, заявляли, що передумов для посилення
обмежувальних заходів навесні нема. Видно, наврочили. Заступник Голови ВР О.
Кондратюк заявила, що темпи третьої хвилі коронавірусу спонукають уряд до
оголошення чергового локдауну. Глава МОЗ М. Степанов сказав, що доведеться його
запроваджувати, коли 50-70% областей опиняться в «червоній» зоні (нині там
перебуває чотири з 24). Тим часом уже нині задіяно найбільше апаратів ШВЛ від початку
пандемії — 1072, заповнена майже половина ліжок інтенсивної терапії — 2212 із
4694. У Вінниці в трьох із п’яти лікарень, які приймають хворих на коронавірус,
95% місць уже зайнято. За добу, 17 березня, на COVID-19 занедужали 15 053
особи, госпіталізації потребували 4376. Одужали 6514 чоловік, померли 267. За весь
час пандемії коронавірусом інфікувалися 1 504 076 українців, 1 244 190 побороли
недугу, а 29 253 померли.
Б’є — значить, під суд ЧитатиНЕ СЕКРЕТ, що домашнє насильство в нашій
країні є величезною проблемою: «заповіти предків» ще міцно вкорінені в моделях
поведінки людей. Але, на щастя, існує законодавство, яке трактує побої не як
вияв «любові» чи дотримання традицій, а як злочин, за котрий передбачена
відповідальність. Як повідомляє Державна судова адміністрація, торік надійшло
211 362 звернення щодо насильства в сім’ї (зауважимо, що аж ніяк не кожний
постраждалий наважується заявити), кількість повідомлень зросла на 66%. Таке
загострення, пояснюють, сталося через пандемію: людям доводиться багато часу
проводити разом в одних стінах… Торік за домашнє насильство в Україні засудили
921 особу (2019-го — 225), 683 провадження ще залишилися нерозглянутими.
Найбільше звернень надійшло від жінок — 86%, 12% — від чоловіків і 2% — від
дітей. Звернутися по допомогу в разі домашнього насильства можна на цілодобову
«гарячу лінію» за номером 15-47.
|