• Освітня панорама

_{Закон, не забезпечений фінансово}

Олена БЕГМА.

МАЛІ вчительські зарплати, як, до речі, й лікарські, вже стали у народі притчею во язицех. Тим часом у законі України «Про освіту» прописано, що рівень найменшого посадового окладу педагога має піднятися до чотирьох прожиткових мінімумів, а в іншій статті йдеться про три мінімальні заробітні плати. Після цьогорічного підвищення мінімалки ціна питання сягнула майже 600 млрд гривень. Чи є у держави можливість це профінансувати нинішнього року? «Ні, у цій частині закон не має фінансового забезпечення», — сказав заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев. Отже, передвиборна обіцянка Володимира Зеленського про зарплати вчителів у розмірі тисяча доларів після вже, вважаймо, двох років його перебування на посту Глави держави все ще залишається мильною бульбашкою. Більше того, країною навіть прокотилися протести педагогів, які місяцями не бачать зарплат. Як-от шкільні вчителі Широківської ОТГ, що в укрупненому Щастинському районі на Луганщині, котрі вийшли на протест із плакатами «Жебракувати чи навчати?»

_{Учнів і студентів відправляють на дистанційку}

КОРОНАВІРУСНА інфекція шириться і, схоже, найближчим часом її в Україні приборкати не вдасться. У зв’язку з чим Міністерство освіти і науки пропонує переводити на дистанційне навчання учнів 5-11 класів, учнів училищ і коледжів професійної освіти та студентів закладів фахової передвищої та вищої освіти. У відомстві зазначають, що такий непопулярний у суспільстві захід є додатковим до вже встановлених карантинних обмежень при «жовтих» та «помаранчевих» рівнях епідемічної небезпеки. Передусім їх варто впроваджувати у тих населених пунктах, де фіксується перевищення епідемічних порогів захворюваності на грип та ГРВІ або ж значне збільшення кількості випадків COVID-19.

Водночас міністр освіти Сергій Шкарлет повідомив, що, провівши консультації з міністром охорони здоров’я та головним державним санітарним лікарем України, МОН радить за потреби ще й продовжити канікули в школах. «Прошу освітян та батьків із розумінням поставитися до таких заходів. Вони вимушені й мають на меті збереження здоров’я представників педагогічних колективів, членів родин школярів, особливо тих, хто перебуває в зоні ризику захворювання», — звернувся до громадськості очільник МОН.

_{До 10-х класів зараховуватимуть, як і торік}

ПРИЙМАТИ учнів до старшої школи у 2021-му будуть так само, як і минулого року. Про це поінформував голова парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак. За його словами, старша профільна школа є і буде в містах, містечках, селищах та інших населених пунктах. «Норму про те, що якщо в населеному пункті мешкає менше 50 тисяч населення, то місцева влада не має права засновувати ліцей, скасують. Тож будь-яка громада може заснувати і утримувати ліцей», — зазначив він. І водночас наголосив, що ніде нема норми про те, що не всі діти зможуть закінчувати 10-11 класів. «Ідеться про те, що треба дивитися, щоб були різні профілі — наприклад, щоб не було кількох гуманітарних ліцеїв поряд. Таким чином ми надаємо громадам більше відповідальності за реформою децентралізації», — роз’яснив голова профільного парламентського комітету.

_{«Звільнений(а)»}

ЯК уже публікувала наша газета, учнів, які завершують здобуття початкової та базової загальної середньої освіти, звільнено від проходження державної підсумкової атестації у 2020/2021 навчальному році. Відтак усім, хто нині закінчує четвертий та дев’ятий клас, у відповідному документі про освіту зроблять запис «звільнений(а)».

Ясна річ, ті, кого це безпосередньо стосується, тільки раді такому «подарункові» від головного освітнього відомства. Адже, як значиться у постанові МОН, «в умовах поширення на території України COVID-19» важко назвати навчання повноцінним. За визнанням експертів, рівень знань школярів дуже знизився. Що, очікується, продемонструє цьогорічне ЗНО, до якого вже готуються одинадцятикласники. Їх від проходження державної підсумкової атестації у формі ЗНО не звільнили. Хоч вони так само навчаються «в умовах поширення на території України COVID-19». Саме це і збурило соціальні мережі, користувачі яких запитують: «А чим одинадцятикласники гірші?».

_{Поглиблений курс інформатики}

В УКРАЇНСЬКИХ школах цей предмет незабаром почнуть поглиблено вивчати не з п’ятого класу, як нині, а вже з другого. У Мінцифри зауважують, що іще до того, як дитина пішла у школу, вона набуває цифрові навички від батьків, які вмикають їй мультфільми, дають планшет або телефон. Але це потрібно «робити грамотно, встановлювати додатки, які навчають предметам або цікавій інформації через гейміфікацію процесу». Мінцифри за результатами першого в Україні соціологічного дослідження цифрових навичок громадян повідомило, що 53% українців опанували цифрові навички на рівні нижче середнього. Щоб виправити це, у відомстві створили проєкт «Дія. Цифрова освіта».

_{У світи — по професію}

«ЯК вважаєте, де краще здобувати фахову освіту?» — з таким запитанням соціологи Українського інституту майбутнього звернулися через онлайнмережі до співвітчизників. Лише 30% опитаних відповіли, що вважають за краще отримати освіту в Україні, решта ж певна, що це ліпше робити за кордоном. Разючий утворився розрив в освітніх настроях нашого суспільства! І він, на жаль, аж ніяк не на користь України. Так, лише торік потік бажаючих здобути вищу освіту в Україні зменшився на 20 тисяч проти року позаминулого. І ця тенденція стрімко наростає.

_{Новий поступ}

ЦЬОГО року в Україні стартує пілотний проєкт реформи «Нова українська школа» вже на рівні базової середньої освіти — для 5-9 класів.

Розглядається можливість запровадження старшої профільної школи. Це коли старшокласник і його батьки з-поміж усіх 18 навчальних дисциплін зможуть обрати вісім-дев’ять профільних предметів, на вивченні яких буде основний акцент. Саме їх школяр вивчатиме поглиблено і на оцінку, а з решти йому просто ставитимуть «залік/незалік». Як наголошують у МОН, головна мета діяльності такої школи — це суттєве розвантаження дитини й більш орієнтоване навчання.