|
Версія для друку На головну Живої історії подих Володимир ЯРЕМЧУК. м. Долинська Кіровоградської області. |
Цей
аркуш із записника колишньої вчительки з Таужного Любові Матвіївни Савчук.
Василь Стус записав у нього два своїх вірші «Резигнація» і «Порив». Останній
увійшов до його поетичної збірки «Зимові дерева», надрукованої за кордоном. |
Саме
таке відчуття виникає під час прочитання творчого доробку Галини Смілянець,
Валентини Кучер та Сергія Піддубного «Таужне» (видавництво «Поліграф-сервіс»
(м. Кропивницький). Книжка, що оповідає історію степового села, видана коштом
фермерів Івана та Володимира Кучерів. У ЦІЙ ПРАЦІ проаналізовані й наведені повністю або частково
десятки різних документів, зроблені посилання на роботи багатьох авторів,
зокрема всесвітньо відомих. Тут і архівні матеріали, а також спогади очевидців
подій, що стосуються Таужного, понад дві сотні ілюстрацій: карти і схеми, фото
документів та зі ЗМІ, фотографії портретні, колективні й пейзажні, малюнки. Як
на мене — документальний скарб. Аж ніяк не
применшуючи ролі інших авторів, зауважу, що чіпкий і скрупульозний стиль
відомого краєзнавця та історика, розвідки якого час від часу з’являються і на
сторінках «Сільських вістей», Сергія Піддубного вгадується відразу. З цього
прецікавого видання постає епоха! Читаючи
нарис, ми простежуємо свої витоки з часів Брацлавського воєводства Великого
князівства Литовського, а далі — з доби Балтського повіту Подільської губернії.
Ми майже
бачимо того Потоцького, який, змушуючи жінок піднімати сорочки, «перевіряє», чи
не ховаються під ними хлопці… Ми майже
чуємо голос Сталіна, який каже про українців 33-го: «Нехай дохнуть». Ми раптом
бачимо живого-живісінького — не класичного і не канонізованого — Василя Стуса,
котрий розповідає хлопцеві-колезі про донецьких дівчат і степовичок… Саме сюди
прибув викладати українську мову та літературу в місцевій семирічці 21-річний
випускник Донецького педінституту. За образом
Таужного ми пізнаємо цілу Україну того часу. Принаймні моє рідне Надбужжя я
бачу там ясно і чітко. Нарис
«Таужне» — це ґенеза села. Чого варта
церковна метрика починаючи з 1720 року! Там же і прізвища, і стиль мовлення, і
заняття... Чого варті всі шкільні світлини, за якими новітні покоління жителів
села можуть у подальшому укладати свої родоводи! А хіба можна спокійно читати
матеріал «Їхніх імен нема в жодній Книзі пам’яті»? Тільки в
окремих ремарках автори виявляють своє негативне ставлення до того чи іншого
явища, ніяк при цьому не засуджуючи самих людей. «Таужне» —
багате джерело істинних документальних знань для учнів та вчителів, для
істориків і краєзнавців, різного роду дослідників, науковців, політиків,
релігієзнавців, усіх небайдужих до долі рідного краю людей. Промовисті
розділи нарису: «Історія», «Влада», «Земля», «Голодомор», «Велика рідня»,
«Особистості», «Школа», «Додатки». Книжка цінна
тим, що відкриває широкому загалу не дуже відомі сторінки історії. У ній
ідеться, зокрема, про битву Ольгерда на Синіх Водах і Дрижопільську битву
Богдана Хмельницького між річками Гірський Тікич і Рось. Зі сторінок
нарису читач дізнається про те, як підло розправилися повпреди тодішнього
режиму із Василем Стусом, котрий «витеплів душею» саме у нас, в Таужному. Розповідати
можна багато, але ліпше хоч би раз прочитати професійно підготовлений, удатно
написаний і розкішно проілюстрований документальний нарис «Таужне». Праця
авторів Галини Смілянець, Валентини Кучер та Сергія Піддубного, а також
доброчинність фермерів Івана та Володимира Кучерів гідні шани людської,
наслідування, всебічної підтримки з боку новостворених територіальних громад. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Моніторитимуть ціни ЧитатиМІНЕКОНОМІКИ заявило, що для збереження
цінової стабільності соціально значущих товарів відстежує вартість продуктів та
веде перемовини з продавцями і виробниками. До таких товарів належать гречана
крупа, цукор-пісок, пшеничне борошно вищого сорту, українські макаронні вироби,
молоко пастеризоване жирністю 2,5% (у плівці), хліб житньо-пшеничний, яйця
курячі категорії С1, птиця (тушка куряча), негазована мінеральна вода, вершкове
масло жирністю 72,5%. Виробники та продавці, повідомляється, запевнили уряд, що
внутрішній ринок повністю забезпечений основними видами продовольства. У Мінекономіки
також прокоментували ріст цін на харчі об’єктивними факторами — зростанням
вартості сировини у всьому світі (пшениці на 60%, соняшнику — на 120%).
Недоотримали мільярди ЧитатиРАХУНКОВА палата встановила, що протягом
2017-2020 років до держбюджету надійшло 5,4 млрд грн орендної плати за
користування держмайном. При цьому за планом цифра мала становити 7,9 млрд грн.
У 2017-му і 2020 роках показники недовиконано на 66% та 33,7% відповідно. Хоча
у 2018-му і 2019 роках їх було суттєво перевиконано (144,6% та 129,6%), недоотримання
дорівнює загалом 2,6 млрд грн. У Рахунковій палаті причиною назвали те, що уряд,
Фонд держмайна та уповноважені органи управління об’єктами держвласності не
ухвалили своєчасних та дієвих рішень стосовно передачі в оренду цілісних
майнових комплексів держпідприємств, їх ефективного використання та підтримки в
належному стані тощо. А під час карантину вже новий уряд дозволив певним
категоріям орендарів не платити. Також не забезпечив своєчасного затвердження
певних важливих документів, тому з 1 лютого до вересня 2020 року державне майно
в оренду фактично не передавалось. У результаті бюджет недоодержав щонайменше
409 млн грн.
Камер побільшає ЧитатиВІДУЧОРА мало додатися 60 нових ділянок
доріг, на яких швидкість автомобілів вимірюється приладами TruCAM (їх почали
застосовувати з жовтня 2018 року). Як заявили у пресслужбі патрульної поліції,
усього працюватиме 117 камер, а вимірювання здійснюватиметься на 309 ділянках.
Водіїв про наявність приладів вимірювання швидкості повідомлятимуть відповідні
дорожні знаки, також у місцях фіксації порушень стоять службові автомобілі з
увімкненими синіми проблисковими маячками.
Кругляк у Європу? ЧитатиЩЕ з 2015 року діє мораторії на
експорт необробленої деревини — так званого лісу-кругляку. В Євросоюзі кажуть,
що таке рішення несумісне з угодою про асоціацію, і вони мають рацію. Також
мають рацію ініціатори цього мораторію, бо він був ухвалений через ризики
непрозорої торгівлі й винищення і так уже лисого українського лісового масиву
через жадобу наживи. Як далі рухається справа, повідомив заступник міністра
економіки — торговий представник України Т. Качка. За його словами, наша
держава може скасувати заборону на імпорт необробленої деревини виключно для
країн ЄС (знімати його для інших ми, за словами торгпреда, не маємо підстав) після
того, як забезпечить прозорість на внутрішньому ринку. Європейській стороні
було надіслано ноту, в якій вказано, що через пів року має бути ухвалений закон
про ринок деревини, яким унеможливлять маніпуляції. Т. Качка наголосив, що
торгівля з ЄС здійснюватиметься лише шляхом прозорих механізмів.
Правді — волю ЧитатиЩЕ СВІЖЕ в пам’яті «цензурне» рішення
Дарницького райсуду Києва, яким автора книжки «Справа Василя Стуса» В. Кіпіані
та видавництво «Віват» зобов’язали заборонити розповсюдження накладу до того,
поки з твору не буде видалено інформацію про голову політради партії «ОПЗЖ» В.
Медведчука, на той час — адвоката письменника-дисидента. Історик та видавництво
оперативно подали апеляцію, і днями Київський апеляційний суд скасував рішення
попередньої інстанції. Залишена до виконання лише одна вимога — вилучити фразу
про надання адвоката службою держбезпеки Радянського Cоюзу: «...чи була
можливість у Стуса обрати «менше зло». Проте є фактом, що наданого,
підтримуваного держбезпекою адвоката звали Віктор Медведчук». Рішення може бути
оскаржене у Верховному Суді протягом 30 днів.
|