• Продовження теми

Рейд Приостер’ям

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

На фото автора: апокаліптична картина вирубаного лісу.

«Сільські вісті» послідовно висвітлюють тему збереження і захисту малих річок, що потерпають від зміни клімату і діяльності людини по всій Україні. В одному з номерів, зокрема, розповідалось про кричущу ситуацію з Оріллю на Дніпропетровщині. Але і в Чернігівській області стан справ не кращий: розорані прибережна захисна смуга і торфовища, самозахоплення — такі порушення природоохоронного законодавства зафіксували на колись судноплавній річці Остер екоактивісти під час одного з рейдів.

_{Річку звільнили, але не до кінця}

ДЕПУТАТ облради Галина Логвиненко — представниця громадської ініціативи «Чернігівщина екологічна», до якої входять екологи, депутати, підприємці, журналісти, юристи. Одним словом, різні люди, яким не байдужа доля природи. Звичайно, діяльність цих громадян не обмежується лише «кабінетним» обговоренням, писаниною та бюрократичною тяганиною, адже рейди і виїзди на місцевість змальовують значно яснішу картину.

Цього разу — огляд територій на межі Ніжинського і Борзнянського районів. Чому тут? За словами пані Галини, обирали ділянки, де напередодні зими здійснювалися заходи зі звільнення Остра від незаконних дамб та ремонт шлюзів. Нагадаємо, тоді спеціалісти Деснянського БУВР (басейнове управління водних ресурсів) ліквідували чотири перемички, які фактично перетворили середню течію річки на мережу закритих ставків. Однією з причин фахівці називали діяльність аграріїв, які, перегородивши річку, таким чином діставалися віддалених полів. Урешті Остер вільний, хоча й не повноводий, у чому ми згодом переконалися самі.

_{Розорані сіножаті}

ПЕРША зупинка у рейді журналістів та екологів — село Печі. Прибережна смуга Остра. Рахуємо кроки від берега до оранки. Дев’ять... «Відповідно до статті 88-ї Водного кодексу прибережні захисні смуги встановлюються по берегах середніх річок, до якої належить річка Остер, уздовж урізу води в меженний період (малої водності. — Ред.) завширшки не менш як 50 метрів, — пояснює Галина Логвиненко. — Те, що ми бачимо, — порушення! Статтею 85-ю Водного кодексу визначено виключний перелік цілей, для яких надається прибережна захисна смуга: сінокосіння, рибогосподарські, культурно-оздоровчі, рекреаційні, спортивні і туристичні потреби, а також проведення науково-дослідницьких робіт. Тут ми бачимо оранку».

Визначивши геолокацію і зайшовши на публічну кадастрову карту, з’ясовуємо, що три розорані земельні ділянки порушують не тільки Водний кодекс, а й земельне законодавство, адже цей вид угідь зазначений як сіножаті. Зазначена територія, дошукуємося далі, перебуває у приватній власності підприємства «Рассвет», власником якого (увага!) є чинний сільський староста, а в минулому депутат райради Володимир Нога.

_{Коли буде покарання?}

АНАЛОГІЧНЕ порушення законодавства виявляємо під час огляду іншої земельної ділянки, що перебуває у державній власності. Вона так само належить до сіножатей і частково заходить на прибережну захисну смугу, її розорювання заборонене. Більше того, це велике торфовище. Дорогою до села Омбиш натрапляємо на кількагектарну ділянку обіч невеликого лісу. Всуціль повалені сосни — картина апокаліптична. З огляду на те, що земля під ними бідна, піщана, це ще й видається алогічним: кукурудза, яка росте поруч, заввишки «аж» метр... Розуміємо, що ліс викорчували аграрії під весняну сівбу. Можливо, знову посіють кукурудзу і зберуть такий самий недорід.

Та все ж заходимо в публічну кадастрову карту і бачимо, що 2015 року Держгеокадастр дав погодження на проєкти землеустрою згаданої ділянки. Тепер це приватна власність, яка перебуває в оренді у СТОВ «Дружба Нова». Залишається тільки з’ясувати, чому розпаювали ліс. Втім, як показує практика, довести чиюсь вину у подібних випадках практично нереально. А ось розорані сіножаті, прибережна смуга з торфовищами, ще й самозахоплення землі — навіч, їх уже не приховаєш.

За вказаними фактами порушень активісти «Чернігівщини екологічної» звернулися до Офісу генпрокурора та головного управління Державного земельного кадастру. Із власних джерел нам стало відомо, що порушено кримінальне прова­дження за статтею 242-ю Кримінального кодексу (порушення правил охорони вод). Найімовірніше, провадження буде не тільки за нею. Але для того, щоб усе задокументувати, прокурорам та спеціалістам треба виїхати на місце ймовірного злочину. Припускаємо, це незабаром станеться, і тримаємо руку на пульсі!